Постанова № 65011498, 22.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р. Справа№ 911/46/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання: Романової Ю.М.

представників:

від позивача: Школьна К.В. (представник за довіреністю), Несвіт В.Б. (представник за довіреністю)

від відповідача : не з'явились

розглядаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Обухівське"

на ухвалу господарського суду Київської області

від 11.01.2017

у справі №911/46/17 (суддя Грєхов А.С.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Обухівське"

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-3642/15-16-сг від 12.03.2016

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2017 у справі №911/46/17 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Обухівське" в прийнятті позовної заяви до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним та скасування наказу Головного Управління Держгеокадастру у Київській області №10-3642/15-16-сг від 12.03.2016 р., на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Обухівське" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд господарському суду Київської області.

На думку скаржника справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи таоргани місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також інших спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст. 1 ГПК України, підвідомчі господарським судам, у зв'язку з чим вважає, що вказана справ підлягає вирішенню ув порядку господарського судочинства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тишенко О.В., ТарасенкоК.В.) від 27.01.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Обухівське" прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 08.02.2017.

В судовому засіданні 08.02.2017 представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи.

В судовому засіданні 08.02.2017 було оголошено перерву, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, до 15.02.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги задоволено; продовжено строк розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Обухівське" у справі №911/46/17 на п'ятнадцять днів.

14.02.2017 від відповідача через відділу документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли додаткові пояснення по справі, а від позивача доповнення до апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду(у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тишенко О.В., ТарасенкоК.В.) від 15.02.2017 розгляд справи відкладено на 22.02.2017. Зобов'язано позивача направити на адресу відповідача доповнення до апеляційної скарги.

20.02.2017 від позивача через відділу документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги з урахуванням заперечень відповідача та надав підтвердження направлення на адресу відповідача доповнення до апеляційної скарги від 14.02.2017 та додаткових пояснень від 20.02.2017.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 22.02.2017 підтримали доводи, викладенні в апеляційній скарзі та просили суд її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу на розгляд до господарського суду Київської області.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 22.02.2017 не з'явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про неявку та її причини апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, відтак вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності даного представника.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство Обухівське звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-3642/15-16-сг від 12.03.2016.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним наказом Головне Управління Держгеокадастру у Київській області надало у приватну власність громадянину ОСОБА_4 земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 3,7067 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Київська область, місто Обухів. Як стверджує скаржник, дана земельна ділянка відповідно до листа № 06-1.2/2130 від 13.12.2016 Державного підприємства Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою знаходиться в межах земельної ділянки, яка належить Публічному акціонерному товариству «Обухівське» на підставі державного акту на право постійного користування від 19.02.1996 серії ІІ-КВ № 003264.

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій (далі - суб'єкт владних повноважень).

З огляду на положення статей 3, 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб'єкта, відповідно прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, до адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Земельний кодекс України (далі ЗК України) є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За статтею 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 80 ЗК України установлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

З огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Отже, підставою позову про визнання незаконним рішення органу державної влади та його скасування, вирішення якого належить до підвідомчості господарських судів за змістом наведених вище приписів законодавства є, зокрема, обґрунтування позивачем наявності порушеного цивільного права.

В свою чергу, наявність цивільного речового права, посвідчується визначеними нормативними приписами, документами та правовими актами, а в разі відсутності таких, спір про відповідне право особи, факт його наявності/відсутності, вирішується у цивільних правовідносинах внаслідок обрання та реалізації особою способу захисту визначеного приписами п.1 ч.2 ст.16 ЦК України (визнання права).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду з позовом про скасування наказу, позивач не надав документів що посвідчували б саме його право на користування земельною ділянкою та не заявив вимогу про визнання за ним такого права, а отже предметом доказування у такому спорі є з'ясування відповідності прийнятого Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області наказу вимогам діючого на момент видачі приписам законодавства, а не з'ясування наявності/відсутності права постійного користування позивача спірною земельною ділянкою.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Однак, наявність цивільного права позивачем не підтверджена ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

Крім того, позивач зазначає, що оскаржуваним наказом Головне Управління Держгеокадастру у Київській області надало у приватну власність громадянину ОСОБА_4, проте не ставить питання про залучення фізичної особи-громадянина до участі у розгляді справи.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відтак, з огляду на те, що у спірних правовідносинах прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області оскаржуваного наказу є наслідком здійснення державним органом владних управлінських функцій, а наявність порушеного цивільного права позивача не була підтверджена останнім за допомогою конкретних, відповідних документів чи правових актів і вимога про визнання такого права позивачем не заявлена одночасно з вимогою про визнання незаконним та скасування спірного наказу, вказує на публічно-правовий характер такого спору, що в свою чергу, свідчить про підвідомчість цієї справи адміністративному суду.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією висловленою Вищим господарським судом України від 01.11.2016 у справі №911/695/16.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави, встановлені нормами чинного законодавства, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Київської області від 11.01.2017 у справі №911/46/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Обухівське"- без задоволення.

2. Справу № 911/46/17 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко