Ухвала суду № 65009684, 27.02.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 лютого 2017 року Справа № 914/2105/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.суддівКорсака В.А., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиФермерського господарства "Рисовський", с. Зубра, Львівська обл.на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 рокуу справі господарського суду Львівської областіза позовомФермерського господарства "Рисовський", с. Зубра, Львівська обл.доЛьвівської міської ради, м. Львівпронадання на праві оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга фермерського господарства "Рисовський" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачено розділом ХІІ1 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з касаційною скаргою скаржником було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з позбавленням доходів, збільшенням розміру мінімальної заробітної плати та з фінансовою неспроможністю оплати.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15).

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що скаржником належних доказів відсутності можливості сплати фермерським господарством "Рисовський"судового збору до суду касаційної інстанції не подано, а зазначено лише про відсутність коштів на сплату судового збору.

Разом з тим, відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що в прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без конкретизації оскаржуваних судових актів, що не дає можливості ідентифікувати такі судові акти.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Клопотання фермерського господарства "Рисовський" про звільнення від сплати судового збору - відхилити.

2. Касаційну скаргу фермерського господарства "Рисовський" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 914/2105/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.А. Корсак В.О. Швець