Рішення № 65010447, 06.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017Справа №910/24312/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Харківгаз»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз»

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін:

від позивача: Замкова М.О. - за довіреністю від 29.12.2016 року

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 06 лютого 2017 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» (позивач) до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» (відповідач) про стягнення 3 953,36 грн. страхового відшкодування.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому позовні вимоги визнав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/24312/16. Розгляд справи призначено на 06.02.2017 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2015 року на автошляху Київ-Харків-Довжанський сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме водій ОСОБА_2, керуючи автомобіля "Ісузу", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху в результаті чого не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який в результаті зіткнувся з автомобілем «УАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить Публічному акціонерному товариству «Харківгаз».

Згідно з постановою Васильківського районного суду Харківської області від 21.12.2015 року у справі № 615/2019/15-п, дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України. Останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Ісузу", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_4 застрахована у Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз».

Згідно з висновком експерта №140/2016 від 11.03.2016 року вартість матеріального збитку, який завдано пошкодженому транспортному засобу позивача з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 6 191,70 грн.

Листом № 06-02/191 від 28.03.2016 року Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз» повідомило Публічне акціонерне товариство «Харківгаз», що розмір страхового відшкодування складає 3 953,36 грн.

16.05.2016 року Публічне акціонерне товариство «Харківгаз» звернулось до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування.

За заявою на виплату страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий союз» відповідно до страхового акту №оцв168/550 від 10.08.2016 року прийнято рішення про виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 3 953,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що автомобілю позивача було завдано матеріальної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.11.2015 року, винним у якій визнано водія автомобіля, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий союз» на підставі страхового полісу НОМЕР_4, натомість останнім не виконано свого обов'язку щодо здійснення виплати страхового відшкодування.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому позовні вимоги про стягнення 3 953,36 грн. страхового відшкодування визнав у повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з того, що у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на страховика (винної особи), у межах встановлених даним Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності НОМЕР_4, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного "Ісузу", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 3 953,36 грн., яке у визначений строк виплачене не було.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення 3 953,36 грн. страхового відшкодування, розмір якого визнаний відповідачем, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» (01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 6; ідентифікаційний код 33552636) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» (61109, Харківська обл., місто Харків, вулиця Безлюдівська, будинок 1; ідентифікаційний код 03359500) грошові кошти: 3 953,36 грн. (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят три гривні 36 копійок) страхового відшкодування та 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/24312/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24.02.2017 року.

СуддяЮ.В. Цюкало