Ухвала суду № 65013934, 28.02.2017, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/114/17

У Х В А Л А

про забезпечення позову

28 лютого 2017 року Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду із цим позовом 15 лютого 2017 року. Провадження у справі відкрито 28 лютого 2017 року і призначено зудовий розгляд.

28 лютого 2017 року до суду поступила заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, який належить відповідачу і розташований у с. Перекоринці по вул. Леніна, 58 "а" .

Суд вважає, що клопотання позивача підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

У позовній заяві зазначено, що між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_3 03 грудня 2012 року було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт. За цією угодою відповідач отримала від позивача кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 30 124 гривні 25 копійок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31 грудня 2015 року. Оскільки відповідач на протязі тривалого часу не виконує взяті на себе зобовя'зання, не здійснює щомісячних погашень по кредиту у Банку відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 буде припинена недобросовісна бездіяльність щодо виконання обов'язків, передбачених кредитним договором.

Законом визначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

За змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 71228467 від 24 жовтня 2016 року стверджується належність відповідачу ОСОБА_3 житлового будинку у с. Перекоринці по вул. Леніна, 58 "а", а також із неї вбачається, що 20 серпня 2007 року зареєстровано обтяження щодо цього житлового будинку у вигляді заборони на підставі договору іпотеки. Однією із сторін договору іпотеки є ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк".

Чинним законодавством не передбачено заборони накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки.

Тому вважаю, що такий вид забезпечення позову, як арешт майна, є співмірним із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів такого виду забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення вимоги. Зокрема, якщо не застосувати забезпечення позову, ОСОБА_3 зможе розпорядитися належним їй житловим будинком (відчужити), що призведе до порушення права Банку на задоволення своїх вимог за рахунок належного відповідачу майна. В той же час вважаю, що таким забезпеченням позову будуть захищені права позивача у цій справі та не будуть порушені права іпотекодержателя житлового будинку, оскільки ними є одна і та ж юридична особа.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Задовольнити вимогу позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» про забезпечення позову.

Накласти арешт на належний ОСОБА_3 житловий будинок, який розташований у с. Перекоринці по вул. Леніна, 58 "а" Мурованокуриловецького району Вінницької області, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Копію цієї ухвали направити для виконання у Мурованокуриловецький районний відділ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області, а також позивачу та відповідачу - для відома.

На увалу може бути подано протягом п`яти днів з дня отримання її копії апеляційну скаргу через Мурованокуриловецький районний суд до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: _____