Рішення № 65020939, 28.02.2017, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/501/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Кривенко Р. С.,

з участю позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, визнання права власності на частину майна, виділ в натурі частки із майна, -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі з 09. 08. 2001 року по 11. 01. 2016 року, який на підставі рішення Диканського районного суду був розірваний сторонами, відповідно до договору купівлі-продажу від 27. 09. 2006 року було придбано одноповерховий житловий будинок загальною площею 64,10 кв.м із надвірними спорудами, а саме, 2-х сараїв, літню кухню, гаража, колодязя питного, огорожі, що розташовані по АДРЕСА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,020 га, яка розташована також по АДРЕСА_1 Також, сторонами самочинно було збудовано на території вказаного житлового будинку, на місці сараю, баню та літню кухню на які було використано значні кошти позивачем. Крім цього, за період подружнього життя сторонами було придбано - телевізор марки "Супра", пральна машина марки "LG", тумбочку під телевізор, телевізійний тюнер та супутникову антену, DVD-програвач, крісла, м'який куточок, килим 3х4 метри, 2 алюмінієві батареї, 2 килимові доріжки, диван, холодильник марки "Індезіт", кухонний гарнітур, ванну, газову плиту, газонокосарку, електродриль, електрозварювальний апарат, зварювальний апарат для пластику, електричний рубанок, електропилку, меблеву стінку, мікрохвильову піч марки "Самсунг", музичний центр та інше майно. Оскільки, відповідач від добровільного поділу спільного майна відмовився, тому позивач звернулася з позовом до суду, де просить визнати об'єктами права спільної сумісної власності сторін вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та зазначені земельні ділянки, разом із самочинно збудованими банею та літньою кухнею з подальшим визнанням за позивачем права власності по 1/2 частині на вказане нерухоме та самочинно збудоване майно. Також, позивач просила виділити їй в натурі по 1/2 частині житлового будинку із господарськими спорудами і будівлями, виділити 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га та виділити 1/2 частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,020 га, що розташовані по АДРЕСА_1. Крім цього, позивач просила виділити їй телевізор марки "Супра", телевізійний тюнер та супутникову антену, килим 3х4 метри, диван, холодильник марки "Індезіт", а також стягнути на її користь судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_5 та її представник декілька разів уточнювала свої позовні вимоги щодо поділу спільного сумісного майна подружжя. Так, 13 лютого 2017 року вона та її представник подали уточнення до позовної заяви, де просили визначити за позивачем право власності на 11/10 частин житлового будинку та господарських споруд та стягнути з неї на користь позивача різницю вартості часток в розмірі 12 260 грн. Виділити їй в основній частині житлового будинку та визнати за нею 1/2 його частину вартістю на загальну суму 85 639 грн. та господарські будівлі на загальну суму 53 377 грн. Визнати за нею як позивачем право власності на 1/2 частину земельних ділянок, що вказані на плані до додаткового висновку земельно-технічної експертизи (додаток №1 висновку експерта від 26.12.2016 року позначено блакитним кольором). Позивач просила суд залишити їй та відповідачу в загальному користуванні земельну ділянку площею 104 кв.м ( позначена на плані жовтим кольором). Крім цього, позивач просила виділити їй у власність килим розміром 3х4 м вартістю 1000 грн., диван вартістю 1000 грн., кухонний гарнітур вартістю 1000 грн., меблеву стінку вартістю 2000 грн. та стягнути з відповідача всі документально підтверджені судові витрати. При цьому позивачка та її представник постійно в суді наголошували, що все спірне майно позивачем та відповідачем по справі було набуто під час спільного проживання у шлюбу, а тому є спільним сумісним майном подружжя. Позивач своєю постійною працею допомагала відповідачу в перебудові придбаного будинковолодіння, а коли офіційно не працювала , вела домашнє господарство.

Відповідач, ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні уточнені позовні вимоги позивача ОСОБА_5 не визнали та заперечували проти задоволення позову. При цьому, позивач та його представник суду пояснили, що все спірне майно було придбане на кошти відповідача ОСОБА_3 Кошти на придбання нерухомого майна позивачка ОСОБА_5 не надавала, а лише користувалася придбаним майном позивача, який увесь працював та забезпечував сім"ю, в той час коли вона лише відпочивала та витрачала його кошти. Крім того, позивач таємно викрала правовстановлюючі документи на належне нерухоме майно відповідача, у зв'язку з чим відповідач звернувся з заявою про вчинення крадіжки до Диканського ВП ГУНП Полтавської області, де відкрито кримінальне провадження та триває досудове слідство.

Крім цього, представник відповідача пояснив, що відповідач ОСОБА_3 не погоджується з вимогою щодо виділу позивачу частини будинку в натурі, оскільки це не відповідає чинному законодавству та судовій практиці, так як поділ будинку на дві самостійні квартири з окремими входами є неможливим з будь-якої точки зору. Крім того, представник відповідача суду пояснив, що саме за особисті кошти відповідача було куплено та відремонтовано спірне нерухоме майно, але при цьому будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження своїх пояснень суду не надав. При цьому, він не заперечував того факту, що будинкоковолодіння та земельні ділянки біля нього були придбані під час спільного проживання в шлюбі позивача та відповідача по справі.

Відповідач та його представник в судових засіданнях неодноразово стверджували, що проведені по справі судова будівельно технічна експертиза та додаткова судова земельно - технічна експертиза невірні, бо вартість майна, яке досліджувалося експертом, на їхню думку є занадто завищена та не відповідає реальній дійсності, але при цьому будь-яких належних доказів суду не надали.

Представник третьої особи, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча на адресу суду надіслав листа в якому зазначив, що Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області просить розгляд справи проводити без його участі, за наявними в справі матеріалами, тому розгляд справи був проведений у відсутність цього представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін їхніх представників, свідків та дослідивши наявні по справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно норм ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Цивільного процесуального кодексу України.

Судом роз'яснювалось сторонам положення ст. ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 09 серпня 2001 року сторони по справі зареєстрували шлюб, який, згідно з рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 11 січня 2016 року було розірвано. Відповідно до довідки в рішенні воно набрало законної сили 26 січня 2016 року ( а.с. № 15,12).

Згідно договору купівлі - продажу від 27. 09. 2006 року, відповідач ОСОБА_3 став власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та земельної ділянки площею, 0,030 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1( а.с. № 8); ( а.с. № 9,№10).

Згідно технічного паспорта ( а.с. № 86-90) придбане в шлюбі сторонами будинковолодіння складається з житлового будинку позначеного літ. "А-1", сараїв літ. "Б","в", літньої кухні літ. "В", навісу літ. "в1", гаража літ. "Д", вбиральні літ. "Ж", воріт огорожі № 1 та огорожі № 2, і воно розташоване по АДРЕСА_1

Крім цього, з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №52274593 від 29. 01. 2016 року право власності на майно зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3 (а.с № 197).

В силу ч. 1 ст. 60, ст. 63 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення приведених норм, суд вважає, що право спільної сумісної власності сторін безумовно розповсюджується на спірне будинковолодіння та земельні ділянки. Дане майно було придбано у період шлюбу, не є річчю індивідуального користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно п. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до вимог ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а не подільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній власності.

За вказаних вище обставин суд вважає, що спірне майно , яке було придбане сторонами під час шлюбу, є спільним майном сторін по справі та підлягає розділу, виходячи з того, що частки сторін є рівними.

Факт придбання спільно нерухомого майна в шлюбі підтвердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6, кожен з яких стверджував , що сторони по справі після укладення шлюбу стали проживати разом з 2001 року і до часу його розірвання вели спільне господарство як одна сім"я. За вказаний період спільно придбали старий будинок відремонтували його та мали намір проживати в ньому разом. А тому свідки в суді підтвердили ту обставину , що майно нажите в шлюбі є спільною сумісною власністю сторін по справі як подружжя.

Враховуючи, що сторони добровільно не змогли вирішили питання про розподіл спірного будинковолодіння та наявних тут земельних ділянок, загальною площею 0,18 га., виходячи з рівності їх часток на спірне будинковолодіння та земельної ділянки, суд вважає, за необхідне провести розподіл спірного будинковолодіння придбаного сторонами по справі згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи та реально в особисту власність позивачці ОСОБА_5 виділити ? цього нерухомого майна показану на схемі до першого варіанту проведеної по справі судової будівельної експертизи ( зафарбованого в червоний колір) та частину земельної ділянки для його обслуговування та ведення особистого селянського господарства відповідно до першого варіанту проведеної по справі додаткової судової земельно - технічної експертизи, що показано на схемі експертизи ( блакитним кольором).

Відповідачу ОСОБА_5 реально залишити у власність ? частину цього ж будинковолодіння, на схемі до судової будівельної експертизи варіант №1 ( зафарбованого блакитним кольором) та залишити в користуванні на праві власності ? частину приватизованої ним земельної ділянки для обслуговування будинку та ведення особистого селянського господарства, що показано на схемі першого варіанту додаткової судової земельно - технічної експерти ( зафарбовано в червоний колір).

Суд вважає, що саме такий розподіл спірного будинковолодіння та земельної ділянки біля нього задовольнить потреби як позивачки так і відповідача по справі.

При цьому, суд не бере до уваги твердження відповідача ОСОБА_3, що спірне майно яке було придбане в шлюбі з позивачем ОСОБА_5 придбано лише за його гроші і вважає його безпідставним, по тій причині, що відповідач в суді не довів цей факт належними та допустимими доказами, як це передбачено чинним цивільно-процесуальним законодавством.

Також суд не бере до уваги твердження відповідача та його представника, щодо невірного поділу майна подружжя проведеного експертом ОСОБА_11, з висновків експерта щодо поділу спірного майна подружжя вбачається, що вона має вищу освіту, значну практику в експертній діяльності, що підтверджується її свідоцтвом про право на зайняття експертною діяльністю . Під час виконання судових експертиз експерт була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. За вказаних обставин суд вважає, що вказане твердження відповідача та його представника є безпідставним.

Крім того, на думку суду, підлягає задоволенню і позовна вимога позивачки ОСОБА_5, щодо виділення у власність із спільного майна подружжя килиму розміром 3х4 м., вартістю 1000 грн., дивану вартістю 1000 грн., кухонного гарнітуру ( 2 навісні шафи, 1 пенал, 4 столики) вартістю 1000 грн., меблеву стінку ( 4 антресолі, 1 пенал, 1шафа під одяг, 2 шафи зі скляними дверцятами) вартістю 2000 грн. Щодо задоволення вказаної позовної вимоги відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував.

Так як, позивачка ОСОБА_5 по справі понесла судові витрати суд, а саме за проведення судової будівельно - технічної експертизи в сумі 2 500 грн. 00 коп., 3 390 грн 33 коп. за сплату судового збору, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України дані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 61, 70, 71, 72 Сімейного кодексу України ст.ст. 356, 357, 368, 370, 372 ЦК України, ст. ст. 88, 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 16, 57-61, 79-81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 мКузьмича про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на рухоме та нерухоме майно - задовольнити частково.

Виділити реально ОСОБА_5 в приватну власність - 11/20 ( 139016/253512) частин будинку розташованого по АДРЕСА_1 Відповідно до висновку № 65 судової будівельно-технічної експертизи, яку було виконано 10. 10. 2016 року відповідно до ухвали Диканського районного суду від 27 липня 2016 року, а саме в основній частині житлового будинку літ. "А-1" приміщення: коридор 1-1 площею 4,6 кв.м. кімната 1-3 площею 13.9 кв.м; загальною площею 22.2 кв.м (4.6+13.9+3.7), на суму 45 031 грн. (84585:41,7х22,2);

в добудові літ. "а" приміщення: кухня 1-6 площею 10,7 кв.м, на суму 18 517 грн.;

в добудові літ. "а2" приміщення: ванна 1-7 площею 7,6 кв. м, на суму 15 634 грн.; в добудові літ. "а3" приміщення: вбиральня 1-5 площею 2.1 кв.м, на суму 6 457 грн.

По іншим будівлям та спорудам:

гараж літ. "Д" - 38 658 грн., 1/2 частина воріт огорожі № 1 вартістю 2314 грн. (4629х1/2), 1/2 частина огорожі № 3 - 12 405 грн. (24811х1/2).

Першому співвласнику виділяються будівлі та споруди на суму 139 016 грн. (45031+18517+15634+6457+38658+2314+12405), що більше на 12 260 грн. (253512х1/2 -139016).

Другому співвласнику виділяються будівлі та споруди на суму 114496 (39554 + 3005 + 10842 + 19329 + 5726 + 10355 + 10964+ 2315 + 12406), що менше на 12260 грн. (253512 х 1/2-114496).

Виділити реально ОСОБА_3 : 11/20 ( 139016/253512) частин будинку розташованого вул. АДРЕСА_1 Відповідно до висновку № 65 судової будівельно-технічної експертизи, яку було виконано 10. 10. 2016 року відповідно до ухвали Диканського районного суду від 27 липня 2016 року, а саме в основній частині житлового будинку літ. "А-1" приміщення: кімната 1-2 площею 19,5 кв.м, на суму 39 554 грн. (84585:41,7х19,5); навіс літ. "а4", на суму 3005 грн.

По іншим будівлям та спорудам:

сарай літ. "Б" - 10 842 грн.; літня кухня літ. "В" - 19329 грн.;

сарай літ. "в" - 5726 грн.;

навіс літ. "в1" - 10 355 грн.;

вбиральня літ. "Ж" - вартістю 10 964 грн.;

1/2 частина воріт огорожі № 1- 2 315 грн. (4629х1/2);

1/2 частина огорожі № 3 - 12 406 грн. (24811х1/2).

Різниця часток при такому розподілі будівель буде складати 12 260 грн.

При такому поділі будівель, реальними частками співвласників будуть:

- у першого співвласника - 11/20 (139016/253512);

- у другого співвласника - 9/20 (114496/253512).

Стягти з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 12 260 грн. за надлишкову вартість отриманих будівель.

Щоб виконати даний варіант поділу, ОСОБА_3 необхідно здійснити переобладнання в будинку, а саме :

1. Закласти дверний отвір із кімнати 1-2 площею 19,5 кв.м в кімнату 1-3 площею 13,9 кв.м та в коридор 1-1 площею 4,6 кв.м.

2. На місці навісу літ. "а4" побудувати кухню та улаштувати дверний отвір в кімнату 1-2 площею 19,5 кв.м на місці віконного отвору, закласти інший віконний отвір та улаштувати два нових віконних проріза.

Щоб виконати даний варіант поділу, ОСОБА_5 необхідно здійснити переобладнання в будинку, а сам

1.Закласти вхідний дверний отвір в кухню 1-6 площею 10,7 кв.м та улаштувати новий.

2. У ванній кімнаті 1-7 площею 7,6 кв.м передбачити перегородку з дверним отвором, розділивши дане приміщення на ванну та коридор.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5, кожному виділені частини будинку обладнати самостійним опаленням та електропостачанням. Інженерну мережу газопостачання залишити в спільному користуванні, провівши реконструкцію в межах частини, що пропонується другому співвласнику та обладнавши лічильниками.

Переобладнання улаштовувати при наявності погодження з місцевими органами самоврядування, газовим господарством, санепідемстанцією та районним архітектором.

Визнати частково недійсним Державний акт на право приватної власності, на земельну ділянку кадастровий номер якої НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 від 31 жовтня 2007 року серія НОМЕР_4 виданий Диканською селищною радою Полтавської області.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 від 31 жовтня 2007 року серія НОМЕР_5 виданий Диканською селищною радою Полтавської області.

Земельну ділянку (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) кадастровий номер НОМЕР_3 площею 104 кв. м. (на плані жовтого кольору) для проходу та проїзду надати в спільне користування двом співвласникам порівну, згідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України і ч. 5 ст. 89 ЗК України.

Виділити ОСОБА_5 в користування на праві власності земельну ділянку площею 750 кв.м. (698+52), яка знаходиться в АДРЕСА_1, відповідно до схеми розподілу земельної ділянки, що показано голубим кольором на першому варіанті схеми висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи та описується наступними межами: з боку земель селищної ради (вул. Незалежності) довжина межової лінії складає: 10.66м., 8.90м.; з боку земельної ділянки гр. ОСОБА_12 довжина межової лінії складає: 6.54м, 27.30м., 15.15м.; з боку земельної ділянки гр. ОСОБА_13 довжина межової лінії складає: 12.0м.; збоку земельної ділянки гр. ОСОБА_14 довжина межової лінії складає: 12,8м.; з боку земельної ділянки гр. ОСОБА_15 довжина межової лінії складає 1,29м.; з боку земельної ділянки гр. ОСОБА_16 довжина межової лінії складає: 13.62м. з боку земельної ділянки, що виділяється співвласнику ОСОБА_3 довжина межової лінії складає: 12.2м., 7.67м. 4.72м. 40.66м., 15.26м., 8.18м.; збоку земельної ділянки, що пропонується в спільне користування довжина межової лінії складає: 8.37м., 5.34м. 8.91м., 2.35.

- безпосерпедньо відокремлена частина ділянки прощею 698 кв.м.

-1/2 площі спільного користування - 52 кв.м. ( 104/2)

За вказаних обставин співвласнику ОСОБА_5 виділяється земельна ділянка кадастровий номер якої НОМЕР_3 площею 750 кв.м.( 698+52) , що відповідає ідеальної частки.

- безпосередньо відокремлена частина ділянки площею 150 кв.м.

Співвласнику ОСОБА_5 передається земельна ділянка кадастровий номер якої НОМЕР_3 площею 150 кв.м., що відповідає ідеальній частці.

Залишити у користуванні ОСОБА_3 на праві власності земельну ділянку площею 750 кв.м. (698+52), що знаходиться в АДРЕСА_3, що показано на схемі червоним кольором згідно першого варіанту схеми розподілу земельної ділянки висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи, що описується наступними межами: з боку земельної ділянки гр. ОСОБА_12 довжина межової лінії складає: 14,32 м.; з боку земельної ділянки ОСОБА_15 довжина межової лінії складає: 26.22 м.; з боку земельної ділянки гр. ОСОБА_16 довжина межової лінії: складає 3.39 м., 33.65м., 12.96 м.; з боку земельної ділянки, що виділена співвласнику ОСОБА_5 довжина межової лінії складає: 12.2м., 7.67м., 4.72м., 40.66м., 15.26м., 8.18м.; з боку земельної ділянки, що виділяється в спільне користування довжина межової лінії складає: 3.2 м., 3.45 м., 0.7.м. та 9,3м.

- безпосередньо відокремлена частина ділянки прощею 698 кв.м.

-1/2 площі спільного користування - 52 кв.м. ( 104/2).

Співвласнику ОСОБА_3 залишається в користуванні на праві власності земельна ділянка кадастровий номер якої є НОМЕР_3 площею 750 кв.м. ( 698+52), що відповідає ідеальній частці.

- безпосередньо відокремлена частина ділянки площею 150 кв.м.

Співвласнику ОСОБА_3 залишається в користуванні на праві власності земельна ділянка кадастровий номер якої НОМЕР_3 площею 150 кв.м., що відповідає ідеальної частки.

Частки земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, що надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд при такому розподілі складають:

- у першого співвласника ОСОБА_5 -1/2 (750/1500)

- у другого співвласника ОСОБА_3 -1/2(750/1500)

Частки земельної ділянки, кадастровий номер 32105510:30:006:0101, що надана для ведення особистого селянського господарства складають:

- у першого співвласника ОСОБА_5 -1/2 (150/300)

- у другого співвласника ОСОБА_3 -1/2(150/300)

ОСОБА_5 у власність виділити із спільного майна подружжя: килим розміром 3х4 м., вартістю 1000 грн., диван вартістю 1000 грн., кухонний гарнітур ( 2 навісні шафи, 1 пенал, 4 столики) вартістю 1000 грн., меблеву стінку (4 антресолі, 1 пенал, 1 шафа під одяг, 2 шафи зі скляними дверцятами) вартістю 2000 грн.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати по справі в виді плати за проведення судової будівельно - технічної експертизи в сумі 2 500 грн. 00 коп., 3 390 грн. 33 коп. за сплату судового збору, а всього на користь позивача слід стягти кошти в загальній сумі 5 890 грн. 33 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи. які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: