Ухвала суду № 65019476, 20.02.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/3765/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/216/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 листопада 2016 року

в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду Сумської області від 29 листопада 2016 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум».

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» суму заборгованості за кредитним договором № 0121/08/17-lfv від 11 серпня 2008 року у розмірі 1190684 грн. 55 коп. (в тому числі: заборгованість по відсотках 283898 грн. 86 коп., заборгованість по кредитних коштах 723688 грн. 04 коп., пеня за невиконання зобовязань 179462 грн. 10 коп., штраф за порушення умов п.4.4 кредитного договору 3635 грн. 55 коп.).

Стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі по 3625 грн. з кожного.

Зазначене рішення представник ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, він, посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи, що мають значення для обєктивного розгляду справи, внаслідок чого висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове по суті позовних вимог, а судові витрати просить покласти на позивача.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості неможливо зясувати, який саме метод був застосований для нарахування процентів за користування кредитними коштами, а також судом не було враховано, що нова редакція кредитного договору не визначає та не встановлює дати проведення розрахунків по сплаті процентів.

Крім того, представник відповідачів посилається на те, що розрахунок пені проведений за межами строку позовної давності, тобто, за період з 14 травня 2012 року по 12 листопада 2015 року, а також на те, що за їх клопотанням суд безпідставно відмовив у зупиненні провадження у даній справі та у призначення судової економічно-бухгалтерської експертизи.

Позивач ОСОБА_6 акціонерне товариство «Банк Форум» подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що повернення відповідачами кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами мало здійснюватись рівними внесками за формулою ануїтету згідно з Додатком 1 до кредитного договору. При розрахунку плати за користування кредитом приймається місяць, рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів.

За період з 11 серпня 2008 року до 14 грудня 2011 року (включно) між АКБ «Форум» (з 19 квітня 2010 року ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_3 існувало зобовязання в іноземній валюті доларах США, з ануїтетним графіком погашення та методом нарахування відсотків - «факт/360», а з 15 грудня 2011 року, у звязку із реструктуризацію кредитної заборгованості Позичальника, відбулася зміна валюти зобовязання на українську гривну, графіку погашення кредиту і методу нарахування процентів на «факт/факт». При цьому, станом на 15 грудня 2011 року, сторони врегулювали прострочену заборгованість за відсотками, що в свою чергу свідчить про відсутність жодних непорозумінь між сторонами з приводу проведених нарахувань та методики їх проведення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум» було укладено кредитний договір № 0121/08/17-1fv, за умовами якого позивач отримав кредит у сумі 103232,00 доларів США на придбання нерухомості: нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, пр. М. Лушпи, 7, з кінцевим терміном повернення кредиту до 10 серпня 2018 року, зі сплатою 13,5 % річних за користування коштами.

Додатковою угодою № 1 від 11 серпня 2008 року до даного кредитного договору узгоджений графік повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором, з визначеними щомісячними платежами.

Додатковим договором № 3 до Кредитного договору № 0121/08/17- lfv від 11 серпня 2008 року, укладеним 15 грудня 2011 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3, проведено реструктуризацію кредитної заборгованості позичальника, а саме: змінено валюту зобовязання за кредитним договором з долара США на гривню, шляхом переведення конвертації залишку основної заборгованості в сумі 90492,78 долари США на 727109,49 гривень 49 копійок.

Також відповідач ОСОБА_4 надала згоду на укладення її чоловіком ОСОБА_3 вищевказаного Додаткового договору № 3 до Кредитного договору.

В новій редакції пункти кредитного договору зазначають, а саме: п. 1.1 сума кредиту становить 727109,49 грн.; п. 1.2 кредитні кошти надаються строком до 10 серпня 2033 року; п. 1.3 - за користування кредитними коштами встановлена плата у розмірі 14,50 % річних. Крім того, у новій редакції викладені і пункти 2.3 і 2.6 кредитного договору від 11 серпня 2008 року. Також сторони під час укладення додаткового договору № 3 підписали і додаток № 1 до кредитного договору, яким визначили графік сплати позичальником платежів в рахунок погашення основної заборгованості по кредиту з визначеними щомісячними платежами.

Відповідно до нової редакції п. 2.3 кредитного договору передбачено, що «Позичальник здійснює повернення основної заборгованості по кредиту частинами, протягом кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не меншій, ніж сума, зазначена в додатку № 1 до кредитного договору № 0121/08/17-1fv від 11 серпня 2008 року, що є невідємною частиною договору, на відкритий йому рахунок для погашення кредиту та процентів № 29098500106880 в Сумській дирекції ПАТ «Банк Форум»… Якщо останній день місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то останнім днем платежу вважається перший банківський день після вихідних, святкових або неробочих днів. Датою повернення кредиту вважається дата зарахування коштів на рахунок № 29098500106880, якщо зарахування відбулося протягом операційного часу, та дата наступного робочого дня, якщо зарахування відбулося у післяопераційний час».

Пункт 2.6 кредитного договору викладено у такій редакції: «Сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. Нарахування процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця, при цьому за перший місяць користування кредитними коштами проценти нараховуються з дня отримання кредитних коштів до останнього календарного дня місяця, в подальшому, з першого по останній календарний день кожного місяця, в останній місяць користування кредитними коштами з першого календарного дня місяця до дня, що передує дню повернення кредиту. При розрахунку плати за користування кредитом приймається рік і місяць, рівні календарній кількості днів».

13 лютого 2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум» була укладена додаткова угода № 4, якою був змінений графік повернення кредиту за кредитним договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на встановлені факти, надані сторонами і досліджені докази, та ураховуючи, що відповідачі не виконали своїх договірних зобовязань перед кредитором, позивачем по справі, внаслідок чого право останнього порушено, тому дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а вказана банком у позові сума підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В ч.1 ст.626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Визначення поняття «зобовязання» міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України). Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобовязання є прострочення або невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Доводи апеляційної скарги про розбіжності п.2.5 кредитного договору від 11 серпня 2008 року та п.2.6. додаткової угоди № 3 від 15 грудня 2011 року щодо методики нарахування процентів за користування кредитом не свідчать про несправедливість чи непрозорість обставин нарахування відсотків за кредитним договором, оскільки конкретні строки сплати відсотків та їх суми за користування кредитними коштами визначені додатковою угодою № 1 до кредитного договору, яку підписав ОСОБА_3

Отже, за період з 11 серпня 2008 року до 14 грудня 2011 року (включно) між АКБ «Форум» (з 19 квітня 2010 року ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_3 існувало зобовязання у іноземній валюті доларах США, з ануїтетним графіком погашення та методом нарахування відсотків «факт/360», а з 15 грудня 2011 року, у звязку з реструктуризацією кредитної заборгованості позичальника, відбулась зміна валюти зобовязання, графіка погашення кредиту і методу нарахування процентів на «факт/факт». При цьому, станом на 15 грудня 2011 року сторони врегулювали прострочену заборгованість за відсотками, що в свою чергу свідчить про відсутність жодних непорозумінь між сторонами з приводу проведених нарахувань та методики їх проведення.

Крім того, сам по собі факт виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору понад шість років є достатнім підтвердженням належного розуміння останнім прийнятих на себе зобовязань, в тому числі щодо строків, сум та порядку внесення (сплати) чергових платежів по кредиту.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2016 року у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору, якою апеляційна скарга відхилена, а рішення суду залишено без змін встановлені обставини того, що розбіжності між п.2.5 кредитного договору та п.2.6 додаткового договору від 15 грудня 2011 року щодо методики нарахування відсотків за користування кредитом відсутні.

Також вказаним вище судовим рішенням встановлено, що додатковою угодою № 4 від 13 лютого 2012 року було викладено у новій редакції додаток № 1 до кредитного договору, що був підписаний сторонами під час укладання додаткового договору № 3 від 15 грудня 2011 року, тобто було змінено «Графік сплати позичальником платежів в погашення основної заборгованості по кредиту», строки сплати відсотків та їх суми за користування кредитними коштами визначені додатковою угодою № 1 до кредитного договору (т.1, а.с.226-228), у звязку з чим також відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України спростовуються доводи апеляційної скарги у даній справі про те, що суд не врахував, що нова редакція кредитного договору не визначає та не встановлює дати проведення розрахунків по сплаті процентів.

Окрім того, проведення реструктуризації кредитної заборгованості та зміна валюти кредитного зобов'язання відбулись за згодою позичальника, внаслідок чого додатковою угодою № 4 був змінений графік повернення кредиту.

Згідно з п.6 ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

Відповідно до п.3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх сукупних послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача.

В цивільній справі містяться: додаткова угода № 1 до кредитного договору від 11 серпня 2008 року, якою затверджено графік повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором; додаток № 1 до кредитного договору «Графік сплати позичальником платежів в погашення основної заборгованості по кредиту»; додаткова угода № 4 до кредитного договору від 13 лютого 2012 року, якою погоджено графік повернення кредиту за кредитним договором, в яких зазначена повна інформація стосовно умов кредитування, з якими позивач ознайомився та прийняв умови кредитування, підписавши вказані додаткові угоди та договори, як під час укладення кредитного договору, так і при подальшій зміні його умов.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що додатковою угодою № 4 не визначено, в які саме строки сплачуються проценти спростовуються ще і тим, що додатковою угодою № 4 від 13 лютого 2012 року було викладено у новій редакції Додаток № 1 до кредитного договору, що був підписаний сторонами під час укладання додаткового договору № 3 від 15 грудня 2011 року, тобто було змінено «Графік сплати позичальником платежів в погашення основної заборгованості по кредиту», строки сплати відсотків та їх суми за користування кредитними коштами визначені додатковою угодою № 1 до кредитного договору.

Перевіряючи доводи представника відповідачів ОСОБА_5 в частині незастосування судом норм закону щодо позовної давності відносно нарахування пені, колегія суддів виходять із такого.

Зокрема, згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем (т.1, а.с.151-153), нарахування пені за порушення відповідачами умов кредитного договору проведено за період з 17 листопада 2014 року по 16 листопада 2015 року, тобто, в межах річного строку давності, про що йдеться у п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо наведеного не відповідають дійсності.

Інші доводи апеляційної скарги, в тому числі і стосовно того, що за наявності підстав суд не зупинив провадження у даній справі, а також відмовився призначити судову економічно-бухгалтерську експертизу, то вони також не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що б могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а його висновки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, належним чином дослідженими в судовому засіданні. У звязку з постановленням обґрунтованого рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права підстав для його скасування немає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1; 308; 314 ч.1 п.1; 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 листопада 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -