Постанова № 65011598, 23.02.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2017 р. Справа № 918/1029/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.01.2017 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.2015 р. у справі №918/1029/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина"

про розірвання договору, стягнення заборгованості та повернення орендованого майна

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина"

до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"

про спонукання до внесення змін до договору оперативного лізингу обладнання шляхом підписання додаткової угоди та про спонукання до надання оригіналів рахунків, оригіналів актів виконаних робіт, оригіналів податкових накладних

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1

відповідача за первісним позовом - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.12.2015 року у справі №918/1029/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 р., первісний позов ТОВ "Сканія Україна" до ТОВ фірми "Журавлина" про розірвання договору, стягнення заборгованості та повернення орендованого майна задоволено частково. Стягнуто з ТОВ фірми "Журавлина" на користь ТОВ "Сканія Україна" 13633,29грн. заборгованості з орендної плати. Зобовязано ТОВ фірму "Журавлина" передати ТОВ "Сканія Україна" лізингове обладнання. У задоволенні позовних про розірвання договору оперативного лізингу обладнання №09/09 від 02.04.2009р. - відмовлено. У задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ фірми "Журавлина" до ТОВ "Сканія Україна" про спонукання до внесення змін до договору оперативного лізингу обладнання шляхом підписання додаткової угоди та про спонукання до надання оригіналів рахунків, оригіналів актів виконаних робіт, оригіналів податкових накладних - відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" звернулось з заявою про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.2015 року у справі №918/1029/15 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.01.2017 року у справі №918/1029/15 (суддя Гудзенко Я.О.) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Журавлина" про перегляд судового рішення від 21.12.2015 року у справі №918/1029/15 за нововияленими обставинами.

В обґрунтування ухвали суд, зокрема, зазначив, що висновок експерта, в якому вказано про те, що договір не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і адвокатський запит у підтвердження намагань фірми здійснити платежі, на які фірма посилається в обґрунтування заяви поданої в порядку ст. 112 ГПК України, - є новими доказами, які могли бути подані фірмою при розгляді справи, а отже, дослідженні судом. Викладене в заяві фактично зводиться до переоцінки порядку здійснення розрахунків за договором, доказів поданих сторонами при розгляді справи, і товариством не доведено суду обставини яка б не була і не могла бути відома заявникові на час розгляду справи та була б істотною.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.01.2017 року у справі №918/1029/15 скасувати, переглянути рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.2015 року у справі №918/1029/15 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, зокрема, що нововиявленими обставинами є факти встановлені висновком експертно-економічного дослідження. Зокрема, вказує, що експерт дійшов висновку, що договір оперативного лізингу обладнання №09/09 від 02.04.2009р. не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Зазначає, що заборгованість ТОВ фірми "Журавлина" із орендної плати за договором у розмірі 13633,29 грн. могла б бути сформована та відображена у бухгалтерському обліку сторін виключно на підставі відповідних первинних документів, які підтверджують факт надання послуг із оренди лізингового обладнання. Таким чином, обставина щодо невіднесення чинним законодавством України договору до первинних документів бухгалтерського обліку, спростовує висновки судів попередніх інстанції, зокрема, і висновки наведені в ухвалі від 11.01.2017 року. Також вказує, що судом першої інстанції не надано оцінку постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 року у справі №21-1539а15, як нововиявленій обставині.

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.01.2017 року у справі №918/1029/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт не забезпечив явку свого представника в судове засідання, що відбулося 23.02.2017 року. З матеріалів справи слідує, що ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду направлялася за належною адресою апелянта, однак поштовий конверт було повернуто на адресу суду з відміткою про невручення у звязку з неявкою адресату, а також на конверті зазначено, що підприємство звязку двічі намагалося вручити конверт адресату.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" в розумінні ст. 64 ГПК України належним чином повідомлялось про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до абз.1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника апелянта.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Визначений ст. 112 ГПК України перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є вичерпним.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (абз. 4 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26 грудня 2011 року №17).

В обґрунтування заяви ТОВ фірма "Журавлина" зазначає, що нововиявленими обставинами є адвокатський запит від 31.10.2016 року та відповідь приватного нотаріуса від 03.11.2016 року на вказаний запит, з яких вбачається, що 12.06.2015 року ОСОБА_2, в якості представника ТОВ фірми "Журавлина", в усному порядку звертався до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3, з метою внесення в порядку ст. 537 ЦК України та п.18 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" у депозит нотаріуса грошових коштів на виконання договору оперативного лізингу обладнання №09/09 від 02.04.2009 року, вказана обставина була невідома керівнику ТОВ фірми "Журавлина" на час розгляду господарським судом Рівненської області справи №918/1029/15.

Також, заявник як нововиявлену обставину вказує висновок Київської незалежної судово-експертної установи від 26.10.2016 року №1959, згідно якого експерт, зокрема, дійшов висновків, що договір оперативного лізингу обладнання №09/09 від 02.04.2009р. не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку; реєстрація ТОВ "Сканія Україна" в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5063023 від 30.09.2015р. та податкової накладної №5123004 від 30.12.2015р. свідчить про факт надання у III кварталі 2015 року та IV кварталі 2015 року ТОВ "Сканія Україна" послуг за договором оперативного лізингу обладнання №09/09 від 02.04.2009р., а саме надання у III кварталі 2015 року та IV кварталі 2015 року в оренду ТОВ фірмі "Журавлина" обладнання за договором оперативного лізингу обладнання №09/09 від 02.04.2009р; зазначене вказує на те, що відповідно до податкового обліку, у ІІІ кварталі 2015 року та IV кварталі 2015 року зобовязання ТОВ "Сканія Україна" та ТОВ фірма "Журавлина" за договором №09/09 від 02.04.20009 року не припинялись.

Оцінюючи твердження апелянта про те, що адвокатський запит від 31.10.2016 року та висновок КНСЕУ від 26.10.2016 року №1959 є нововиявленими обставинами, колегія суддів зазначає, що наведені документи за своєю правовою природою є новими доказами у справі, які не існували на момент вирішення спору по суті, а отже не є істотними для правильного вирішення спору або розгляду справи та не спростовують факти, які були встановлені у рішенні господарського суду.

Окрім того, ТОВ фірма "Журавлина" не була позбавлена права і можливості самостійно звернутися до експертної установи за висновком спеціаліста під час первісного розгляду справи по суті та подати такий висновок до суду як письмовий доказ.

Зазначені в адвокатському запиті від 31.10.2016 року та відповіді на вказаний запит приватного нотаріуса від 03.11.2016 року обставини вказують на намагання сплатити представником ТОВ фірми "Журавлина" лізингові платежі за договором оперативного лізингу обладнання №09/09 від 02.04.2009 року, а тому не можуть розцінюватись судом як нововиявлені, оскільки предметом розгляду даної справи було, зокрема, і стягнення заборгованості за договором №09/09 від 02.04.2009 року, в результаті чого судом досліджувалось питання сплати лізингових платежів та умови договору щодо порядку здійснення розрахунків за ним.

Як вбачається з висновку експерта, в ньому було досліджено, зокрема, договір оперативного лізингу обладнання №09/09 від 02.04.2009 року, податкові накладні №5063023 від 30.09.2015р. та №5123004 від 30.12.2015р., здійснення ТОВ фірмою "Журавлина" розрахунків за вказаним договором, однак факт надання експертом нової оцінки наведеним доказам не може розцінюватися як нововиявлена обставина в розумінні ст. 112 ГПК України, так як, такі докази були дослідженні судами першої та апеляційної інстанції при винесені рішення від 21.12.2015 року та постанови від 02.02.2016 року, оскільки при прийнятті вказаних рішень суди виходили з доказів, наявних в матеріалах справи, в тому числі і договору оперативного лізингу обладнання №09/09 від 02.04.2009 року (а. с. 17-29, т. 1), податкових накладних №5063023 від 30.09.2015р. та №5123004 від 30.12.2015р (а. с. 102-106, т. 9).

Наведене свідчить, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі та заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення фактично зводиться до переоцінки доказів поданих сторонами при розгляді справи, і ТОВ фірма "Журавлина" не наведено суду обставини, яка б не була і не могла бути відома заявникові на час розгляду справи та була б істотною, тобто коли врахування її судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Твердження апелянта, що судом першої інстанції не надано оцінку постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 року у справі №21-1539а15, як нововиявленій обставині, оцінюються колегією суддів критично, оскільки вказана постанова містить правову позицію щодо застосування ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", однак не встановлює фактичні обставини у даній справі, які спростовують факти покладені в основу рішення господарського суду, а також не є підставою в розумінні ст. 112 ГПК України для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.03, п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Повноваження вищих судів щодо перегляду мають використовуватися для виправлення судових помилок і неправомірних судових рішень, а не для того, щоб розглядати по-новому справу. Не можна розглядати перегляд (справи за нововиявленими обставинами), як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

За наведених обставин справи, господарським судом першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний господарський суд, правильно визнано необґрунтованими посилання заявника на вказані обставини, як на підставу перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а тому доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.01.2017 р. у справі №918/1029/15 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи №918/1029/15 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.