ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
УХВАЛА
"23" лютого 2017 р. Справа № 922/1110/15
вх. № 1110/15
Суддя господарського суду: Суслова В.В.
при секретарі судового засідання: Помпа К.І.
розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність органу виконавчої служби за вх. № 9 від 17.01.2017 року по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5", с. Подвірки
про стягнення коштів
за участю:
стягувача - ОСОБА_1, довіреність №14-88 від 18.04.2014 року;
боржника - ОСОБА_2, довіреність від 23.02.2017 року;
ДВС - ОСОБА_3, довіреність №18-02/В-2 від 03.01.2017 року;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.03.2015 року у справі № 922/1110/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року, стягнуто з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 188361,39 грн. 3% річних, 1351735,48 грн. інфляційних втрат та 30801,94 грн. судового збору.
На виконання зазначеного рішення Господарським судом Харківської області видано наказ від 21.05.2015 року по справі № 922/4352/14.
17 січня 2017 року Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ -5" звернулась до господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність органу Державної виконавчої служби за вх. № 9, в якій просить визнати незаконною бездіяльність органу ДВС та зобов'язати закінчити виконавче провадження № 48659202 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 21.05.2015 року у справі № 922/1110/15 на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2017 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність органу виконавчої служби за вх. № 9 від 17.01.2017 року прийнято до розгляду. Розгляд призначено на "23" лютого 2017 р. об 12:00 год.
07 лютого 2017 року від представника боржника надійшли пояснення за вх.№4204, які долучені судом до матеріалів справи.
07 лютого 2017 року від представника ДВС надійшов відзив на скаргу за вх. № 4196, який долучений судом до матеріалів справи.
23 лютого 2017 року від представника стягувача надійшли заперечення на скаргу за вх. № 6444, які долучені судом до матеріалів справи.
В призначеному судовому засіданні 23.02.2017 року представник боржника наполягає на задоволенні скарги.
Представник стягувача заперечує проти задоволення скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представник ДВС заперечує проти задоволення скарги з підстав.
Так, дослідивши матеріали справи, скаргу боржника та додані до скарги докази у їх сукупності, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як було вище зазначено, рішенням Господарського суду Харківської області від 17.03.2015 року у справі № 922/1110/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року, стягнуто з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 188361,39 грн. 3% річних, 1351735,48 грн. інфляційних втрат та 30801,94 грн. судового збору.
На виконання зазначеного рішення Господарським судом Харківської області видано наказ від 21.05.2015 року по справі № 922/4352/14.
09 вересня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48659202 з примусового виконання вказаного наказу.
Разом з цим, Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016 р. №1730-VII було визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, зокрема врегулювання їх заборгованості за спожиті енергоносії.
ОСОБА_5 набрав чинності 30.11.2016 року після опублікування в Газеті «Голос України» №227 від 29.11.2016 року.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII врегулюванню підлягає зокрема кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії.
Поряд із визначенням ст. 5 цього Закону спеціальної процедури реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, не погашеної станом на 31.12.2016 року, ч. 3 ст. 7 Закону встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, погашену до набрання ним чинності, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річні не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Запровадження в дію ч. 3 ст. 7 Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII по суті скасовує ознаки протиправності в діях відповідача в частині прострочення оплати поставленого газу, скасовує дію підстав для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій.
Списання неустойки (штрафа, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на вже погашену заборгованість в силу прямого припису ч. 3 ст. 7 Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII не обумовлено жодною іншою обставиною, крім набрання ним чинності та, зокрема не вимагає узгодження з постачальником природного газу чи підтвердження останнім.
Списання в порядку ч. 3 ст. 7 Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII не вимагає реалізації процедури взаєморозрахунків або реструктуризації, передбачених ст. 4, ст. 5 цього Закону, а отже по суті є окремим економічним заходом, спрямованим на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожиті енергоносії.
Включення підприємства та відомостей про заборгованість до Реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, та виключення з нього за змістом ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII обумовлено виключно необхідністю виконання процедури взаєморозрахунків або договорів про реструктуризацію заборгованості, а отже на випадки списання нарахувань на заборгованість, погашену до набрання чинності Закону від 03.11.2016 р. №1730-VII, вказані вимоги не поширюються.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань №1001965183 від 10.01.2016 р. видами діяльності боржника є виробництво та торгівля електроенергією (коди КВЕД 23.61., 35.14), постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код КВЕД 35.30).
На підставі постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 15.07.2010 р. №838 відповідач отримав ліцензії на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії на території України строком дії десять років та на право провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії на території України строком дії десять років.
Рішенням суду від 17.03.2015 року у справі №922/1110/15 встановлено, що 28.12.2014 року сторонами укладено договір №13/3040-БО-32 купівлі-продажу природного газу, за умовами п.1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача у 2013 році природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 видобутий на території України, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
ОСОБА_5 рішенням також було встановлено, що основна заборгованість за договором №13/3039-ТЕ-32 була погашена відповідачем 13.10.2014 року.
Враховуючи вище викладене, 05.01.2017 року органу ДВС вручено заяву ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» №01-14/2504 від 29.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». До заяви ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» №01-14/2503 від 29.12.2016 року було додано копію платіжного доручення №426 від 31.03.2016 року згідно якого було сплачено 30 801,94 грн. судових витрат.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі погашення, списання згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірньою компанією «Газ України», Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.
Частиною 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Разом з тим, органом ДВС не було вчинено виконавчої дії щодо закінчення виконавчого провадження, що стало підставою для звернення боржника до суду з відповідною скаргою.
Посилання стягувача на те, що відповідач не включений до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за цим законом і відсутність, з огляду на це, підстав для закінчення виконавчого провадження, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як було вище зазначено, Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (ч. 3 ст. 7) передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, погашену до набрання ним чинності, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річні не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Інших умов зазначена норма не містить.
Відповідно до п. 9.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. №9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконною або зобов'язує цей орган здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
Приймаючи до уваги викладені боржником (скаржником) обставини, а також те, що органом ДВС не було надано доказів вчинення виконавчої дії щодо закінчення виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що доводи боржника, викладені у скарзі, є правомірними, обґрунтованими, а скарга є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.86, 1212 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність органу виконавчої служби за вх. № 9 від 17.01.2017 року по справі № 922/1110/15 - задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області закінчити виконавче провадження № 48659202 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 21.05.2015 року у справі № 922/1110/15 на підставі п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Суддя Суслова В.В.
справа № 922/1110/15
Судове рішення № 65011143, Господарський суд Харківської області було прийнято 23.02.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/1110/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: