Постанова № 65011462, 21.02.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2017 р.Справа № 914/1963/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівДанко Л.С.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції УП вих. № 2016/10-21 від 21.10.2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.10.2016 року

у справі № 914/1963/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції УП, с.Новий Яр, Яворівський район, Львівська область

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

про: визнання недійсним та скасування рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 р/к від 20.05.2016 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 1-14-89/2015

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 представник;

від відповідача ОСОБА_4 представник;

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст.811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.10.2016 року у справі №914/1963/16 (суддя Блавацька-Калінська О.М.) у задоволенні позовних вимог ТОВ Інвестиції УП, с.Новий Яр до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 р/к від 20.05.2016 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 1-14-89/2015 відмовлено.

ТОВ Інвестиції УП подано апеляційну скаргу № 2016/10-21 від 21.10.2016 р., в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі, посилаючись на те, що судом неповно досліджено матеріали та обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що оспорюване рішення відповідача є необгрунтованим, винесене без врахування усіх обставин, що мають значення для справи, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Скаржник вважає, що саме відповідач зобов»язаний довести, що спірне рішення прийнято ним з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства. Вимога відповідача №13/03-616 від 21.10.2015 «Про надання інформації» не відповідає нормативно-правовим актам на які посилається відповідач (Закон України «Про антимонопольний комітет України» , Закон України "Про захист економічної конкуренції"), оскільки останні не містять положення, які б передбачало право відповідача вимагати надання інформації в такий спосіб. Позивач вважає, що він своєчасно надав інформацію на запит відповідача і така повна інформація містилась у відповіді і .документах долучених до відповіді на запит. Листом від 07.12.2015 №12/07-5 позивач додатково надав деталізацію інформації, яка вже була надано відповідачу.

Також, скаржник вважає, що при визначенні розміру штрафу відповідачем не враховано рекомендаційних роз»яснень Антимонопольного комітету України №6-рр від 16.02.2016 і розмір штрафу мав становити не 34 000,00грн., а 28 000,00грн.

Скаржник вважає, що склад правопорушення в даному випадку відсутній та у встановленому законом порядку не доведений.

Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві та доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що твердження скаржника викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що суперечать нормам права і обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з розглядом заяви фізичної особи ОСОБА_5 про правомірність нарахування плати за житлово-комунальні послуги, у тому числі за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого теплопостачання та послуги з утримання будинку і прибудинкової території, надіслало на адресу позивача вимогу від 21.10.2015 р. за №13/03-616 щодо надання інформації, необхідної для розгляду вказаної заяви, яка була отримана позивачем 26.10.2015 року та не заперечується позивачем (а.с.15-17).

У вищезазначеній вимозі була вказана підстава для надання відповідної інформації (розгляд заяви гр.ОСОБА_5В.) та попереджено відповідача, що неподання інформації у встановлені головою територіального відділення строки, подання інформації в неповному обсязі та подання недостовірної інформації визнається порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягне за собою відповідальність, згідно зі статтями 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначалось, що вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо надання інформації є обов'язковими для виконання у визначені ним строки.

Інформацію, передбачену вимогою, позивачу необхідно було надати в 10-денннй термін з дня її отримання в паперовому та електронному вигляді на адресу lv@amcu.gov.ua.

Листом від 06.11.2015 р. №11/6-2015 ТОВ Інвестиції УП надіслало відповідь на вимогу від 21.10.2015 р. про надання інформації (а.с.18-20).

За результатами опрацювання надісланої на вимогу інформації та матеріалів встановлено, що ТОВ Інвестиції УП не подало інформацію та матеріали на наступні питання вимоги: на пункт 5 - не надано копії калькуляцій (розрахунків) за статтями витрат вартості послуги з утримання будинку та прибудинкової території; на пункт 6 - не вказано механізм нарахування плати за послуги з централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення, гарячого водопостачання, утримання будинку та прибудинкової території мешканцям даного будинку, зокрема, гр. ОСОБА_5В; на пункт 9 - не вказано, яким нормативно - правовим документом керується ТОВ ОСОБА_6П. при встановленні умови стосовно оплати, а саме: оплатити в касу ТзОВ ОСОБА_6П.; на пункт 14 - не подано копії технічних умов на приєднання будинку № 7/А по вул. Залізничній у м. Львові до електромереж, отриманих у ПАТ Львівобленерго; до газових мереж - ПАТ Львівгаз; до мереж центрального опалення - ЛМКП Львівтеплоенерго або ЛКП Залізничнетеплоенерго; до водопровідно-каналізаційних мереж - ЛМКП Львівводоканал; на пункт 15 - не подано копії всіх актів на введення в експлуатацію інженерних мереж будинку № 7/А по вул. Залізничній у м. Львові, а саме: електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання; на пункт 16 - не повідомлено відділення, чи у будинку № 7/А по вул. Залізничній у м. Львові проведено розпуск електричної енергії. У випадку відсутності, надати обгрунтування та відповідне пояснення (а.с.21-25).

Подання ТОВ Інвестиції УП запитуваної інформації в неповному обсязі у встановлений в.о. голови відділення строк перешкоджало обєктивному розгляду заяви мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1/А у м.Львові ОСОБА_5

Відділення листом від 18.11.2015 р. №13/03-1987 надіслало ТОВ Інвестиції УП копію розпорядження адміністративної колегії від 17.11.2015 р. № 91рп/к про початок розгляду справи №1-14-89/2015, яке отримане товариством 26.11.2015 р.

Товариство листом від 07.12.2015 р. №12/07-15 подано до відділення інформацію та матеріали, які були запитувані у пунктах 5, 6, 9, 14, 15 та 16 вимоги відділення від 21.10.2015 р. №13/06-616 про подання інформації (а.с.97-98).

22.04.2016 р. відділенням на адресу товариства надіслано подання №43/1пв про попередні висновки у справі від 20.04.2016 року, яке отримане останнім 26.04.2016 р.; відповіді на подання, як стверджує відповідач, відділення не отримувало.

Враховуючи наведене, 20.05.2016 адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на підставі подання №43/1пв про попередні висновки у справі від 20.04.2016 було прийнято рішення № 13 р/к у справі №1-14-89/2015, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиції УП" (ідентифікаційний код - 30477944) подавши інформацію в неповному обсязі на вимогу в.о. голови Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.10.2015 № 13/03-616, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (а.с.27-32).

За наведене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на ТОВ "Інвестиції УП" (ідентифікаційний код - 30477944) накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн. та зобовязано надати до відділення копію документа, яким встановлено тарифи на теплову енергію (централізоване опалення, централізоване постачання гарячої води) для житлового будинку по вул.Залізнична №7А у м.Львові.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 Закону України Про Антимонопольний комітет України, для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції; повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно із ст.27 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 30 вищевказаного Закону визначено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення, зокрема, про визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів, тощо.

Відповідно до ч.1. ст.60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.17 Закону України Про антимонопольний комітет України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно із ст.22 Закону України Про Антимонопольний комітет України розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За приписами ст.221 Закону суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Комітетом завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 14.08.2012 року у справі №08/03/26/64/2011).

Відповідно до п.13 ст.50 Закону України Про захист економічної конкуренції неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно із ст.51 Закону України Про захист економічної конкуренції порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст.52 Закону України Про захист економічної конкуренції за порушення, передбачене п.13 ст.50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Крім того, згідно із ч.1 ст.59 Закону України Про захист економічної конкуренції підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, вимога від 21.10.2015 р. за №13/03-616 про надання інформації була направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням та отримана позивачем 26.10.2015 року.

Листом від 06.11.2015 р. №11/6-2015 запитувана інформація у вимозі від 21.10.2015 року була надана позивачем за виключенням відповідей на пункти 5, 6, 9, 14, 15 та 16 вимоги.

Листом від 07.12.2015 р. №12/07-15 позивачем подано до відділення інформацію та матеріали, які були запитувані у пунктах 5, 6, 9, 14, 15 та 16 вимоги відділення від 21.10.2015 р. №13/06-616 про подання інформації.

Отже, з огляду на викладене судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано витребуваної відділенням інформації в повному обсязі та в установлені вимогою строки, клопотань про продовження строку надання запитуваної у вимозі від 21.10.2015 року інформації до відповідача не надходило.

Надалі, 20.05.2016 р. адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на підставі подання №43/1пв про попередні висновки у справі від 20.04.2016 року було прийнято рішення № 13 р/к у справі №1-14-89/2015, яким визнано, що ТОВ "Інвестиції УП" (ідентифікаційний код - 30477944) подавши інформацію в неповному обсязі на вимогу в.о. голови Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.10.2015 № 13/03-616, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

В силу ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Керуючись вищезазначеним правом, позивач, в межах встановленого строку, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 р/к від 20.05.2016 року у справі № 1-14-89/2015 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства, у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

В абз. 5 п.13.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" розяснено, що наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.

Як вже було зазначено, в.о. голови Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету України надіслав на адресу відповідача вимогу від 21.10.2015 року щодо надання інформації, у зв'язку з розглядом заяви гр.ОСОБА_5 щодо правомірності нарахування ТзОВ Інвестиції УП плати за житлово-комунальні послуги, зокрема послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, теплопостачання та гарячого водопостачання. Дана вимога містила інформацію про обовязкові реквізити оформлення відповіді на вимогу, зокрема, відповідати конкретним пунктам.

Також, у вимозі повідомлялось, що неподання інформації у встановлені головою відділення строки, подання інформації в неповному обсязі або подання недостовірної інформації визначається порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягне за собою встановлену законом відповідальність, передбачену статтями 50 та 52 Закону України Про захист економічної конкуренції.

Отже, судова колегія вважає, що в даному випадку збір інформації органом Антимонопольного комітету України відбувався в межах розгляду заяви, отже, відповідач в даному випадку діяв в межах своїх повноважень.

В свою чергу відповідач у межах наданих йому повноважень мав право витребувати у позивача відповідну інформацію, а позивач в свою чергу був зобов'язаний надати таку інформацію у встановлений строк.

Проте, позивач витребувану інформацію в повному обсязі передбачений вимогою строк не надав, чим порушив вимогу в.о. голови Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 цього Закону може бути накладений штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідач зазначає, що при визначенні розміру штрафних санкцій за порушення конкурентного законодавства ним використані отримані від Державної фіскальної служби декларація з податку на прибуток підприємства позивача, в якій зазначено, що дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (код рядка 01) ТОВ Інвестиції УП за 2015 рік склав 11 485 000,00 грн.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що при визначенні розміру штрафу відповідачем враховано, що ТОВ Інвестиції УП порушення законодавства про захист економічної конкуренції не визнано, перешкоди у розслідуванні справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не створювалися, порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчинено вперше.

Отже, призначаючи штраф у розмірі 34 000,00 грн., територіальне відділення діяло відповідно до норм законодавства про захист економічної конкуренції, не перевищуючи встановлену межу для визначення їх розміру.

Крім того, законодавство про захист економічної конкуренції не зобов'язує орган Антимонопольного комітету України обґрунтовувати розмір штрафу, що застосовується, з огляду на його відповідність протиправності порушення та додержання розумного балансу інтересів (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.11.2011р. у справі №5002-7/5960-2010).

Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку, що оскаржуване рішення відповідача, яким визнано, що ТОВ "Інвестиції УП" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та накладено на позивача штраф у розмірі 34000,00грн., що складає до 0,28% доходу (виручки) позивача за 2015 рік і не перевищує 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції позивача.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржниками не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

Посилання скаржника на те, що при визначенні розміру штрафу потрібно виходити з рекомендаційних роз'яснень Антимонопольного комітету України №6-рр від 16.02.2016 р. Щодо застосування положень частин 2, 5, 6 cт. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції, частин 1 і 2 cт. 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції, а саме п. 12.4.2., яким визначено, що базовий розмір штрафу за порушення п.14 ст.50 Закону України Про захист економічної конкуренції для територіальних відділень складає 54000,00 грн., а відповідно до п.17 розяснень зазначено, що базовий розмір штрафу зменшується до 50% сукупно у випадку надання доказів існування таких помякшуючих обставин: припинення відповідачем дій (бездіяльності), що містять ознаки порушення до прийняття відповідного рішення, попереднього рішення органу комітету; відшкодування шкоди, завданої порушенням чи усунення наслідків порушення в інший спосіб до прийняття відповідного рішення органу комітету; усунення умов, що сприяли вчиненню порушення до прийняття відповідного рішення; співпраця під час розгляду справи з органами комітету, що сприяло зясуванню обставин справи, зокрема виявленню фактів, відомостей, про які органи комітету не запитували або виявленню інших порушень законодавства про захист економічної конкуренції, у тому чслі вчинених іншими особами, тощо. Вказані посилання, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не стосуються предмета порушень.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про Антимонопольний комітет України рекомендаційні роз»яснення є обов'язковими для працівників Антимонопольного комітет України та його територіальних відділень.

Станом на дату прийняття спірного рішення діяли Рекомендаційні роз'яснення щодо застосування положень частин другої, п'ятої та шостої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", частин першої та другої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 16 лютого 2016 року N 6-рр., яким і керувався, зокрема, відповідач при визначенні розміру штрафу. Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом міністерства фінансів України 20.10.2015 №897 дохід від будь-якої діяльності товариства становить 11 485 000,00 грн. Оскільки дохід (виручка) від реалізації продукції товариства за 2015 рік становить 11 485 000,00 грн., а накладений штраф складає 34 000,00грн. та не перевищує одного відсотка доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2015 рік, судова колегія не вбачає порушень з боку відповідача при визначенні розміру штрафу та, відповідно, застосування іншого підходу при визначенні його розміру.

Також, посилання скаржника на відсутність посилання на законодавство, яке б містило чітку вказівку, що передбачає право відповідача вимагати надання інформації в саме такий спосіб: інформація повинна відповідати конкретним пунктам вимоги не беруться судом до уваги.

Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Суд наголошує, що подання позивачем інформації в неповному обсязі на вимогу в.о. голови Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.10.2015 р. є конкретним актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 10.10.2016 року у справі №914/1963/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.