Ухвала суду № 65014547, 27.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/867/16-ц Провадження № 22-ц/772/58/2017Головуючий в суді першої інстанції Стадник С. І.Категорія 22Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючої: Марчук B.C.

Суддів: Сало Т.Б., Денишенко Т.О.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору довічного утримання припиненим, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 04.08.2016 року, -,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2016 року ОСОБА_2 звернулась у Липовецький районний суд Вінницької області з даним позовом. Позовні вимоги мотивувала тим, що з 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона здійснювала догляд за своєю тіткою - ОСОБА_5. А ІНФОРМАЦІЯ_1 року тітка померла і після її смерті відкрилася спадщина за законом, яку позивачка прийняла як спадкоємець другої черги за правом представлення в строк, додатково визначений рішенням суду.

До складу спадщини увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі житловий будинок, домоволодіння).

Для виготовлення документів на будинок позивач звернулася до КП "ВООБТІ", де з'ясувалося, що домоволодіння належить ОСОБА_6 на підставі договору довічного утримання, який 28.12.2008 року було укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Починаючи з 2010 року свої зобов'язання ОСОБА_6 не виконувала, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона померла.

Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дочками померлої, вказаний позов пред'явлений до них, як до спадкоємців ОСОБА_6

З урахуванням зазначеного, позивачка просила суд визнати договір довічного утримання, укладений 22.12.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, припиненим у зв'язку із смертю набувача - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку, як незаконне та необґрунтоване. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, в ході розгляду справи були встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Стара Прилука, Липовецького району Вінницької області, померла ОСОБА_5, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 7). Після її смерті відкрилася спадщина за законом, яку в строк, додатково визначений рішенням суду (а.с. 79) прийняла ОСОБА_2 (а.с. 77), яка за правом представлення є спадкоємцем другої черги після смерті батька, ОСОБА_7, брата ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с. 14).

Для оформлення спадщини на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_5, позивач звернулася до КП "ВООБТІ" для виготовлення документів де з'ясувала, що вказане домоволодіння належить ОСОБА_6 на підставі Договору довічного утримання, укладеного з ОСОБА_5 28.12.2008 року ( а/с 9).

За умовами вказаного Договору (пункту 1), відчужувач - ОСОБА_5 передала у власність набувачу - ОСОБА_6 житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

04.12.2015 року рішенням 3 сесії 7 скликання Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області затверджено нове упорядкування вулиць в АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року в селі Стара Прилука, Липовецького району Вінницької області, померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 8).

Після її смерті відкрилася спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті вона не склала і спадкоємцями є відповідачі у справі.

З огляду на те, що за життя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - сторін Договору довічного утримання від 22.12.2008 року, даний Договір не був ні розірваний, ні припинений, то житловий будинок по АДРЕСА_1 перейшов у власність ОСОБА_6, відповідно до норми ст. 744 ЦК України та зареєстрований за нею на праві власності згідно реєстраційного посвідчення від 29.12.2008 року (а/с 11), а отже, не є спадковим майном після смерті ОСОБА_5 в силу ст. 1218 ЦК України.

Посилання позивача на ст. 757 ЦК України з вимогою про припинення договору довічного утримання є недоречними так, як дана правова норма регулює правовідносини між набувачем та своїми спадкоємцями, а також між набувачем і відчужувачем.

Так, у ч.2 ст. 757 вказано, що якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власновсті на це майно. У цьому разі договір довічного утримання припиняється.

Отже, у даному випадку йдеться мова про сторони у договорі довічного утримання, а позивачка не є у ньому ні відчужувачем, ні набувачем, а також не є спадкоємцем набувача - ОСОБА_6

Крім того, як суд правильно зазначив, з позовом про припинення договору довічного утримання мали право звернутися його сторони - відчужувач та набувач, в силу ч.1 ст. 755 ЦК України. Позивачка не є такою стороною.

Більше того, ч.2 ст. 755 ЦК України вказує, що договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача.

Відповідно до Договору довічного утримання, укладеного 22.12.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відчужувачем була ОСОБА_5, а тому з її смертю зазначений договір припинився ще ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Таким чином, для задоволення позову підстави відсутні; доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, тому її необхідно відхилити, а рішення суду, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишити без змін в силу ст. 308 ЦК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 04.08.2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту протягом 20 днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук