Ухвала суду № 65012540, 23.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Київ К/800/2810/16

К/800/2417/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Донця О.Є.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційними скаргами Державної авіаційної служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Середземноморські авіалінії" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року у справі №826/23508/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними та скасування наказів у частині, визнання протиправними та скасування пунктів протоколів, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати повністю підпункт 16.2.2 пункту 16 Протоколу від 03.08.2015 №3 Державіаслужби України;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державіаслужби України від 03.08.2015 №483 в частині відмови ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» у внесенні змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман (Хашимітське Королівство Йорданія) - Київ, визначивши частоту рейсів 3 рейси на тиждень;

- визнати протиправним та скасувати підпункт 8.2.2 пункту 8.2 Протоколу від 06.10.2015р. №5 Державіаслужби України в частині відмови ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» у внесенні змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман (Хашимітське Королівство Йорданія) - Київ, визначивши частоту рейсів 3 рейси на тиждень; дія права: безстроково;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державіаслужби України від 06.10.2015р. №607 «Про відмову у внесенні змін до документів про право на експлуатацію повітряної лінії» в частині відмови ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» у внесенні змін до документу про право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман (Хашимітське Королівство Йорданія) - Київ, визначивши частоту рейсів 3 рейси на тиждень;

- зобов'язати Державіаслужбу України внести зміни до документу про право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман (Хашимітське Королівство Йорданія) - Київ виданого ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», визначивши частоту рейсів 3 рейси на тиждень; дія права: безстроково.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням протиправно позбавлено ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» права експлуатувати повітряну лінію Київ-Амман-Київ в обсягах, що передбачені міжнародними домовленостями між Україною та Хашимітським Королівством Йорданія. Позивач посилався на те, що відмова у внесенні змін до документа про право на експлуатацію із посиланням на пункт 1 частини восьмої статті 94 Повітряного кодексу України є незаконною, оскільки відсутні будь-які обмеження, передбачені міжнародними договорами України або угодами між авіаційними органами влади, а також авіаційними правилами України, які б унеможливлювали внесення змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії Київ-Амман-Київ (зміна відомостей щодо частоти рейсів; визначення частоти рейсів - 3 рейси на тиждень; дія права безстроково).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано підпункт 16.2.2 пункту 16 Протоколу № З засідання комісії з розгляду питань щодо прав на експлуатацію повітряних ліній від 30.07.2015, затвердженого 03.08.2015, в частині рішення щодо рекомендації Голові Державної авіаційної служби України відмовити у внесенні змін (зміна відомостей щодо частоти рейсів) до документа про право приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман - Київ.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Державної авіаційної служби України №483 від 03.08.2015р. в частині відмови приватному акціонерному товариству «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» у внесенні змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман (Хашимітське Королівство Йорданія) - Київ, визначивши частоту рейсів 3 рейси на тиждень; дія права: безстроково.

Визнано протиправним та скасовано підпункт 8.2.2 пункту 8.2 Протоколу № 5 засідання комісії з розгляду питань щодо прав на експлуатацію повітряних ліній від 30.09.2015р., затвердженого 06.10.2015р., в частині рішення щодо рекомендації Голові Державної авіаційної служби України відмовити у внесенні змін (зміна відомостей щодо частоти рейсів) до документа про право приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман - Київ.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Державної авіаційної служби України №607 від 06.10.2015р. в частині відмови приватному акціонерному товариству «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» у внесенні змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман (Хашимітське Королівство Йорданія) - Київ, визначивши частоту рейсів 3 рейси на тиждень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року надійшли касаційні скарги Державної авіаційної служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Середземноморські авіалінії", в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснює діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом. Зазначену діяльність позивач здійснює на підставі виданої Державіаслужбою України ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом від 27.06.12р. серії АГ №505921 та сертифіката експлуатанта від 14.10.13р. серії АО №000217. У відповідності до рішення ліцензійної комісії Державіаслужби України від 24.02.12р. №38 та пункту 114 Додатку 1 до ліцензії Серії від 27.06.12р. АГ №505921, позивач має право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман - Київ, строк дії права - не обмежений.

Позивач звернувся до Державіаслужби України з листом від 17.07.15р. №01-17-219 щодо внесення змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії, зокрема: Київ - Амман - Київ, шляхом визначення частоти рейсів 3 рейси на тиждень, із дією права: безстроково.

На засіданні комісії з розгляду питань щодо прав на експлуатацію повітряних ліній (далі - Комісія), 30.07.15р. розглянута заява позивача від 17.07.15р. №01-17-219. Результат даного засідання зафіксований у протоколі засідання Комісії від 30.07.15р. №3, який затверджений головою Комісії 03.08.15р. Згідно підпункту 16.2.2 пункту 16.2 Протоколу засідання №3, Комісія рекомендує голові Державіаслужби України відмовити у внесенні змін до документа про право ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман - Київ.

На підставі Протоколу засідання №3 та з посиланням на частину восьму статті 94 Повітряного кодексу України, Положення про Державіаслужбу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.14р. №520, Авіаційних правил України «Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній», затверджених наказом Державіаслужби України від 24.10.14р. №686 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.11.14р. за №1440/26217, Державіаслужбою України видано наказ від 03.08.15р. №483 (далі - Наказ №483), пунктом 1 якого відмовлено ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» у внесенні змін до документа на право експлуатації повітряних лінії Київ - Амман (Хашимітське Королівство Йорданія) - Київ із визначенням частоти рейсів: 3 рейси на тиждень, на виконання регулярних міжнародних повітряних перевезень з/до України.

Також, ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» звернулось до Державіаслужби України з листом від 17.09.15р. №01-17-263 щодо внесення змін до документів на право експлуатації повітряної лінії, зокрема: Київ - Амман - Київ, шляхом визначенням частоти рейсів 3 рейси на тиждень, із дією права: безстроково.

На засіданні Комісії, 30.09.15р. розглянута заява ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» від 17.09.15р. №01-17-263. Результат даного засідання зафіксований у протоколі засідання Комісії від 30.09.15р. №5, який затверджений головою Комісії 06.10.15р. (далі - Протокол засідання №5). У підпункті 8.2.2 пункту 8.2 Протоколу засідання №5, Комісія рекомендувала голові Державіаслужби України відмовити у внесенні змін до документа про право ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман - Київ.

На підставі Протоколу засідання №5 та з посиланням на частину восьму статті 94 Повітряного кодексу України, Положення про Державіаслужбу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.14р. № 520, Авіаційних правил України «Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній», затверджених наказом Державіаслужби України від 24.10.14р. №686 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.11.14р. за №1440/26217, Державіаслужбою України видано наказ №607 від 06.10.15р. (далі - Наказ №607), пунктом 1 якого відмовлено ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» у внесенні змін до документа на право експлуатації повітряних лінії Київ - Амман (Хашимітське Королівство Йорданія) - Київ із визначенням частоти рейсів: 3 рейси на тиждень, на виконання регулярних міжнародних повітряних перевезень з/до України.

Не погоджуючись з такими діями позивач і звернувся з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи частково позовні вимоги суди дійшли висновку, що відмова відповідача є необґрунтованою та протиправною.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для частково задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

П. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Поняття суб'єкт владних повноважень розкрито в ст. 3 КАС України, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. N 520, Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Державіаслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, утворювати комісії (п. 6 вказаного положення).

П. 1.1 Авіаційних правил України "Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній", затверджених Наказом Державної авіаційної служби України 24 жовтня 2014 року N 686 (далі - Авіаційні правила) передбачено, що ці Авіаційні правила визначають процедуру надання, анулювання, відмови у наданні та обмеження обсягу прав на експлуатацію повітряних ліній українським та іноземним авіаперевізникам незалежно від форми власності, внесення змін до документів про права на експлуатацію повітряних ліній.

Відповідно до п. 1.4 Авіаційних правил питання щодо надання, анулювання, відмови у наданні, обмеження обсягу прав на експлуатацію повітряних ліній та внесення змін до документів про права на експлуатацію повітряних ліній розглядаються комісією з розгляду питань щодо прав на експлуатацію повітряних ліній (далі - Комісія), яка утворюється наказом Державіаслужби.

До повноважень Комісії належить розгляд питань щодо надання, відмови у наданні, обмеження обсягу, анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній, внесення змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії (п. 1.6 Авіаційних правил).

Комісія, як орган, створений в складі Державіаслужби наділений владними управлінськими функціями, які полягають у прийнятті рішень, щодо заяв, що надійшли до Державіаслужби (п.п. 1.9, 1.13 Авіаційних правил).

Такі рішення приймаються відкритим голосуванням та оформлюються протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами Комісії та затверджується головою Комісії (п. 1.14 Авіаційних правил). Такі рішення Комісії носять рекомендаційний характер, як про це зазначено в Авіаційних правилах (п. 1.13), проте Голова Державіаслужби обмежений висновками рішення Комісії, оскільки в разі прийняття ним іншого рішення, ніж рекомендовано Комісією без зазначення мотивів, таке рішення буде вважатись незаконним. Відтак, рішення Комісії, оформлене протоколом, породжується права та обов'язки для заявника.

Також варто звернути увагу, що і Авіаційні правила, зокрема, п. 1.17 передбачають можливість оскарження рішень Комісії Голові Державіаслужби або в судовому порядку.

З наведеного слідує висновок, що протокол Комісії, в тому числі його спірний пункт, є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України та підлягає судовому контролю у випадку його оскарження.

Як встановлено судами, вказаний протокол, в тому числі і його спірний пункт прийнятий Комісією за наслідками розгляду листа ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" щодо внесення змін до документа на право експлуатації повітряної лінії. З наведеного слідує висновок, що спірний пункт протоколу породжує правовідносини між ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" та Державною авіаційною службою України та відповідно стосується прав, свобод та інтересів виключно ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ".

Ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів. Таке обмеження міститься, зокрема, у нормі ч. 2 ст. 171 КАС, відповідно до якої право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Зі змісту регулювання, яке міститься у КАС України, також вбачається, що і право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" фактично оспорило пункт протоколу, який за своєю суттю є актом індивідуальної дії. Такий акт породжує права й обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано, тобто для позивача.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України у своєму рішенні від 24 лютого 2015 року у справі № 21-34а15, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2442 КАС України.

Відповідно до принципу забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, закріпленого в ст. 13 КАС України, особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, ч. 1 ст. 211 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма процесуального закону дозволяє, зокрема, особам, які не брали участі у справі, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку. Проте вказане право не є абсолютним та обмежене і може бути реалізоване особою тільки у випадку, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов'язки.

Отже та обставина, що повітряна лінія Київ - Амман - Київ експлуатується не тільки ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ", а й ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" не свідчить про порушення прав останнього, оскільки спірний протоколу засідання Комісії жодним чином не стосувався прав ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" на експлуатацію вказаної повітряної лінії, тобто не обмежував право останньої на експлуатацію авіалінії, не вносив змін до документу, що надає право на її експлуатацію, не анулював таке право взагалі.

За таких обставин, а також того, що ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" взагалі не є учасником спірних правовідносин, суди першої та апеляційної інстанцій не вирішували питання про його права, свободи, інтереси чи обов'язки, останнє не має права на оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає в свою чергу, обов'язок суду касаційної інстанції переглядати судові рішення у межах касаційної скарги ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій враховуючи наступне.

Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній та порядок затвердження розкладу руху авіаперевізників встановлюються авіаційними правилами України в силу приписів частини четвертої статті 94 Повітряного кодексу України.

Пунктом 1 частини третьої статті 94 Повітряного кодексу України встановлено, що право на експлуатацію повітряної лінії надається уповноваженим органом з питань цивільної авіації за письмовою заявою авіаперевізника щодо певних повітряних ліній на виконання регулярних повітряних перевезень у межах України.

Частиною п'ятою статті 94 Повітряного кодексу України передбачено, що якщо цього вимагають міжнародні договори України або законодавство держави, до якої будуть здійснюватися повітряні перевезення, уповноважений орган з питань цивільної авіації додатково до наданого права на експлуатацію повітряної лінії письмово інформує про це компетентний орган цієї держави.

Між Кабінетом Міністрів України та Урядом Хашимітського Королівства Йорданія 30.11.05р. укладено Угоду про повітряне сполучення (далі - Угода), яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про повітряне сполучення» від 24.07.06р. №46-V.

Статтею 3 Угоди погоджено, що кожна Договірна Сторона має право призначити одне чи декілька авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами та письмово повідомити про це іншу Договірну Сторону.

Згідно частини третьої статті 3 Угоди, кожна Договірна Сторона має право відкликати призначення авіапідприємства та призначити інше авіапідприємство, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.

Державіаслужба України листом від 13.03.12р. №1.10-02637 повідомила Регуляторну Комісію Цивільної Авіації Хашимітського Королівства Йорданія про те, що позивач є призначеним авіапідприємством на повітряній лінії Київ - Амман - Київ.

У відповідності та в доповнення до листа Державіаслужби України від 13.03.12р. №1.10-02637 Державіаслужба України листами від 22.12.14р. №1.14-14612 та №1.10-14613 звернулась до Міністерства закордонних справ України та авіаційних органів влади Хашимітського Королівства Йорданія із повторним інформуванням про призначення позивача на повітряну лінію Київ-Амман-Київ з боку української сторони.

Частина друга статті 3 Угоди визначає, що після одержання призначення авіаційні власті іншої Договірної Сторони без затримки надають призначеному авіапідприємству або авіапідприємствам відповідний дозвіл на виконання польотів. Коли авіапідприємство таким чином призначене та отримало дозвіл, воно, в силу частини шостої статті 3 Угоди, може в будь-який час розпочати експлуатацію договірних ліній.

Судом першої інстанції встановлено, що листом №10/1/90/1215 від 30.03.15р. авіаційні власті Йорданського Хашимітського Королівства повідомили авіаційні власті України про надання позивачу дозволу на виконання польотів за маршрутом Київ-Амман-Київ з частотністю 3 рейси на тиждень.

Спільним наказом Державіаслужби України та Міністерства оборони України від 28.11.05р. №897/703 затверджено «Правила надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України» (далі - Правила №897/703).

Пунктом 2.2 Правил №897/703 встановлено, що для виконання міжнародних регулярних польотів експлуатанти України повинні мати відповідне призначення на конкретну міжнародну повітряну лінію та отримати від департаменту авіаційних перевезень та ліцензування Державіаслужби України затвердження (погодження) розкладу руху повітряних суден.

Як вірно встановлено судами, позивач з 24.02.12р. володіє правом на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман - Київ та з 13.03.12р. є призначеним авіапідприємством за цією повітряною лінією у відповідності до міжнародних домовленостей між Україною та Хашимітським Королівством Йорданія. Рішення ліцензійної комісії, оформлене пунктом 5 Протоколу від 24.02.12р. №38, та пункт 114 Додатку №1 до ліцензії від 27.06.12р. серії АГ № 505921, не містять зазначення частот виконання ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» повітряних перевезень за маршрутом Київ - Амман - Київ.

Позивач двічі (листами від 17.07.15р. №01-17-219 та від 17.09.15р. № 01-17-263) звертався до Державіаслужби України із заявами про внесення змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман - Київ, у яких просив змінити відомості щодо частоти рейсів та вказати частоту рейсів за даним маршрутом 3 рейси на тиждень.

Комісією двічі приймались рішення, якими рекомендовано голові Державіаслужби України відмовити у відповідному внесенні змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман - Київ (підпункт 16.2.2 пункту 16.2. Протоколу засідання № 3 та підпункт 8.2.2 пункту 8.2 Протоколу засідання № 5), а Державіаслужба України двічі приймала накази №483 та №607 про відмову у внесенні змін до документа ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» про право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман - Київ.

Порядок внесення змін до документа про право на експлуатацію повітряних ліній встановлений Розділом Авіаційних правил України «Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній», що затверджені наказом Державіаслужби України від 24.10.14р. №686 (далі - Порядок №686).

Пунктом 4.1 Порядку №686 передбачено, що зміни вносяться, зокрема, в разі зміни відомостей, зазначених у документі про право на експлуатацію повітряної лінії. Додатком №1 до Порядку №686 встановлено форму документа про право на експлуатацію. Відповідно до вказаного Додатку у документі, зокрема, зазначаються відомості про частоту рейсів, а отже зміна відомостей щодо частоти виконання повітряних перевезень є підставою для внесення змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії. Зміни до документа про право на експлуатацію повітряної лінії вносяться на підставі заяви авіаперевізника, яка складається в довільній формі. До заяви додаються копії установчих документів та/або ліцензії, на підставі яких вносяться зміни до документа про право на експлуатацію повітряної лінії (пункт 4.2 Порядку).

Згідно із пунктом 4.3 Порядку №686 Державіаслужба приймає рішення про внесення змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії на підставі протоколу, затвердженого відповідно до пункту 1.14 розділу І Порядку №686. У свою чергу вказаний пункт 1.14 визначає, що рішення Комісії приймаються відкритим голосуванням та оформлюються протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами Комісії та затверджується головою Комісії. Крім того, пункт 1.13 Порядку №686 встановлює, що за результатами своєї роботи Комісія приймає вмотивоване рішення, в якому може рекомендувати Голові Державіаслужби внести зміни до документа про право.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм та з урахуванням матеріалів справи, суди обґрунтовано дійшли висновку, що вмотивованих підстав для відмови відповідачем у оспорюваних рішеннях не наведено.

Існуючі міжнародні домовленості між Україною та Хашимітським Королівством Йорданія не передбачають обмежень здійснення повітряних перевезень. Статтею 5 Угоди закріплено, що частота перевезень та розклад руху на договірних лініях повинні встановлюватися за взаємною згодою між призначеними авіапідприємствами та надаватися авіаційними властями на затвердження не менше ніж за 30 днів до запропонованої дати початку перевезень. У разі відсутності домовленостей між двома призначеними авіапідприємствами питання повинно бути передано на розгляд авіаційним властям Договірних Сторін.

В межах наданих статтею 5 Угоди повноважень, між Комісією з регулювання цивільної авіації Йорданії та Державною авіаційною службою України підписано Меморандум про взаєморозуміння (далі - Меморандум). Пунктом 1 Меморандуму погоджено, що починаючи з літнього періоду 2012 року призначені авіапідприємства кожної сторони мають право здійснювати повітряні перевезення з необмеженою кількістю щотижневих частот та необмеженою ємністю, використовуючи будь-який тип повітряного судна під час виконання як пасажирських, так і вантажних перевезень.

Як вказано у тексті Меморандуму останній набирає чинності з моменту його підписання від імені обох авіаційних властей. Даний Меморандум підписано з боку Йорданії 18.03.12р., а з боку України 26.04.12р. Відповідно, він є таким що набрав чинності з 26.04.12р.

Таким чином, міжнародні угоди України, угоди між авіаційними органами влади України та Йорданії та авіаційні правила України не встановлюють жодних обмежень, які б могли бути підставою для відмови призначеному авіапідприємству - ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» у внесенні до документа про право на експлуатацію відомостей щодо виконання повітряних перевезень частотністю 3 рейси на тиждень з посиланням на пункт 1 частини восьмої статті 94 Повітряного кодексу України.

Частиною третьою статті 92 Повітряного кодексу України передбачено, що з метою набуття права доступу до певних повітряних ліній або ринків авіаперевізник повинен отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації відповідний документ на право експлуатації певної повітряної лінії.

До 23.04.2013р. порядок надання авіаперевізникам прав на експлуатацію повітряних ліній визначався Положенням про призначене авіапідприємство з боку України на експлуатацію міжнародної повітряної лінії, затвердженим наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 24.12.04р. №247 (далі - Положення №247).

Положенням № 247 було, зокрема, передбачено що Державіаслужба України надає авіапідприємству право (призначення) на експлуатацію міжнародної повітряної лінії. Призначення означає надання такому перевізникові відповідних комерційних прав для експлуатації повітряної лінії виключно у користування. Питання щодо надання повітряним перевізникам України права (призначення) на експлуатацію міжнародної повітряної лінії розглядаються Ліцензійною комісією Державіаслужби України. Рішення Комісії затверджується головою Державіаслужби України.

Згідно Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом (затверджених спільним наказом Держкомпідприємництва та Мінтрансу від 26.11.01р. № 139/821) міжнародна повітряна лінія, на яку суб'єкт господарювання отримав призначення, зазначається у ліцензії.

Як встановлено вище, згідно пункту 5 Протоколу засідання ліцензійної комісії від 24.02.12р. №38, затвердженого головою Державіаслужби України, прийнято рішення надати позивачу право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман - Київ. На підставі даного рішення повітряну лінію Київ - Амман - Київ внесено до переліку повітряних ліній, що має право експлуатувати ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» (пункт 114 Додатку №1 до ліцензії від 27.06.12р. серії АГ № 505921).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» належним чином набуло право на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман- Київ, яке, на момент розгляду справи, не припинене, не анульоване та є чинним, як це передбачено частиною другою статті 94 Повітряного кодексу України.

Рішення ліцензійної комісії Державіаслужби від 24.02.12р. №38 та пункт 114 Додатку №1 до ліцензії від 27.06.12р. серії АГ № 505921 є документами, які видані з метою набуття позивачем права доступу до зазначеної повітряної лінії у розумінні частини третьої статті 92 Повітряного кодексу України.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про центральні органи влади», діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.

Зазначений принцип означає, що виконавча влада діє безперервно. Перехід функцій держави від одного органу до іншого, або зміна порядку регулювання відносин між суб'єктом господарювання та державою не має наслідком припинення правовідносин, що виникли до таких змін. Більш того, такі правовідносини продовжують існувати з урахуванням нового порядку та повноважень відповідного органу до якого перейшли відповідні функції держави.

Положення №247 було скасовано наказом Міністерства інфраструктури від 23.04.13р. №245 «Про затвердження Порядку надання та анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній». 05.06.15р. набув чинності новий Порядок №686, який регулює питання надання прав на експлуатацію повітряних ліній та внесення змін до документів про право на експлуатацію повітряних ліній.

Разом з тим, ні Порядок №245, ні чинний на момент розгляду даної справи Порядок №686 не встановлюють обов'язку авіаперевізників звертатись за переоформленням раніше наданих документів про право на експлуатацію повітряної лінії. Також вказані нормативно правові акти не передбачають, що права на експлуатацію повітряних ліній, видані до прийняття такого Порядку, анулюються чи мають бути обмежені через зміну форми документу, який їх посвідчує.

Таким чином, внесення змін до документів, на підставі яких позивач набув право доступу до повітряної лінії Київ-Амман-Київ, тобто до Рішення ліцензійної комісії Державіаслужби України від 24.02.12р. № 38 та пункту 114 Додатку № 1 до Ліцензії серії АГ № 505921 від 27.06.12р. здійснюється відповідно до чинного Порядку №686.

Судами вірно враховано те, що з моменту отримання позивачем прав на експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман -Київ, обсяг цих прав, а отже і відомостей, зазначених в документах, на підставі яких позивач набув право доступу до повітряної лінії Київ-Амман-Київ змінився, у тому числі встановлена частота експлуатації повітряної лінії в обсязі три рейси на тиждень.

Відповідно до п. 4.1 Порядку №686, зміна зазначених відомостей є підставою для внесення змін до документу про право на експлуатацію повітряної лінії.

Враховуючи зазначене, документом, який посвідчує право позивача на експлуатацію повітряної лінії є Ліцензія серії АГ № 505921 від 27.06.12р. та Додаток №1 до неї, а тому відмова Державної авіаційної служби України у внесенні змін до зазначено документа, шляхом видачі нового документа, зразка визначено Порядком №686 із зазначенням частоти рейсів 3 рейси на тиждень є необґрунтованою.

Окрім того, 30.10.15р. Державна авіаційна служба України видала позивачу документ, зразка визначеного Порядком №686, на експлуатацію повітряної лінії №1237, що також підтверджує неправомірність дій відповідача щодо відмови у внесенні змін до документа на право експлуатацію повітряної лінії Київ - Амман -Київ.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної авіаційної служби України відхилити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Середземноморські авіалінії" відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: