Ухвала суду № 65017237, 20.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/11714/14-ц Головуючий у 1-й інст. Бондарчук В. В.

Категорія 55 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Талько О.Б.,

суддів: Товянської О.В., Гансецької І.А.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Аліт» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ фірма «Аліт» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що з 17 вересня 1997 року працював на посаді директора ТОВ фірми «Аліт». 5 грудня 2014 року його звільнено з посади на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Вказує, що в день звільнення йому видали трудову книжку, проте не виплатили заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 46835 грн. 68 коп..

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача зазначені кошти.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 6 грудня 2016 року позові вимоги задоволено.

Стягнуто з ТОВ фірми «Аліт» на користь ОСОБА_1 46835 грн. 68 коп. заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку.

Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, зазначає, що ОСОБА_1 викрав бухгалтерську документацію ТОВ фірми «Аліт», що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Поза увагою суду залишилась та обставина, що позивач працював в умовах неповного робочого дня, й відповідно, його щомісячний заробіток був менший, ніж мінімальна заробітна плата.

Суд, надавши перевагу наданому позивачем розрахунку заборгованості, не надав належної оцінки тій обставині, що останній заперечував проти призначення у справі судової економічної експертизи.

Окрім того, суд не врахував зміст рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 24 листопада 2015 року, яким встановлений факт відсутності заборгованості ТОВ фірми «Аліт» перед працівниками товариства станом на 5 листопада 2013 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 не визнав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За правилами ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом ( а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до вимог ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст.83 КЗпП України також передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював на посаді директора ТОВ фірми «Аліт» з 17 вересня 1997 року. 5 грудня 2014 року його звільнено на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України. Цього ж дня йому була видана трудова книжка.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 надав розрахунок, який свідчить про те, що заборгованість по заробітній платі складає: станом на 1 січня 2012 року - 2352 грн. 23 коп.; за 2012 рік 9325 грн. 29 коп.; за 2013 рік 10918 грн. 83 коп.; за 2014 рік 11515 грн. 19 коп. Окрім того, компенсація за невикористані відпустки протягом періоду з 17 вересня 1998 року по 30 листопада 2014 року становить 12724 грн. 14 коп.

Зазначені кошти не були виплачені позивачеві в день його звільнення.

Даний розрахунок містить підписи директора та бухгалтера й скріплений печаткою товариства.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала наявність даної заборгованості, посилаючись при цьому на ту обставину, що ОСОБА_1 викрав бухгалтерську документацію товариства та печатку. Однак належних та допустимих доказів на підтвердження даної обставини суду не надано, як й не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24 листопада 2015 року встановлений факт відсутності заборгованості товариства перед третіми особами, є безпідставним, оскільки предметом розгляду у цій справі було стягнення коштів з ТОВ фірми «Аліт» на користь ОСОБА_1 згідно з договорами про надання поворотної фінансової допомоги. Питання щодо заборгованості по заробітній платі не досліджувалось судом, отже дане рішення не є преюдиційним при вирішенні трудового спору.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Аліт» відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуюча Судді: