Рішення № 65021487, 20.02.2017, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3251/16-ц

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Гудкова С. В.

при секретарі Джадан І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю МПАПБ «Лубенський райагробуд», треті особи Моторне (транспортне) страхове бюро України, ПрАТ "СТ" "Іллічівське" про відшкодування шкоди, заподіяної майну, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ТОВ МПАПБ «Лубенський райагробуд» про відшкодування шкоди, заподіяної майну, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свій позов тим, що 09.08.2016 року, близько 15 години в м.Лубни по проспекту Володимирському водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Урал-5557 д/н НОМЕР_1, належним ТОВ МПАПБ «Лубенський райагробуд», не дотримався безпечної швидкості руху та дистанції, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який, в свою чергу, від удару наїхав на транспортний засіб CНЕVRОLЕТ д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, який, в свою чергу від удару наїхав на автомобіль НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_5, що стояв попереду. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди усі автомобілі, зокрема, CНЕVRОLЕТ д/н НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_1, отримали технічні пошкодження.

Згідно висновку експерта-товарознавця від 25.08.2016 року, величина матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_5, становить 193196 гривень 14 копійок, і вартість даної експертизи становить 1500 гривень.

Крім цього, внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, позивачам було спричинено моральну шкоду, яку вони оцінюють по 3000 гривень кожному, оскільки, внаслідок ДТП вони перенесли душевні страждання, були позбавлені можливості користуватись автомобілем, тому був порушений їх звичайний ритм життя. Позивач ОСОБА_2 переніс фізичні страждання від отриманих травм, вимушений був лікуватись, а також витрачати кошти з його невеликого сімейного бюджету, що спричиняло відчуття нервового напруження та пригніченості.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.86-88), прохають суд стягнути з ТОВ МПАПБ «Лубенський райагробуд» на користь ОСОБА_1 - 193196 гривень матеріальної шкоди та 3000 гривень моральної шкоди, а також витрати за проведення експертних досліджень в сумі 1500 гривень; на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 3000 гривні. Також позивачі прохають стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 і як представник позивача ОСОБА_1, позов підтримав, прохав задовольнити.

Представник відповідача ТОВ МПАПБ «Лубенський райагробуд» в особі ОСОБА_6 позов не визнала, мотивуючи тим, що матеріальна шкода, яку прохають стягнути позивачі з ТОВ МПАПБ «Лубенський райагробуд» значно завищена, ніж дійсна ринкова вартість, тобто сума збитків не обґрунтована. Крім цього, представник відповідача зазначила, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ТОВ МПАПБ «Лубенський райагробуд» була застрахована в ПрАТ "СТ" "Іллічівське", а тому саме страхова компанія повинна відшкодовувати позивачу завдані збитки.

Представники третіх осіб - Моторне (транспортне) страхове бюро України, ПрАТ "СТ" "Іллічівське" в судове засідання не з"явились без поважних причин , про час, місце розгляду справи були повідомлені завчасно, належним чином, про що в матеріалах справи маються відповідні поштові повідомлення (а.с. 84-85).

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, докази справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, і не оспорюється сторонами, що 09.08.2016 року, близько 15 години в м.Лубни по проспекту Володимирському водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Урал-5557 д/н НОМЕР_1, належним ТОВ МПАПБ «Лубенський райагробуд», не дотримався безпечної швидкості руху та дистанції, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який, в свою чергу, від удару наїхав на транспортний засіб CНЕVRОLЕТ д/н НОМЕР_3 під керуванням позивача ОСОБА_2, який, в свою чергу від удару наїхав на автомобіль НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_5, що стояв попереду. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди усі автомобілі, зокрема, CНЕVRОLЕТ д/н НОМЕР_3, який належить на праві власності позивачеві ОСОБА_1, отримали технічні пошкодження.

Згідно постанови судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.08.2016 року, водія ОСОБА_3 визнано у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу (а.с.12).

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. \

Відповідно до ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Із звіту №0408 про визначення матеріального збитку CНЕVRОLЕТ LАСЕТТІ д/н НОМЕР_3 (а.с.26-47) вбачається, що вартість матеріального збитку становить 193196 гривень 14 копійок, які, на підставі ст.1187 ЦК України, необхідно стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1, як власника транспортного засобу (а.с.17).

Суд відноситься критично до стверджень представника відповідача про те, що матеріальна шкода, яку прохають стягнути позивачі з ТОВ МПАПБ «Лубенський райагробуд», значно завищена, ніж дійсна ринкова вартість, оскільки, судом встановлено, що вищезазначений звіт про незалежну оцінку майна виготовлений компетентним оцінювачем ОСОБА_7, який має відповідні кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та сертифікат суб"єкта оціночної діяльності в межах спеціалізації : оцінка колісних транспортних засобів (а.с.47 зворотна сторона). Крім цього, відповідно до ст.60 ЦПК України, відповідач не надав доказів своїх стверджень про завищену оцінку майна.

Також на пропозицію суду сторонам, згідно ст.143 ЦПК України, заявити клопотання про призначення відповідної експертизи щодо визначення матеріального збитку, представник відповідача відмовився заявляти вказане клопотання.

Також з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 1500 гривень витрат за проведення експертного дослідження (а.с.23) .

Крім цього, суд вважає, що внаслідок ДТП, позивачам було спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що вони перенесли душевні страждання, були позбавлені можливості користуватись автомобілем, був порушений їх звичайний ритм життя. Позивач ОСОБА_2 переніс фізичні страждання від отриманих травм (а.с.22), вимушений був лікуватись, що спричиняло відчуття нервового напруження та пригніченості.

Позивачі оцінюють моральну шкоду в розмірі по 3000 гривень кожному.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що з відповідача на користь кожного позивача слід стягнути по 3000 гривень моральної шкоди.

Суд відносить критично до заперечень представника відповідача про те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ТОВ МПАПБ «Лубенський райагробуд» була застрахована в ПрАТ "СТ" "Іллічівське" і тому саме страхова компанія повинна відшкодовувати позивачу завдані збитки, враховуючи наступне : до сфери обовязкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Обєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

З огляду на зазначене, сторонами договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобовязання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обовязок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобовязання згідно з договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобовязанні ним є страховик).

Разом з тим зазначені зобовязання не виключають одне одного. Деліктне зобовязання первісне, основне зобовязання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, унаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обовязково припиняє деліктне зобовязання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобовязаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобовязаний виконати обовязок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобовязання не створює обовязку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобовязання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, у якому боржник зобовязаний виконати свій обовязок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобовязує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобовязанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобовязань деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий може відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобовязання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обовязками страховика як сторони договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Вищезазначені правові позиції містяться в постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 року по справі № 6-725 цс 16.

Відповідно до ст.88 ЦПК України із відповідача на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 2498 грн. 16 коп., а на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

У зв"язку із переплатою позивачем ОСОБА_8 судового збору в розмірі 811 грн. 81 коп. та ОСОБА_2 в розмірі 826 грн. 80 коп., суд вирішить питання про повернення судового збору в окремому судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 15, 60, 130, 212, 213, 214 ЦПК України, ст.ст.1167, 1187, 1188 ЦК України , -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю МПАПБ «Лубенський райагробуд» - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МПАПБ «Лубенський райагробуд» на користь ОСОБА_1 193 196 гривень 14 копійок матеріальної шкоди, 1500 гривень витрат за проведення експертного дослідження, 3000 гривень моральної шкоди, 2498 гривень 16 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МПАПБ «Лубенський райагробуд» на користь ОСОБА_2 3000 моральної шкоди, 551 гривню 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_9 С. В.