Рішення № 65021742, 01.03.2017, Решетилівський районний суд Полтавської області

Справа № 546/399/16-ц

Провадження № 2/546/24/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року селище Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.

з участю: представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2016 року позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягти з відповідача на його користь заборгованість по оплаті за послуги з теплопостачання у розмірі 6820,70 грн. та понесені ним судові витрати.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є постачальником відповідачеві послуг з теплопостачання за адресою: вул. Леніна, 16 в с-щі Решетилівка Полтавської області згідно договору на відпуск теплової енергії від 03.09.2007 року № 2371. Відповідач, орендуючи нежитлове приміщення в будівлі за вказаною адресою, не виконує своїх обовязків по укладенню договору на відпуск теплової енергії та по оплаті наданих послуг і тому утворилася його заборгованість у вказаному вище розмірі.

В судове засідання представник позивача не зявився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнала і суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 згідно договору оренди від 10 жовтня 2013 року дійсно орендував нежитлове приміщення в будівлі по вул. Покровська (колишня Леніна) в с-щі Решетилівка Полтавської області, в якій знаходяться Відділ Держгеокадастру, Решетилівський РС УДМС, відділ ДАІ, відділ ДВС та орендують приміщення приватні підприємці. У договорі оренди на відпуск теплової енергії від 03.09.2007 року зазначена адреса орендованого приміщення вул. Леніна, 16а в с-щі Решетилівка. Такої адреси не існує, а в будівлі за адресою: вул. Покровська, 16 в с-щі Решетилівка розташована Решетилівська селищна рада Решетилівського району Полтавської області, одначе були перевішені таблички з номером будівлі з будівлі Решетилівської селищної ради на будівлю, в якій відповідач орендував нежитлове приміщення. Відповідач ОСОБА_2 з 19.03.2014 року по 09.03.2015 року перебував на військовій службі в ЗС України, а у квітні 2015 року вибув до Італії. Підтвердила факт розірвання з 20 квітня 2015 року договору оренди нежитлового приміщення від 10 жовтня 2013 року. Заявила, що відповідач ОСОБА_2 здійснював оплату послуг з теплопостачання до жовтня 2013 року. Вважає, що розрахунок заборгованості за послуги з теплопостачання позивачем здійснено приблизно без урахування орендованої площі, та не вбачає ухилення відповідача від оплати цих послуг. Заявила про застосування до позову позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та

перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»:

1. Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

2. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1)комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2)послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо);

3)послуги з управління будинком, спорудою, групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4)послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно ст. 19 «Про житлово-комунальні послуги»:

1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

2. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

3. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

4. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 цього Закону передбачене право споживача отримувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору, яке кореспондується з визначеним пунктом 5 частини 3 цієї статті обовязком споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що 02 березня 2000 року було здійснено державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи відповідача ОСОБА_2, що підтверджується доданою до позовної заяви копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності фізичної особи (а.с. 9).

03 вересня 2007 року між СПД ФО ОСОБА_2 та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» було укладено договір № 2371 строком до 31.12.2012 року на відпуск теплової енергії у виді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення Решетилівського компютерного центру «Портал» за адресою: вул. Леніна, 16а в с-щі Решетилівка Полтавської області (а.с. 6-7).

01 березня 2009 року між балансоутримувачем Решетилівським районним земельно-кадастровим підприємством «Землемір» та СПД ФО ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 50,65 м2 за адресою: вул. Леніна, 16 в с-щі Решетилівка Полтавської області строком на три роки з 08.03.2009 року по 08.03.2012 року (а.с. 16-18).

10 жовтня 2013 року між балансоутримувачем - Решетилівським районним комунальним підприємством «Ефект» та СПД ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 18,3 м2 за адресою: вул. Леніна, 16 в с-щі Решетилівка Полтавської області на строк до 9.10.2016 року (а.с. 19-21).

10 квітня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що встановлено ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.04.2015 року (а.с. 29) та підтверджено ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 29.06.2016 року (а.с. 76-78).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 04 лютого 2016 року встановлено фактичне розірвання зазначеного вище договору оренди нежитлового приміщення від 10 жовтня 2013 року та фактичне припинення з цієї дати споживання послуг з теплопостачання відповідачем ОСОБА_2М.(а.с. 32-33).

В ході судового розгляду справи встановлено, що будівля за адресою: вул. Леніна, 16а в с-щі Решетилівка Полтавської області, зазначена у договорі № 2371 від 03 вересня 2007 року на відпуск теплової енергії у виді гарячої води і будівля за адресою: вул. Леніна, 16 в с-щі Решетилівка Полтавської області, зазначена у позовній заяві та в договорах оренди нежитлового приміщення від 01.03.2009 року та від 10.10.2013 року, - це одна і та ж будівля, її нинішня адреса вул. Покровська (колишня - Леніна) в с-щі Решетилівка Полтавської області.

По закінченню терміну дії договору № 2371 від 03 вересня 2007 року на відпуск теплової енергії цей договір між сторонами не переукладався, як і не укладався інший договір з теплопостачання, одначе до 20 жовтня 2015 року відповідач ОСОБА_2, як орендар нежитлового приміщення, був споживачем цих послуг.

Таким чином між сторонами протягом тривалого часу склалися фактичні правовідносини, згідно яких позивач без укладення письмового договору надавав відповідачеві послуги з теплопостачання, а відповідач отримував ці послуги.

Згідно розрахунку заборгованості відповідача по оплаті послуг теплопостачання (а.с. 34) за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 по оплаті послуг теплопостачання становить 6820,70 грн.

Вирішуючи питання про наявність у позивача права вимагати від відповідача оплати наданих послуг за умов відсутності договірних відносин між ними, суд виходить з висновків Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, викладених в постанові від 30 жовтня 2013 року, де зазначено, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Щодо наявності законних підстав для застосування до даного позову позовної давності, про що заявлено представником відповідача, суд зауважує, що порушення прав позивача на отримання оплати відповідачем наданих послуг розпочалося 1 листопада 2013 року, тобто тоді, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися, що відповідачем не оплачені надані послуги за жовтень 2013 року.

Таким чином, з урахуванням дати звернення позивача до суду з даним позовом (26 квітня 2016 року), даний позов подано в межах строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України, а тому законні підстави для застосування до нього позовної давності відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 13, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року, суд,-

Р І Ш И В :

позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задовольнити.

Стягти з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», ідентифікаційний код 03338030, заборгованість за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року за послуги з теплопостачання у розмірі 6820 (шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 12 коп., три проценти річних із заборгованої суми у розмірі 60 (шістдесят) грн. 70 коп.

Стягти з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати, повязані зі сплатою судового збору, у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий :