Ухвала суду № 65009578, 21.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 року м. Київ К/800/28294/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Степашко О.І. Цвіркун Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року

у справі № 820/1185/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгове підприємство "Агронафтопродукт"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгове підприємство "Агронафтопродукт" (далі - позивач, ТОВ "ТП "Агронафтопродукт") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 05 листопада 2012 року № 0008992305.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Торгове підприємство "Агронафтопродукт" з питань документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Харківська віконна компанія" за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 15 жовтня 2012 року № 4471/2201/31149289.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п. п. 2.13, 2.15, 2.16 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" завищено суму податкового кредиту у жовтні 2011 року на 690682,00 грн. та, як наслідок, занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет за жовтень 2011 року у сумі 690 682,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2012 року № 0008992305, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 1036023,00 грн. у тому числі за основним платежем - 690 682,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 345 341,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ "Харківська віконна компанія" укладено договір підряду № 11/08, за умовами якого ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" (Замовник) доручає, а ТОВ "Харківська віконна компанія" (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з реконструкції майнового комплексу під Харківський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості з розміщення додаткових будівель по вул. Артема, 1 в м. Дергачі. Будівництво учбового корпусу. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її.

13 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ "Харківська віконна компанія" укладено договір підряду № 13/08, за умовами якого ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" (Замовник) доручає, а ТОВ "Харківська віконна компанія" (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з реконструкції нежитлових будівель корівника (літер "А1-1", свинарника (літер "В1-1"), зерносховища (літер "Б1-1") призначених для навчально-фермерської майстерні та нежитлових будівель лабораторій автомашин (літер "Л-1") і сільгоспмашин (літер "М-1"), призначених для навчально-виробничої майстерні Харківського центру ПТО ДСЗ за адресою: Харківська область, Дергачівський р-н, м. Дергачі, вул. Артема, 1. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її.

17 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ "Харківська віконна компанія" укладено договір підряду № 17/08/2011, за умовами якого ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" (Замовник) доручає, а ТОВ "Харківська віконна компанія" (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з ремонту інженерно-лабораторно корпусу по вул. М.Конєва, 16. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її.

Фактичний рух активів, із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків, підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат), актами приймання виконаних робіт тощо.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

Використання позивачем придбаних робіт та послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді О.І. Степашко

Ю.І. Цвіркун