Постанова № 65011649, 27.02.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"27" лютого 2017 р. Справа № 906/1078/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Олексюк Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2016р.

у справі №906/1078/15 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави

до відповідачів :

1) Житомирської міської ради

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішень №472 від 07.12.2012, №876 від 20.03.2015, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0019га від 29.12.2012 та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників сторін:

від позивача\прокуроратури - Грицак Ю.М.

від відповідачів:

1) Житомирської міської ради - не з'явився

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 31.10.2016 р. у справі № 906/1078/15 було відмовлено в задоволені позову прокурора м. Житомира до Житомирської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішень №472 від 07.12.2012, №876 від 20.03.2015, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0019га від 29.12.2012 та зобов'язання повернути земельну ділянку.

При винесені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що 23.10.2010 р. ФОП ОСОБА_1 придбала у ФОП ОСОБА_3 кіоск продовольчих товарів (стаціонарний МАФ до 30 кв.м.), розміщений за адресою АДРЕСА_2.

Рішенням Житомирської міської ради від 07.12.2012 №472 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 площею 0,0019 га за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та надано ФОП ОСОБА_1 в оренду вищевказану земельну ділянку.

Пізніше, на виконання даного рішення між Житомирські міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0019га за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі від 29.12.2012 терміном на 2 роки, який зареєстрований 29.12.2012 за №181010004000492.

20.03.2015 р. рішенням Житомирської міської ради №876 "Про розгляд звернення ФОП ОСОБА_1." вирішено поновити договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га за адресою: АДРЕСА_2.

Проаналізувавши обставини справи місцевий господарський суд дійшов до висновку, що земельна ділянка по АДРЕСА_2, використовувалась ФОП ОСОБА_1 на підставі договору сервітутного користування від 30.04.2010 р., а тому відповідно до ч. 2 ст. 401 ч. 1 ст. 402 ЦК України, ФОП ОСОБА_1 було вчинено усі належні дії та отримано відповідні погодження на користування земельною ділянкою у встановленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства.

Окрім того, суд встановив, що постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 12.04.2016 р. у справі №2-а-313/12 у задоволенні позову прокурора м. Житомира про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської міської ради №245 від 07.12.2011 р. у задоволенні позову відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області задоволено частково, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 12.04.2016 р. змінено в мотивувальній частині, вказано інші мотиви відмови у задоволенні позову. А тому, рішення Житомирської міської ради №245 від 07.12.2011 р. "Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам", зокрема, в частині надання дозволу ФОП ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0019 га, станом на момент прийняття рішення у даній справі є чинним.

Поряд з тим суд зазначив, що спірні положення рішення Житомирської міської №472 від 07.12.2012 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та №876 від 20.03.2015 №876 "Розгляд звернення ФОП ОСОБА_1." вичерпали свою дію фактом їх реалізації, відтак, їх недійсність не є засобом поновлення інтересів держави щодо забезпечення конкурентного механізму надання земельних ділянок в користування.

Ще як одну підставу для відмови в позові, суд вказав, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, передана в оренду згідно договору оренди землі від 22.05.2015 р. який не є предметом спору у даній справі.

Враховуючи встановлені обставини у даній справі та положення діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Житомирської області звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення господарського суду Житомирської області від 02.11.2016 р. по справі №906/1078/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує, зокрема, наступне:

умови та порядок передачі земельних ділянок в оренду чітко регламентовані ст.124 Земельного кодексу України, відповідно до якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків встановлених ч.2, 3 ст. 134 цього Кодексу;

судом не прийнято до уваги що, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що за ФОП ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстровано;

кіоск продовольчих товарів, який розташований; на спірній земельній ділянці не відноситься до об'єктів нерухомості і являє собою тимчасову споруду;

частиною 2 ст.101 Земельного кодексу України встановлено, що земельний сервітут не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам;

помилковим є висновок суду що спірні рішення Житомирської міської ради вичерпали свою дію фактом їх реалізації а відтак, немає необхідності визнавати останні недійсними в судовому порядку, оскільки пунктом 2.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову після закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину;

судом при постановлянні рішення не надано оцінку тій обставині, що відповідно до рішення Житомирської міської ради від 20.03.2015 р. №876 вирішено поновити ФОП ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки від 29.12.2012 р. шляхом укладення нового договору оренди. А отже, із прийняттям цього рішення у відповідача не виникло права оренди земельної ділянки, оскільки таке право виникло у 2012 році і саме на підставі рішення міськради від 07.12.2012 р. №472;

Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає, що вищевказане судове рішення є незаконним, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, які викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи та вимогам закону, при постановлянні судового рішення істотно порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідачі - Житомирська міська рада та ФОП ОСОБА_1 не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

27 лютого 2017 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду прокурор підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, наголосив, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 02.11.2016 р. по справі №906/1078/15 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Відповідачі не забезпечили явку своїх уповноважених представників в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду.

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що відповідачі були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені відповідачам (а.с. 190,193,199,201,234,235), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в апеляційну скаргу слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, 30.04.2010 р. між Житомирською міською радою в особі міського голови Шелуденко В.Т. та ФОП ОСОБА_3 на підставі рішення Житомирської міської ради №1190 від 02.03.2010 р. був укладений Договір про встановлення особистого строкового сервітуту (а. с. 132-133).

В подальшому ФОП ОСОБА_1 купила у ФОП ОСОБА_3 кіоск продовольчих товарів (стаціонарний МАФ до 30 кв.м.), розміщений за адресою АДРЕСА_2, на підставі договір купівлі-продажу від 23.09.2010 р. (а.с. 135 на звороті).

Рішенням Житомирської міської ради від 07.12.2011 №245 "Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для подальшого подання до міської ради та погодження таких проектів на сесії ради (а.с.121 на звороті, 122).

В матеріалах справи наявні Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_1 (а.с.115-149), викопіювання з схеми земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.118-120), висновок комісії від 20.07.2012 №168-п/28/29 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 загальною площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.139-140).

Пізніше, 07.12.2012 р. Житомирською міською радою прийнято рішення №472 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради", пунктом 4 якого вирішено затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надати в оренду та постійне користування земельні ділянки юридичним і фізичним особам відповідно до додатку 2. В додатку 2 до даного рішення за порядковим номером 4 зазначено про передачу ФОП ОСОБА_1 в оренду терміном на 2 роки земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0019га із земель, не наданих в користування та не переданих у власність (а.с.15-17).

На підставі вказаного рішення міської ради, 29.12.2012 р. між Житомирською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га, за умовами якого орендодавець, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2.

У розділі договору "Об'єкт оренди" (пункт 2) вказано, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0019 га, в тому числі під тимчасовою забудовою 0,0019 га.

Рішенням Житомирської міської ради від 20.03.2015 р. №876 "Про розгляд звернення ФОП ОСОБА_1." вирішено поновити договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.18).

Відповідно до п. 2. вказаного рішення Попередньо укладений договір оренди земельної ділянки вважати таким, що втратив чинність.

Згідно з п. 3.2. доручено Управлінню регулювання земельних відносин Житомирської міської ради сприяти своєчасному виготовленню договору оренди земельної ділянки та її реєстрації.

Аналізуючи встановлені обставини у даній справі та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах.

В частині 2 ст. 134 Земельного кодексу України визначено перелік підстав, за яких земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема у випадку, якщо на земельних ділянках розташовані об'єкти нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_2 є майно ФОП ОСОБА_1, зокрема кіоск продовольчих товарів (стаціонарний МАФ до 30 кв. м.) право власності на який набуте, на підставі договору купівлі-продажу від 23.09.2010 р. (а. с. 135 на звороті).

Однак, кіоск продовольчих товарів не відноситься до об'єктів нерухомості виходячи з наступного.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України № 327 від 24.10.2005 р. Кіоск (ятка) - це різновид об'єкта напівстаціонарної роздрібної торгівлі, що займає відокремлене приміщення легкої конструкції, як правило, без торгового залу та має просте обладнання.

Згідно з п. 1.3. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до ст. 181 Цивільного Кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Враховуючи викладене, кіоск продовольчих товарів не об'єктом нерухомості, оскільки він є тимчасовою спорудою легкої конструкції, що улаштована без фундаменту, а тому наявність на земельній ділянці тимчасового кіоску продовольчих товарів не є підставою для надання ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0019 га за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування будівлі без проведення земельних торгів.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 101 Земельного кодексу України передбачено, що земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Як вказувалося вище, відносно ФОП ОСОБА_3 на підставі рішення Житомирської міської ради №1190 від 02.03.2010 р. був укладений Договір про встановлення особистого строкового сервітуту від 30.04.2010 р.

Житомирська міська рада в своїх поясненнях вказувала, що земельна ділянка по АДРЕСА_2, використовувалась ФОП ОСОБА_1 на підставі договору сервітутного користування від 30.04.2010 р., а тому при укладанні Договору оренди земельної ділянки площею 0,0019 га від 29.12.2012 р. не потрібно було проводити земельні торги, як те передбачає стаття 134 Земельного кодексу України.

Однак, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду з таким погодитися не може, оскільки враховуючи положення ч. 2 ст. 101 Земельного кодексу України земельний сервітут встановлений відносно ФОП ОСОБА_3 не міг бути переданий ФОП ОСОБА_1 при укладанні Договору купівлі-продажу від 23.09.2010 р.

Таким чином, посилання Житомирської міської ради на те, що Договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га від 29.12.2012 р. укладений без проведення земельних торгів тому, що земельна ділянка по АДРЕСА_2, використовувалась ФОП ОСОБА_1 на підставі договору сервітутного користування від 30.04.2010 р., суперечить положенню ч. 2 ст. 101 Земельного кодексу України, а тому рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 прийняте з порушенням ст. 134 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України одним із способів захисту прав є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про обгрунтованість позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Окрім того, на виконання рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 р. між Житомирською міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі від 29.12.2012 р. терміном на 2 роки

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст. 210 Земельного кодексу України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Враховуючи факт, що Договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га від 29.02.2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Житомирською міською радою на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування та в порушення ст. 134 Земельного кодексу України, а саме без проведення земельних торгів, а тому колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що Договір також підлягає визнанню недійсним.

Як вказувалося вище, рішенням Житомирської міської ради від 20.03.2015 р. №876 "Про розгляд звернення ФОП ОСОБА_1." було вирішено поновити договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га за адресою: АДРЕСА_2.

Статтею 134 Земельного кодексу України визначено перелік підстав, за наявності котрих земельні ділянки державної чи комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Враховуючи, що на час прийняття рішення Житомирської міської ради від 20.03.2015 р. №876 не виникло обставин, котрі виключали необхідність проведення земельних торгів, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про визнання незаконним та скасування вказаного рішення.

Відповідно до пункту 2.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову після закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину.

Враховуючи вказане, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що рішення Житомирської міської №472 від 07.12.2012 р. та №876 від 20.03.2015 р. вичерпали свою дію фактом їх реалізації, відтак, їх недійсність не є засобом поновлення інтересів держави щодо забезпечення конкурентного механізму надання земельних ділянок в користування.

Відмовляючи в задоволені позову про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2; визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради № 876 від 20.03.2015 р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0019 га від 29.12.2012 р., суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та відповідно не правильно застосував норми матеріального права.

В частині позовних вимог щодо повернення земельної ділянки колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим, а апеляційна скарга безпідставною виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вказувалося вище, на підставі рішень Житомирської міської ради № 472 від 07.12.2012 р. та №876 від 20.03.2015 р. та Договору оренди земельної ділянки площею 0,0019 га від 29.12.2012 р. ФОП ОСОБА_1 отримала в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2.

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №38054411 від 26.05.2015 р. встановлено, що за ФОП ОСОБА_1 22.05.2015 р. зареєстроване інше речове право, а саме: право оренди земельної ділянки площею 0,0019 га за адресою АДРЕСА_2, на два роки на підставі договору оренди землі № 140 від 22.05.2015 р.(а.с.153).

Оскільки, земельна ділянка площею 0,0019 га, оскільки передана в оренду згідно договору оренди землі № 140 від 22.05.2015 р., який не є предметом спору у даній справі і відомостей про його розірвання чи визнання його недійсним, у встановленому законом порядку відсутні, тобто він є дійсним, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відмову в позові в частині повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Житомира.

Таким чином, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2; визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради № 876 від 20.03.2015 р.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0019 га від 29.12.2012 р. є обґрунтованими, доведеними у встановленому законом порядку та такими, що узгоджуються із нормами закону, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення. Натомість, судом першої інстанції всупереч нормам діючого матеріального закону відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, а відповідно судом було неправильно застосовано наведені вище норми матеріального права, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2016р. у справі №906/1078/15 скасувати в частині відмови в позові про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2; визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради № 876 від 20.03.2015 р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0019 га від 29.12.2012 р.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

" Позов задоволити частково. Визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №876 від 20.03.2015 р. "Про розгляд звернення ФОП ОСОБА_1."

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0019га від 29.12.2012р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Житомирською міською радою.

В частині позовних вимог щодо повернення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за актом приймання-передачі земельної ділянки площею 0,0019 га за нормативно грошовою оцінкою 16 752 грн., кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 до земель територіальної громади м. Житомира відмовити.

Стягнути з Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., місто Житомир, Майдан ім. С.П.Корольова, будинок 4/2, код 13576954) в дохід Державного бюджету України - 1827 грн. судового збору за подання позову.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України - 1827 грн. судового збору за подання позову.

3. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., місто Житомир, Майдан ім. С.П.Корольова, будинок 4/2, код 13576954) на користь прокуратури Житомирської області (10008, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Святослава Ріхтера, будинок 11, код 02909950) - 2009 грн. 70 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь прокуратури Житомирської області (10008, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код 02909950 ) - 2009 грн. 70 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Житомирської області видати судові накази на виконання цієї постанови.

6. Справу № 906/1078/15 надіслати господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.