Постанова № 65011920, 20.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., за участю:

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),

в с т а н о в и в:

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 22 листопада 2016 року, о 00 год. 10 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1, по бул. І.Лепсе (бул. Вацлава Гавела), 16, у м. Києві, у стані алкогольного сп'яніння, огляд на який проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Алкотестер №6810», тест №142, результат тесту - 1,16 проміле, чим порушив п. 2.9.а «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року України (надалі - Правил дорожнього руху), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 22 листопада 2016 року, о 00 год. 10 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1, по бул. І.Лепсе (бул. Вацлава Гавела), 16, у м. Києві, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, та допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «Шевролет», державний номер НОМЕР_2, унаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 2.3.б, 12.1 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді місцевого суду, та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що суддя місцевого суду при винесенні постанови неповно з`ясував обставини справи, не дослідив наявні у справі докази, допустив порушення норм процесуального та матеріального права.

Зазначав, що протоколи про адміністративні правопорушення не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у них не вказано місто, в якому були вчинені правопорушення, та у протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП наявні незрозумілі знаки замість слів.

Крім того, ОСОБА_2 посилався на те, що акт огляду на стан сп'яніння не містить даних про час, дату та місце його складання, у ньому відсутній його підпис про вручення копії акту, та не вказана інформація щодо вчинення ним правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Копію вказаного акту йому не вручено. У письмових поясненнях свідків відсутні дані про те, що вони бачили, які він керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.

Також зазначав, що суддя місцевого суду не відобразив у своїй постанові пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

З урахуванням наведеного, на думку апелянта, справа не містить належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова судді місцевого суду є незаконною та необґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.

Згідно п. 2.3 «б» Правил, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.1 Правил, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуєтьсяданими протоколу по адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року, у відповідності до якого, 22 листопада 2016 року, о 00 год. 10 хв., ОСОБА_2 керував автомобілем «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1, по бульвару І.Лепсе, 16, у м. Києві, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на який у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер», у присутності двох свідків /а.с. 2/; даними роздруківки результату тестування ОСОБА_2 за допомогою приладу «Драгер» на стан алкогольного сп'яніння, результат тесту становить 1,16 проміле /а.с. 1/; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 22 листопада 2016 року, з яких убачається, що у присутності вказаних осіб 22 листопада 2016 року о 01 год. 05 хв. ОСОБА_2 пройшов огляд для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат тесту якого становив 1,16 проміле /а.с. 7/; даними акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, у зв'язку з виявленими ознаками: різким запахом алкоголю з порожнини рота, нестійкою ходою, незв'язною мовою, тремтінням пальців рук, у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проведено огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат тесту становить 1,16 проміле /а.с. 8/; рапортом інспектора роти 9 батальйону 3 УПП у м. Києві ГривиС.А., у відповідності до якого, він 22 листопада 2016 року у складі екіпажу патрульної поліції прибув за викликом на місце дорожньо-транспортної пригоди по бул. І.Лепсе, 16, у м. Києві, де було виявлено автомобіль «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 та автомобіль «Шевролет», державний номер НОМЕР_2 з пошкодженнями унаслідок удару, при цьому водій автомобіля «ЗАЗ» ОСОБА_2 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» у присутності двох свідків, результат тестування становив 1,16 проміле /а.с. 9/

Наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується даними дослідженого судом першої інстанції протоколу по адміністративне правопорушення від 22 листопада 2016 року, у відповідності до якого, 22 листопада 2016 року, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1, по бул. І.Лепсе, 16, у м. Києві, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, та допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «Шевролет», державний номер НОМЕР_2, унаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження /а.с. 3/; схеми дорожньо-транспортної пригоди від 22 листопада 2016 року, з якої убачається розташування транспортних засобів після їх зіткнення та локалізація пошкоджень /а.с. 4/; поясненнями ОСОБА_9 від 22 листопада 2016 року, у відповідності до яких він, почувши звук удару та вийшовши на вулицю, побачив автомобіль «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1, та поряд з ним його автомобіль «Шевролет» державний номер НОМЕР_2, який стояв не на своєму місці з численними пошкодженнями /а.с. 5/; поясненнями ОСОБА_2 від 22 листопада 2016 року, з яких убачається, що він, керуючи автомобілем «ЗАЗ», відволікся на мобільний телефон, яким користувався під час водіння, унаслідок чого здійснив удар з автомобілем «Шевролет» /а.с. 6/; даними рапорту інспектора роти 9 батальйону 3 УПП у м. Києві Гриви С.А. щодо обставин виїзду на місце дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів «ЗАЗ» та «ШЕВРОЛЕТ» від 22 листопада 2016 року /а.с. 9/.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідженими матеріалами спростовуються доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів його винуватості у вчинені адміністративних правопорушень.

Доводи апелянта про наявність у протоколах про адміністративні правопорушення незрозумілих знаків, та відсутність назви міста, в якому були вчинені правопорушення, не свідчать про невідповідність вказаних протоколів вимогам ст. 256 КУпАП, та не є підставою для визнання його неналежним та недопустимим доказом.

Протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП складені з дотриманням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, та містять в собі всі необхідні відомості, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано визнав відомості, що у них містяться, як докази у справі про адміністративні правопорушення.

Посилання апелянта на невідповідність акту огляду на стан сп'яніння вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських атів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (надалі-Інструкція), у зв'язку з тим, що у ньому відсутній час, дата та місце його складення, а також підпис про вручення копії акту ОСОБА_2, є безпідставними.

Як убачається з вказаного акту, його форма та зміст відповідає передбаченій Інструкцією формі такого акту (Додаток 2 до Інструкції «Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів»), та містить відповідні відомості про проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Дані вказаного акту щодо обставин проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння узгоджуються з іншими наявними у справі доказами.

Внесення до акту огляду на стан сп'яніння додаткових відомостей, на які посилається апелянт: часу, дати та місця його складення, підпису про вручення його копії, а також вказівки про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказаною Інструкцією не передбачено.

Крім того, як убачається з протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, зауважень чи заперечень до складених протоколів, у тому числі і до протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_2 не висловлював, натомість зазначав, що згоден з викладеними у протоколах відомостями. Про наявність заперечень щодо акту огляду на стан сп'яніння та результатів огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_2 також не зазначав (а.с. 2).

Як убачається з постанови судді місцевого суду, у судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення як за ст. 124, так і за ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав повністю.

Доводи апелянта про відсутність у письмових поясненнях свідків відомостей, що вони бачили як ОСОБА_2 керував автомобілем, а також не відображення у постанові судді місцевого суду пояснень таких свідків, не спростовують висновків судді місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суддя місцевого суду неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не надав належної оцінки усім наявним у справі доказам, є необґрунтованими. Як убачається з оскаржуваної постанови, суддя місцевого суду дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень на підставі аналізу усіх наявних по справі доказів у їх сукупності, та пояснень ОСОБА_2, наданих ним особисто у судовому засіданні, яким надав відповідну оцінку.

Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Стягнення за вчинення адміністративних правопорушень накладено в межах санкцій межах ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги висновків судді місцевого суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва Мельник В.В.