Рішення № 65009797, 22.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.02.2017 Справа № 904/12077/16

За позовом Приватного підприємства "АНЖИ", м. Дніпро, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВАГОНОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ", м. Дніпро, Дніпропетровська область

про відшкодування збитків

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, директор згідно наказу № 2-0000000002 від 23.12.2009;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Анжи» (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вагоновимірювальні системи» (далі Відповідач), в якому просить стягнути з Відповідача збитки у розмірі 22 859,01 грн., які включають в себе понесені Позивачем витрати на оплату штрафу у розмірі 20741,62 грн. (еквівалент 51500,00 російських рублів), витрати на оплату страхової премії 508,00 грн., та витрат на пальне 1609,39 грн.

Заявлені позовні вимоги, мотивовані тим, що під час оформлення перевізних документів, за якими Позивач здійснював перевезення вантажу в міжнародному сполученні, Відповідачем було допущено невірне зазначення маси вантажу, у порівнянні з його фактичною масою, внаслідок чого, на території Російської Федерації, Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Витрати на оплату зазначеного штрафу, а також витрати на проїзд до Російської Федерації для його сплати, Позивач вважає збитками, які спричинені з вини Відповідача.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що між ним та Позивачем відсутні договірні відносини. Крім того, заперечуючи проти позову, Відповідач посилався на відсутність доказів понесення заявлених у вигляді збитків втрат з оплати штрафу, страхової премії та вартості пального, саме Позивачем у справі.

Заперечення Відповідача, також обґрунтовуються тим, що під час прийняття вантажу до перевезення, Позивач фактично не перевіряв вірність записів, зроблених у вантажній накладній, але не зробив із даного приводу обґрунтованого застереження в накладній, у зв'язку із чим, відповідальність за наслідки таких записів у накладній, несе Перевізник (Позивач).

В засіданні суду 16.02.2017 року оголошувалася перерва до 22.02.2017 року, згідно ст. 77 ГПК України.

Представник Відповідача в судове засідання після оголошення перерви не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 22.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, та представника відповідача, який був присутній в попередньому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

18.01.2016 року Позивачем (Перевізник) та Відповідачем (Відправник) складено міжнародну товарно-транспортну накладну № 0826511 (далі СМR), згідно умов якої сторони погодили місце і дату прийняття вантажу до перевезення (Дніпропетровськ, Україна 18.01.2016), місце доставки вантажу (Ангарськ Іркутська обл. промисловий майданчик ВАТ «АНХК», склад № 54 об'єкт 1131/4); ім'я та адресу одержувача (ВАТ «Ангарська Нафтохімічна компанія», Іркутська обл., м. Ангарськ); документи, що супроводжують вантаж (Інвойс № 1000094-15-06 від 22.09.2015); характер вантажу (вагове обладнання 10 комплектів в розукомплектованому стані Код УТК ЗЕД НОМЕР_1); кількість вантажних місць (10 картонних коробок, 10 фанерних ящиків); вагу вантажу брутто (9640,0 кг.); державний номер транспортного засобу, залученого для здійснення перевезення (АЕ0605ЕН/АЕ7625ХР), та інше.

Крім того, СМR містить заяву, що перевезення, не дивлячись ні на які інші договори, виконується згідно з умовами Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів

Згідно ст. 1 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі КДПВ), до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 року, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Відповідно до приписів ст. 4 КДПВ, складання вантажної накладної є підтвердженням укладенням між сторонами договору перевезення.

Як убачається з матеріалів справи, в процесі виконання умов договору перевезення, рухаючись з України до Російської Федерації, в зону митного контролю Белгородської митниці, прибув представник перевізника (ПП «Анжі») (водій ОСОБА_2Д.), який повідомив митний орган шляхом подачі товаросупровідних документів (СМR № 0826511 від 18.01.2016, інвойс № 100094-15-06 від 22.09.2015 року) про прибуття на митну територію товару вагового обладнання, в кількості 20 вантажних місць, вагою брутто 9 640 кг., та заявив даний товар під митну процедуру митного транзиту по ТД № 10101120/200116/0000456.

Під час проведення митного контролю було встановлено, що кількість вантажних місць становить 10 (десять), вага брутто 11380 кг., що на 1 740 кг. більш ніж вага брутто, що повідомлена митному органу.

У зв'язку з повідомленням до митного органу недостовірної інформації про вагу брутто та обсяг товару, яке полягало в представленні відповідному органу документів, що містять недостовірну інформацію, зокрема, СМR № 0826511 від 18.01.2016, інвойс № 100094-15-06 від 22.09.2015 року, постановою Федеральної Митної Служби Іркутської митниці, Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства, та призначено йому покарання у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 50 000,00 російських рублів.

Як слідує зі змісту Постанови про призначення адміністративного покарання у справі про адміністративне правопорушення № 10607000-206/2016 від 06.04.2016 року, згідно письмових пояснень ТОВ «Компанія «Вагоновимірювальні системи» супровідні документи (СМR № 0826511 від 18.01.2016, інвойс № 100094-15-06 від 22.09.2015 року), із зазначенням двадцяти вантажних місць (10 картонних коробок, та 10 фанерних ящиків), із заявленою вагою брутто 9 640 кг., були виготовлені заздалегідь, але під час завантаження було прийнято рішення вкласти до 10 (десяти) фанерних ящиків, 10 (десять) картонних коробок, в зв'язку з чим, не було враховано вагу 10 фанерних ящиків разом із 10-ма картонними коробками.

З урахуванням наведених вище обставин, слід дійти висновку, що невідповідність фактичної ваги брутто й кількості вантажних місць, з відповідними даними, зазначеними в супровідних документах, виникла з вини Відповідача, який допустив внесення до документів недостовірної інформації.

Відповідно до положень ст. 11 КДПВ, для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати. Перевізник не зобов'язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.

В силу приписів ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, в тому числі включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам).

З урахуванням наведених вище обставин суд дійшов висновку, що внаслідок внесення Відповідачем (Відправником за договором міжнародного автомобільного перевезення) невірної інформації до документів, які додаються до вантажної накладної для цілей митних формальностей, Позивач (Перевізник) зазнав збитків, у вигляді сплати адміністративного штрафу, які підлягають відшкодуванню на користь Позивача за рахунок винної особи, у розмірі фактично сплаченої суми 51500 російських рублів, що становить сума сплаченого штрафу з урахуванням комісії.

З урахуванням заявлених позивачем вимог, дана сума підлягає відшкодуванню в гривні за офіційним курсом НБУ на дату складання розрахунку (07.11.2016 року), та становить 20741,62 грн.

Суд не вбачає підстав для покладення на Відповідача у складі заявлених до стягнення збитків, витрат Позивача на оплату страхової премії на витрат на пальне, які понесені ним у зв'язку з необхідністю оплати штрафу на території Російської Федерації, адже такі витрати не перебувають у необхідному причинно-наслідковому зв'язку з допущеним Відповідачем правопорушенням.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача з посиланням на відсутність між сторонами договірних відносин, адже як встановлено під час розгляду справи, факт укладення сторонами договору перевезення вантажу, підтверджується складанням міжнародної товарно-транспортної накладної № 0826511.

Щодо заперечень Відповідача з посиланням на відсутність доказів понесення заявлених до стягнення збитків безпосередньо Позивачем, слід зауважити, що за наданою у справу копією чеку-ордеру від 06.07.2016 року, сплата штрафу здійснена за призначенням платежу з унікальним ідентифікатором для оплати 15310106070000206169, який зазначений в постанові про призначення адміністративного покарання у справі про адміністративне правопорушення № 10607000-206/2016 від 06.04.2016 року, що складена відносно ПП «Анжи», а отже, сам факт сплати зазначеного штрафу, дає підстави для висновку щодо понесення відповідних витрат ПП «Анжи», незалежно від того, яка особа фактично здійснила відповідний платіж в установі баку.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача збитків у розмірі 20741,62 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 4, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вагоновимірювальні системи» (49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29, офіс 416, код ЄДРПОУ 36495890) на користь Приватного підприємства «Анжи» (49107, м. Дніпро, вул. Шинна, 14, код ЄДРПОУ 24241033) 20741,62 грн. збитків, 1250,35 грн. витрат зі сплати судового збору, видати наказ.

Врешті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.02.17

Суддя ОСОБА_3