Рішення № 65010589, 16.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2017Справа №910/1/17

За позовомДочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології"простягнення 60084,77 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаКлинчук І.В. - представниквід відповідачане з'явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" 60084,77 грн., з яких 56657,41 грн. основного боргу за договором оренди №496 нерухомого індивідуально визначеного майна від 01.10.2012, 2504,40 грн. інфляційних втрат, 922,96 грн. 3% річних.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині оплати орендної плати та відшкодовування витрат за спожиту електроенергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/1/17, розгляд якої призначено на 01.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017, у зв'язку з тим, що судове засідання 01.02.2016 не відбулось, розгляд справи призначено на 16.02.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2017 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Дочірнім підприємством "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (орендар, відповідач) було укладено договір оренди №496 нерухомого індивідуально визначеного майна (договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об'єкт оренди (орендоване майно), згідно п.1.2. даного договору, з метою його використання для розміщення обладнання широкосмугового радіо доступу до мережі Інтернет та іншого обладнання, а також здійснення експлуатації та обслуговування такого обладнання за місцем його розташування (п.1.1), об'єкт оренди, згідно даного договору, складається з частини даху будинку, загальною площею 10,0 кв.м (п.1.2), об'єкт оренди знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 14 а (п.1.3), датою початку використання об'єкту оренди орендарем, згідно даного договору, є дата підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди (акт 1), що з моменту його належного підписання сторонами є невід'ємною частиною договору. Обов'язок по складанню акту 1 лежить на орендарі. Акт 1 підписується в двох екземплярах, по одному екземпляру для кожної зі сторін (п.2.1), орендар зобов'язаний вносити орендну плату та інші передбачені договором платежі у встановлених розмірах та у відповідні строки (п.3.1.4), розмір орендної плати за місяць, є фіксованим та не індексується і за погодженням сторін, складає: 2400,00 грн. з ПДВ (п.5.2), сума орендної плати за поточний період сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця, в сумі вказаної в 5.2 даного договору. Нарахування орендної плати починається з моменту підписання сторонами Акту 1, згідно даного договору (п.5.3), орендар зобов'язаний відшкодовувати орендодавцю витрати за спожиту активну електроенергію, обсяги яких визначаються згідно до показників електричного лічильника, встановленого орендарем, за діючими тарифами місцевої енергопостачальної компанії. Підставою для відшкодування таких витрат є належним чином оформлений рахунок орендодавця (п.6.5), орендодавець направляє орендарю окремий рахунок за спожиту електроенергію не пізніше 05 числа місяця наступного за звітним, а орендар його сплачує до 20-го числа місяця, наступного за звітним (п.6.5.1).

01.10.2012 орендодавцем було передано, а орендарем прийнято орендоване майно відповідно до умов цього договору, про що складено відповідний акт №1.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.01.2015 сторони погодили нову редакцію п.5.2 договору, а саме: розмір орендної плати за місяць індексується кожного місяця з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць та за погодженням сторін, складає 2806,00 грн. з ПДВ.

Як зазначає позивач, за період з січня місяця 2015 року по вересень місяць 2016 року включно відповідачу було нараховано до сплати 94918,06 грн. орендної плати та відшкодовування витрат за спожиту електроенергію, відповідачем за цей період було сплачено 38260,65 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати орендної плати та заборгованість за спожиту електричну енергію за період з січня місяця 2015 року по вересень місяць 2016 року склала 56657,41 грн.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, всупереч умов п.п. 5.2, 6.5.1 договору, оплату обумовлених договором платежів, а саме: орендної плати та вартості спожитої електричної енергії з січня місяця 2015 року по вересень місяць 2016 року на загальну суму 56657,41 грн. відповідач не здійснив.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 56657,41 грн. заборгованості з орендної плати та оплати вартості спожитої електричної енергії підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 2504,40 грн. інфляційних втрат та 922,96 грн. - 3% річних.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно, є підстави для застосування по відношенню до відповідача встановленої законом відповідальності.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).

За розрахунком позивача, який перевірений судом, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті орендної плати та оплати вартості спожитої електроенергії стягненню з відповідача підлягають 2504,40 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 922,96 грн.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у зв'язку із задоволенням позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (01001, м.Київ, вул. Трьохсвятительська, будинок 5/1, літ. А, ідентифікаційний код 30753866) на користь Дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" (10029, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Ватутіна, будинок 106-Б, ідентифікаційний код 00132405) 56657 (п'ятдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 41 коп. заборгованості з орендної плати та оплати вартості спожитої електричної енергії, 2504 (дві тисячі п'ятсот чотири) грн. 40 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 922 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.02.2017

Суддя Ю.М.Смирнова