Рішення № 65009892, 28.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017 Справа № 904/1152/17За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Халкон», м. Дніпро

До: Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод», м. Дніпро

Про: стягнення 72 099, 67 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 30.12.16р.);

Від відповідача: ОСОБА_2 ( дов.№0202/2017/8 від 02.02.17р.)

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Халкон» (позивач) звернувся з позовом до ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» (відповідач) про стягнення 72 099, 67 грн. ( в т.ч. : 55 886, 41 грн. - інфляційних втрат та 16 213, 26 грн. 3% річних ). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №0403/ПС/1 від 04.03.15р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару. Позивач зазначає, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.15р. у справі №904/8644/15 ( яке набрало чинності) стягнуто з відповідача на користь позивача 401 754, 24 грн. основного боргу, 59 773, 02 грн. інфляційних втрат ( за період з квітня по серпень 2015р.), 6 273, 68 грн. 3% річних ( за період з 20.03.15р. по 28.09.15р.) та 7 017, 02 грн. - витрат по сплаті судового збору. Кінцевою датою нарахування інфляційних втрат у даній справі був серпень місяць 2015р. та 3% річних - 28.09.15р. Відповідач вищезазначене рішення суду не виконав. У звязку з про строчкою виконання відповідачем умов договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 29.09.15р. по 01.02.17р. та інфляційні втрати за період з 01.10.15р. по 01.01.17р.

ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував в частині стягнення з нього 3% річних в розмірі , вказаному у позовній заяві ; зазначаючи , що позивачем не вірно визначений період часу , за який нараховані річні ( з 29.09.15р. по 01.02.17р.) , а потрібно було нараховувати з 29.09.15р. по 23.01.17р. Одночасно позивач зазначає, що період нарахування 3% річних повинен бути зазначений до 23.01.17р. у звязку з тим, що відповідачем 24.01.17р. на виконання рішення суду №904/8644/15 від 10.11.15р. було сплачено кошти за платіжним дорученням №67 від 24.01.17р. в розмірі 522 299, 76 грн. ( з яких заборгованість за вищезазначеним рішенням суду: 401 754, 24 грн. основний борг; 59 773, 02 грн. інфляційні втрати ; 6 273, 68 грн. 3% річних та 7 017, 02 грн. судового збору). На підтвердження чого відповідачем було надано для залучення до матеріалів справи відповідну копію платіжного доручення . Також позивачем надано контр-розрахунок 3% річних за період з 29.09.15р. по 23.01.17р., згідно якого розмір 3% річних з вказаний період становить 15 949, 09 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.15р. у справі № 904/8644/15 позов задоволено частково , стягнуто з відповідача ДП «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» (правонаступник - ДП «Дніпровський електровозобудівний завод») на користь позивача - ТОВ «Халкон» : 401 754, 24 грн. основного боргу, 59 773, 02 грн. інфляційних втрат ( за період з квітня по серпень 2015р.), 6 273, 68 грн. 3% річних ( за період з 20.03.15р. по 28.09.15р.) (а.с.36-38). При цьому , кінцевою датою нарахування інфляційних втрат у тій справі був серпень місяць 2015р. та 3% річних - 28.09.2015р.

У звязку із цим позивач просить господарський суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 55 886, 41 грн. за період з 01.10.15р. по 01.01.17р. ( в т.ч. за цей період: 23 236, 59 грн. інфляційні втрати за видатковою накладною №1 від 19.03.15р. на суму 167 042, 40 грн.; 9 281, 68 грн. інфляційні втрати за видатковою накладною №2 від 20.03.15р. на суму 66 723, 84 грн.; 20 254, 61 грн. інфляційні втрати за видатковою накладною №3 від 25.03.15р. на суму 145 605, 60 грн.; та 3 113, 53 грн. інфляційні втрати за видатковою накладною №4 від 31.03.15р. на суму 22 382, 40 грн.) Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 16 213, 26 грн. за період з 29.09.15р. по 01.02.17р. (в т.ч. за цей період: 6 741, 19 грн. 3% річних за видатковою накладною №1 від 19.03.15р. на суму 167 042, 40 грн.; 2 692, 72 грн. 3% річних за видатковою накладною №2 від 20.03.15р. на суму 66 723, 84 грн.; 5 876, 08 грн. 3% річних за видатковою накладною №3 від 25.03.15р. на суму 145 605, 60 грн.; та 903, 27 грн. 3% річних за видатковою накладною №4 від 31.03.15р. на суму 22 382, 40 грн.)

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням господарського суду № 904/8644/15 встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 0403/ПС/1 від 04.03.15р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем згідно платіжного доручення №67 від 24.01.17р.було сплачено на користь ДВС Ленінського району м. Дніпра ( по виконавчому провадженню №52917266 по примусовому виконанню наказу суду по справі №904/8644/15) 522 299, 76 грн. ( з яких заборгованість за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.15р. у справі №904/8644/15: 401 754, 24 грн. основний борг; 59 773, 02 грн. інфляційні втрати ; 6 273, 68 грн. 3% річних та 7 017, 02 грн. судового збору). Таким чином станом на 24.01.17р. відповідачем було виконано рішення суду у справі №904/8644/15 та заборгованість відповідача перед позивачем за цим рішенням суду відсутня.

Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» передбачено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Згідно до п.1.9. цієї Постанови день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені . Відповідно до п.3.2. Постанови : згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р.; цього листа вміщено в газеті «Бізнес» від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах «Законодавство» і «Ліга» .

Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р.: у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених у різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Наприклад, гроші вносилися 27 жовтня 1994 в розмірі 2700 тис. ОСОБА_2., 7 травня 1995 року - 5200 тис. ОСОБА_2. і 25 грудня 1995 року - 11500 тис. крб. Всього 19400 тис. ОСОБА_2. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно інформаційного листа ВГСУ №01-06/928/2012 від 17.07.12, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. додатково постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи сплату відповідачем 24.01.17р. заборгованості перед позивачем за рішенням суду у справі №904/8644/15р. , суд погоджується з контр розрахунком розміру 3% річних ( наданим відповідачем ). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 55 886, 41 грн. (за період з 01.10.15р. по 01.01.17р.) та 15 949, 09 грн. 3% річних (за період з 29.09.15р. по 23.01.17р.). В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.35, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13; код ЄДРПОУ 32495626) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Халкон» ( 49000, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 72; код ЄДРПОУ 39550262): 55 886, 41 грн. - інфляційних втрат ; 15 949, 09 грн. 3% річних та 1 600, 00 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частини позовних вимог відмовити .

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено та підписано 28.02.2017 року.