Рішення № 65016976, 28.02.2017, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/437/16-ц

Номер провадження 2/289/16/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого- судді Невмержицького І.М.

при секретарі - Шуба В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом кредитної спілки «ОБЕРІГ»(надалі-Спілка) до Відповідача-1 ОСОБА_1 та Відповідача-2 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту та зустрічним позовом ОСОБА_2 до КС «Оберіг» про захист прав споживача,визнання договору Поруки удаваним правочином,визнання кредитного договору недійсним з моменту його заключення,з участю третіх осіб: ОСОБА_1,юрисконсульта ТОВ «Юридична компанія «Юріс-Консалт»» Абрамової Ю.О., -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, посилаючись на те, що відповідачі не виконали умови кредитного договору, не повернули Спілці кредитні кошти та проценти за їх користування,тому просив суд стягнути заборговані станом на 25.12.2015 року грошові кошти в сумі 11 701,28 грн.,з них 6 142,88грн. - основний борг за кредитом, заборгованість за процентами в сумі- 5 558,40грн. - в солідарному порядку та стягнути судові витрати - в рівних частках.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернулася в суд з зустрічним позовом до КС «Оберіг» про захист прав споживача, визнання укладеного договору поруки удаваним правочином,визнання кредитного договору недійсним з моменту його заключення, посилаючись на те,що укладений між Позивачем та нею договір Поруки є удаваним правочином,спрямованим приховати інший правочин,направлений на заміну боржника у зобов»язанні та те,що укладений між Позивачем(Спілкою) та ОСОБА_1 кредитний Договір вона не підписувала, про його укладання її не повідомляли, про його умови їй не було нічого не відомо,а тому просила з цих підстав визнати договір Поруки - удаваним правочином, а укладений кредитний Договір - недійсним з моменту його заключення.

В судовому засіданні представник позивача Абрамова Ю.А. не з»явилася, надіслала письмову заяву, просила справу розглянути без них, при цьому позовні вимоги підтримала в повному обсязі,не заперечила прои винесення судом заочного рішення в разі належного повідомлення відповідачів,які не з»явилися в судове засідання, проти заявленого зустрічного позову заперечила,просила суд відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні з»явилася, з заявленим до неї позовом не погодилася, просила суд відмовити в його задоволенні, а заявлені зустрічні вимоги підтримала,просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася,про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином,причину неявки до суду не повідомила,заяв не надіслала,а тому суд вважає за можливе розглянути справу без неї на підставі наявних доказів.

Вислухавши пояснення Відповідача у справі, розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що первісний позов підлягає задоволенню,а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено,що між КС „Оберіг» в особі виконавчого директора відділення №3 Попович А.І. (надалі - Спілка) та ОСОБА_1(надалі - Позичальник) 25.12.2014 року був заключений договір споживчого кредиту №413-к3 (надалі-Договір),згідно якого Спілка надала Позичальнику кредит на суму 8 500,00 грн.зі сплатою 0,1644% за один календарний день,а Позичальник зобов"язався сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит в строк до 25.12.2015 року.

Пунктом 7.1 згаданого Договору було передбачено,що в разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальником у визначені строки, останій відшкодовує Спілці завдані цим збитки в повній сумі.

Відповідно до договору Поруки за №413-к3 від 25.12.2014 року укладеним між КС „Оберіг" в особі директора відділення №3 Попович А.І.(Спілка) та ОСОБА_2 (Поручитель) - остання виступила в якості поручителя позичальника по своєчасному та повному поверненню кредитних коштів згідно Договору.

Пунктом 3.1 згаданого договору Поруки визначено,що Поручитель, як фізична особа,зобов"язується відповідати перед Кредитором(Спілкою) за виконання зобов"язань, взятих на себе Позичальником за вищевказаним Договором в тому ж об"ємі,що і Позичальник.

Пунктом 2.2. згаданого договору Поруки визначено, що Поручитель зобов"язується відшкодувати Кредиторові збитки, які можуть бути нанесені в результаті невиконання або неналежного виконання покладених на них обов"язків.

Відповідно до ст.553 ЦК України за Договором Поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти(кредит)позичальникові у розмірі та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст.625 ЦК України боржник, який просрочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просрочення, а також три проценти річних від просроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що неповернена сума кредиту згідно Договору станом на 05.12.2015 року грошові кошти в сумі 11 701,28 грн., з них 6 142,88 грн. - основний борг за кредитом, заборгованість за процентами в сумі - 5 558,40грн., що підтверджується розрахунком Позивача(Спілки),(а.с.6,7,8) та не оспорено відповідачами.

Порушення відповідачами законних прав позивача є підставою до задоволення позовних вимог.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до КС «Оберіг»,суд приходить до наступного.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1-3, 6 ст. 203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Крім того слід зазначити, що відповідно до приписів ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України, норми якої є нормами прямої дії, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідачка-2 ОСОБА_2.в зустрічному позові зазначила про те,що її права як споживача були порушені і тим,що укладений між Позивачем та нею договір Поруки є удаваним правочином,спрямованим приховати інший правочин,направлений на заміну боржника у зобов»язанні та тим,що укладений між Позивачем(Спілкою) та ОСОБА_1 кредитний Договір вона не підписувала,про його укладання її не повідомляли,про його умови їй не було нічого не відомо.

Нормою,визначеною ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки, згідно до вимог ст. 11 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, можуть бути:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії,яка порушує право;

- припинення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання зобов"язання в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової шкоди;

- визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд також вправі захистити цивільне право або інтерес сторін іншим способом, що встановлений Договором або Законом.

У відповідності до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те,що ОСОБА_2 не надала доказів,які б свідчили про порушення істотних умов укладених Договорів,що потягло б визнання їх недійсними.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про захист прав споживача,визнання кредитного договору недійсним суд з зазначених підстав залишає без задоволення.

Згідно вимог ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачений останнім судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.10,11,60,80,81,88,208,

209,212-215 ЦПК України,ст.1054 ЦК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги КС «Оберіг»» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІДН НОМЕР_1),прож.в АДРЕСА_1 та ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2(ІДН НОМЕР_2)прож.в АДРЕСА_2 - на користь кредитної спілки „ОБЕРІГ"(р)р 26506033025632,МФО 321767,код 26018121 в ВАТ ВТБ «Банк» м.Малин) заборговані станом на 25.12.2015 року грошові кошти в сумі 11 701, 28 грн., з них 6 142,88грн. - основний борг за кредитом,заборгованість за процентами в сумі - 5 558,40грн. - 2 801,95грн. - в солідарному порядку.

Стягнути з відповідачів на користь позивача кошти в сумі 1378,00грн. за сплачений позивачем судовий збір - в рівних частках.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до КС «Оберіг» про захист прав споживача,визнання договору Поруки удаваним правочином, визнання кредитного договору недійсним з моменту його заключення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. М. Невмержицький