Ухвала суду № 65020980, 28.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/3693/16-ц Головуючий у І інстанції Осаулова Н. А.Провадження № 22-ц/780/1290/17 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 56 28.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» про захист прав споживачів,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів, посилаючись на те, що 28 грудня 2015 року ним було придбано в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1 мобільний телефон вартістю 5939,01 грн. Під час користування ним виявлено недолік товару, і 18 травня 2016 року він прийшов до магазину з метою здати телефон для ремонту, але працівник магазину вказав йому на необхідність звернення до сервісного центру. В результаті тривалих перемовин, замість прийняття у нього товару для ремонту у строк, визначений в законі, згідно його заяви, працівник магазину примусив його передати товар начебто для «передачі у сервісний центр», та ще й із згодою на продовження строків ремонту, вкрай невигідних для нього. Останній день установленого законом строку для усунення недоліків - 01 червня 2016 року. Строк затримки становить 14 календарних днів, отже сума неустойки згідно ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» становить 831,46 грн. 17 червня 2016 року він звернувся з письмовою вимогою про сплату неустойки до відповідача, в задоволенні якої йому було відмовлено. Просив стягнути із відповідача неустойку за затримку усунення недоліків товару неналежної якості понад установлений строк в розмірі 831,46 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2016 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що судом першої інстанції зроблено хибний висновок про необхідність сплати судового збору, від якого споживачі звільнені у таких справах.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції, залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_2, а в подальшому повертаючи її позивачеві ухвалою від 23 листопада 2016 року, виходив із того, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору або документ, що підтверджує звільнення від сплати судового збору, оскільки з 01 вересня 2015 року діють нові ставки судового збору та деякі правила його справляння, і за новими правилами споживачі повинні сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Статтею 119 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_2 обґрунтовував свої вимоги тим, що його права як споживача порушені відповідачем і він має право на отримання неустойки згідно ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» у цій частині у зв'язку з прийняттям Закону України «Про судовий збір» у редакції від 08 липня 2011 року, не змінений, з нього не включена вказівка про звільнення споживачів від сплати судового збору.

За таких обставин, при чинності Закону України «Про захист прав споживачів», яким встановлені права споживача, визначені механізми їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, серед яких право на звернення до суду, складовою забезпечення якого є звільнення споживача від сплати судового збору, саме по собі не зазначення споживачів у переліку осіб, що згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» мають пільги щодо сплати судового збору, не може свідчити, що споживачі такої пільги, встановленої відносно них спеціальним законом, який гарантує захист їх прав, не мають.

Отже, покладаючи на позивача обов'язок по сплаті судового збору, суд першої інстанції вказаних вимог закону не врахував, неправильно витлумачив закон та дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_2, звернувшись із позовом, пов'язаним із захистом порушених прав, як споживач, має сплачувати судовий збір.

На думку колегії суддів, позовна заява подана заявником із дотриманням вимог, що встановлені ст. 121 ЦПК України.

Вказівки судді на невиконання заявником вимог ухвали не ґрунтуються на вимогах ст. ст. 119 - 121 ЦПК України. Форма і зміст заяви, враховуючи суть вимог, правовідносини між сторонами, відповідали вимогам ст. ст. 119, 247 ЦПК України, що являлось підставою для відкриття провадження у справі згідно положень ст. 122 ЦПК України.

Таким чином, ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2016 року не можна вважати належно мотивованою та такою, що постановлена із всебічним з'ясуванням обставин справи і застосуванням норм матеріального та процесуального права, які їм відповідають.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, оскільки ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2016 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.