Рішення № 65010637, 23.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017Справа №910/23600/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово»

про стягнення 70 877,02 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Ходак А.В. (дов. від 03.01.17);

від відповідача - Барибіна К.Б. (дов. №001/17 від 26.12.2016);

ВСТАНОВИВ:

22.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» 70 877,02 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у порушення умов договору добровільного страхування наземного транспорту за програмою «Каско Класік» №1511791 від 21.05.2015 відповідач не сплатив суму страхового відшкодування у зв'язку із настанням страхового випадку, що стався 16.01.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2016 порушено провадження у справі №910/23600/16, розгляд справи призначено на 17.01.2017.

17.01.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не повідомив відповідача у встановлений договором строк про настання події 16.01.2016, що має ознаки страхового випадку.

В судовому засіданні 17.01.2017, судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.02.2017.

31.01.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав доповнення до позовної заяви.

02.02.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.02.2017, судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.02.2017.

23.02.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представники сторін з'явилися в судове засідання 23.02.2017, надали пояснення по суті справи.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

21.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Здорово» (страховик) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за програмою «Каско Класік» №1511791, предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП.

Строк дії договору з 21.05.2015 по 20.05.2016.

Відповідно до п. 4.2.7 договору страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання випадку, що має ознаки страхового, негайно, але не пізніше строків, встановлених у Розділі 5 цього договору.

Згідно з п. 5.1.3 договору при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник або водій застрахованого транспортного засобу зобов'язаний негайно з місця події, як тільки з'явиться можливість, повідомити Цілодобову службу Асистанського центру страховика за тел. 044-364-00-00 з місця настання події, що має ознаки страхового випадку.

За умовами п. 7.4.4 договору виплата страхового відшкодування здійснюється у всіх випадках - у найкоротший термін, але не пізніше 20 календарних днів, починаючи з дня настання страхувальником/вигодонабувачем страховику останнього із всіх необхідних документів.

Рішення про відмову у здійсненні страхової виплати приймається страховиком протягом 20 календарних днів, після одержання ним всіх необхідних документів та повідомляється страхувальнику/вигодонабувачу у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (п.7.5 договору).

16.01.2016 о 05 год. 00 хв., рухаючись у бік Бессарабської площі по бульвару Тараса Шевченка у м. Києві, автомобіль НОМЕР_2, належний позивачу ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» на підставі Лізингової угоди №20141001 від 09.01.2014, під керуванням водія ОСОБА_3 став учасником дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), а саме, зупинившись на світлофорі, водій відчув удар, внаслідок чого відбулося зміщення автомобіля перпендикулярно бордюру та зіткнення автомобіля з бордюром. Винуватець ДТП з місця пригоди зник.

В результаті ДТП автомобіль НОМЕР_2, було пошкоджено, що підтверджується розширеною довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 84005519, виданою 10 ротою 1 батальйону УПП НП у м. Києві.

16.01.2016 представником ТОВ «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» до відповідача було подано заяву-повідомлення про пошкодження транспортного засобу внаслідок страхового випадку та додано пакет документів, який не був повним у зв'язку із відсутністю розширеної довідки про ДТП.

19.01.2016 відповідачем було скеровано запит до Управління Патрульної поліції м. Києва на отримання розширеної довідки за наслідками вказаної ДТП.

05.08.2016 позивачем подано до ПрАТ «СК Здорово» необхідні документи та заяву про виплату страхового відшкодування за договором.

Крім того, у липні 2016 року, на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу №20163003/10 від 05.02.2016, позивачем було здійснено викуп автомобіля НОМЕР_2, на умовах Лізингової угоди №20141001 від 09.01.2014, про що було проінформовано відповідача.

Відповідно до звіту №54867 від 26.01.2016 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, здійсненого оцінювачем ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №16672/14 від 10.07.2014), вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок пошкоджень складає 76 644,80 грн.

Відповідно до рахунку на оплату №0000000002 від 05.08.2016, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок пошкоджень складає 63 976,00 грн., в т.ч ПДВ у сумі 10 622,65 грн.

Матеріали справи містять претензія позивача №1/15-16/3618 (вих. №13/09 від 15.09.2016), направлену на адресу відповідача, про виплату страхового відшкодування у розмірі 63 976,00 грн. у строк до 25.09.2016.

Доказів виплати вказаного страхового відшкодування матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач своєчасно не виплатив страхове відшкодування у розмірі 63 976,00 грн. відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту за програмою «Каско Класік» №1511791 від 21.05.2015, у зв'язку із чим ним нараховано на заявлено до стягнення також 3% річних у розмірі 6460,53 грн. та пеню - 440,49 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 вказаного Закону страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

У разі необхідності страховик може робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку. Підприємства, установи та організації зобов'язані надсилати відповіді страховикам на запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею (ч. 4 ст. 25 Закону України "Про страхування").

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 у справі № 910/3023/13, та постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону № 1961-IV у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України; далі - МТСБУ), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2016 позивачем подано відповідачу заяву-повідомлення про пошкодження транспортного засобу внаслідок страхового випадку, який стався 16.01.2016, тобто в межах трьох робочих днів з дня настання ДТП.

Разом з тим, листом від 11.01.2017 №15-001/17 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки позивач не повідомив страховика у встановлений договором строк про настання події від 16.01.2016, що має ознаки страхового випадку.

Відповідно до звіту№54867 від 26.01.2016 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, здійсненого оцінювачем ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №16672/14 від 10.07.2014), вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок пошкоджень складає 76 644,80 грн.

Відповідно до рахунку на оплату №0000000002 від 05.08.2016, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок пошкоджень складає 63 976,00 грн., в т.ч ПДВ у сумі 10 622,65 грн.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку у строки, передбачені діючим законодавством, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення страхового відшкодування у розмірі 63 976,00 грн.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 6460,53 грн. та пеню - 440,49 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, визнав його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 440,49 грн.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє останні за розрахунками позивача, які є арифметично вірними.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (03680, м. Київ, вул. К. Малевича, буд. 86-Н, код 33637321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО ТРАНС СЕРВІС» (03127, м. Київ, вул. Васильківська, 49, корп. 2, кв. 57, код 37033890) суму страхового відшкодування у розмірі 63 976 (шістдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 6 460 (шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 53 коп., пеню у розмірі 440 (чотириста сорок) грн. 49 коп. та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення - 28.02.2017.

Суддя В.О. Демидов