Ухвала суду № 65021655, 23.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/9517/16-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/925/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 23.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

23 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Березовенко Р.В., Олійника В.І.,

та секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3, державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4, заінтересовані особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на діїдержавного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, посилаючись на те, що 18 червня 2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано виконавчий лист № 2-752/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 890 111,00 гривень.

Вказує, що про наявність вказаного виконавчого провадження боржнику стало відомо 12 жовтня 2016 року під час ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження, та до цього часу йому не було відомо про наявність будь-яких виконавчих документів, оскільки на його адресу державним виконавцем вони не направлялися, через що вважає такі дії державного виконавця порушенням ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки через неналежне повідомлення він був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду у передбачений законом строк та спосіб.

Тому він просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві щодо неналежного його повідомлення про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 червня 2014 року у виконавчому провадженні № 43755065 , визнати неправомірними дії державного виконавця Полінського В.А., які полягають у незаконному початку примусового виконання виконавчого листа № 2-752, виданого 18 червня 2014 року місцевим судом, а також просив визнати інші перелічені дії державного виконавця, що були здійсненні з приводу примусового виконання вказаного судового рішення, неправомірними.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2016 року скаргу задоволено частково, визнано бездіяльність державного виконавця щодо неналежного повідомлення ОСОБА_2 про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 червня 2014 року неправомірною, а у задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її у частині відмови у задоволенні решти його вимог скасувати та ухвалити у цій частині нову ухвалу про задоволення цих вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до п.3, ч.1, ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що у звязку із неналежним повідомленням боржника про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було порушено вимоги Закону, тому вимоги скаржника у цій частині підлягають задоволенню, однак всі інші дії, які вчиняв державний виконавець з приводу примусового виконання судового рішення, були вчинені відповідно до вимог законодавства та посадової інструкції, а тому не можуть бути визнані неправомірними.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Постановою від 08 листопада 2012 року заступником начальника відділу ДВС Подільського РУЮ у м. Києві ОСОБА_9 відкрито виконавче провадження № 35058020 з виконання виконавчого листа № 2607/6888/12 виданого 31 жовтня 2012 року Подільським районним судом м. Києва.

12 грудня 2012 року заступником начальника відділу ДВС Подільського РУЮ у м. Києві ОСОБА_9 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 35058020 з примусового виконання виконавчого листа № 2607/6888/12 р. виданого 31.10.2012 р. Подільським районним судом м. Києва до зведеного виконавчого провадження № 35650437, яке веде Відділ ДВС Подільського РУЮ у м. Києві.

Постановами від 27 листопада 2012 року заступником начальника відділу ДВС Подільського РУЮ у м. Києві ОСОБА_9 відкрито виконавчих проваджень № 35356125 та № 35356366 з виконання виконавчого листа № 2-614/12 виданого 21 листопада 2012 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 534925,94 грн.

Постановою від 12 грудня 2012 року заступника начальника відділу ДВС Подільського РУЮ у м. Києві ОСОБА_9 приєднано виконавче провадження № 35356125 з примусового виконання виконавчий лист № 2-614/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 боргу в сумі 534925,94 грн. до зведеного виконавчого провадження № 35650437, яке веде ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві.

18 червня 2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано виконавчий лист № 2-752/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 89111 грн.

23 червня 2014 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві ОСОБА_3 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 43755065 з виконання виконавчого листа № 2-752/12 виданого 18 червня 2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області. В даній постанові зазначено строк для добровільного виконання рішення суду до 29 червня 2014 року.

23 червня 2014 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві ОСОБА_3 по виконавчому провадженню № 43755065 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В подальшому постановою від 14 березня 2016 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ ОСОБА_4 приєднано виконавче провадження № 43755065 з примусового виконання виконавчого листа № 2-752/12 до зведеного виконавчого провадження № 35650437, яке веде ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві.

Частиною 1статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно положеньст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 386 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Відповідно до п. 3, ч. 1 ст. 210 ЦПК України, в ухвалі суду, що постановляється як окремий документ, має містити зокрема мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що розгляд даної справи у порушення вимог ст. 386 ЦПК України відбувався за відсутності у судовому засіданні державного виконавця або його представника, чим порушено порядок, встановлений для вирішення такого питання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції належним чином не було мотивовано відмову у задоволенні решти вимог ОСОБА_2, а також належним чином не досліджено, чи були порушені права та інтереси ОСОБА_2 під час проведення спірних дій державним виконавцем, про які вказує скаржник.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно ст. 312 ЦПК України з підстав порушення місцевим судом порядку, встановленого для вирішення такого питання з передачею його на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: