Ухвала суду № 65013079, 22.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

22 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року, 10 червня 2016 року, 17 вересня 2016 року,

встановив:

4 січня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року, 10 червня 2016 року, 17 вересня 2016 року.

Заява була подана без додержання вимог статей 239 та 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), без усунення яких подальший рух справи був неможливий з огляду на таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).

У заяві не було наведено підстав та обґрунтування перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС, не додано матеріалів, які вказували на існування цих підстав, вимоги особи, яка подавала заяву, наведені без урахування положень пункту 5 статті 239 КАС, тому суддя-доповідач своєю ухвалою від 11 січня 2017 року заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк до 11 лютого 2017 року для її усунення.

На час винесення цієї ухвали недоліки заяви не усунуті.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 КАС заява, подана без додержання вимог статей 239 і 2391 цього Кодексу, повертається заявнику.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», частиною четвертою статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Заяву про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року, 10 червня 2016 року, 17 вересня 2016 року повернути ОСОБА_1.

Суддя

Верховного Суду України М.І. Гриців