Ухвала суду № 65009000, 21.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 року м. Київ К/800/23740/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Голубєва Г.К. Цвіркун Ю.І.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2015 р.

у справі № 815/7927/13-а

за позовом Спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Татра-Юг" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями «Татра-Юг» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, СП «Татра-Юг») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 р. позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.11.2013 року №000512210 та від 07.11.2013 року №000492210. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2015 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07 листопада 2013 року №000512210, №000502210 та №000492210.

У касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну документальну перевірку СП «Татра-Юг» з питань правильності нарахування податку на прибуток за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки №2231/15-53-22-1/20038571 від 22 жовтня 2013 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.1, п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.142.1 ст.142, п.150.1 ст.150, п.3 підр.4 р.ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем сплати податку на прибуток в розмірі 1 033 234 грн. (у т.ч. за 2010 рік на суму 999 545 грн., за півріччя 2010 року на суму 33689 грн., за три квартали 2012 року на суму 33689 грн. та за 2012 рік на суму 33689 грн.) та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності станом на 30.06.2013р. на суму 160 422 грн.; п.49.2, п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України з урахуванням вимог п.152.9 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено надання до ДПІ у Приморському районі м. Одеси декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року з порушенням термінів подання звітності.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення 07 листопада 2013 року: №000512210, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 160 422 грн.; №000502210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 1 291 543 грн. (у т.ч. за основним платежем - 1 033 234 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - 258 309 грн.); №000492210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на прибуток підприємств у розмірі 170 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 січня 2008 року між позивачем (Замовник) та СПД ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено договір №2/01, за умовами якого Виконавець зобов'язується провести роботи по технічному обслуговуванню і випробуванню трамвайних вагонів Замовника, консультуванню Замовника з питань обладнання, механізмів і пристроїв трамвайних вагонів Замовника, пусконалагоджувальних робіт трамвайних вагонів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і сплатити виконані Виконавцем роботи.

Фактичне виконання робіт із урахуванням ділової мети та їх зв'язок із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт, протоколами повірки, платіжними дорученнями тощо.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат по взаємовідносинах з СПД ФОП ОСОБА_4

Щодо завищення позивачем валових витрат на суму сплачених заохочень (премій) у 4 кварталі 2010 року в розмірі 3 500 000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судами встановлено, що на підставі відомостей про нарахування заробітної плати за жовтень, листопад, грудень 2010 року була нарахована основна заробітна плата (без врахування премій) всього на суму 645031,86 грн., в т.ч. по окремим працівникам на загальну суму 19 112 грн. На підставі наказів «Про преміювання» №11П від 19.11.2010р. та №12П від 28.12.2010р. позивачем нараховано премію окремим працівникам в загальному розмірі 3 500 000 грн.

Відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб ).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до п.п.2.3 Розділу 2 Положення про преміювання працівників СП «Татра-Юг» від 28.05.2005р., схваленого на зборах трудового колективу товариства, премія за виконання кількісних та якісних показників нараховується та виплачується за умови, якщо: працівник добросовісно виконував свої посадові (функціональні ) обов'язки, обумовлені у трудовому договорі та (або) посадовій інструкції; при відсутності рекламацій за час використання продукції, за відсутності дисциплінарних стягнень, якщо не зірвані графіки виробництва; окремо для адміністративного персоналу - за своєчасне виготовлення та відвантаження продукції.

Пунктом 3.1 цього Положення, який визначає порядок виплати інших видів премій (виплат, надбавок) також передбачено, що преміювання здійснюється за виконання особливо важливих завдань та доручень за наказом генерального директора підприємства; у вигляді виплати винагороди по результатам роботи за звітний період в залежності від вкладу працівника та якості роботи на підставі наказу генерального директора підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, преміювання шести працівників адміністративного апарату СП «Татра-Юг» здійснювалось на підставі відповідних наказів, виданих генеральним директором відповідно до Положення про преміювання від 28.05.2005 р.

При цьому вказані накази про виплату премій є підставою для нарахування, а відомості по виплаті грошей є, відповідно, розрахунковими документами, що підтверджують фактичну виплату таких премій.

Отже, витрати на оплату премій в сумі 3 500 000 грн. правомірно включено СП «Татра-Юг» до складу витрат.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при складанні декларації з податку на прибуток за 2010 рік позивачем був збільшений показник рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» на 159 608 грн. Вказане збільшення було відображено на підставі акта перевірки від 18.11.2010 р. №16579/23-1/20038571 за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р., в якому податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем показника скоригованого валового доходу підприємства за вказаний період на 159608 грн. (в т.ч. за 4 квартал 2008 року на 159608 грн.) та завищення за 2009 рік на 159608 грн.

Сума податкового зобов'язання згідно акта попередньої перевірки була узгоджена та сплачена до бюджету у повному обсязі. Оскільки на момент складання та підписання акта перевірки від 18.11.2010 р. термін подання декларації з податку на прибуток за 2009 рік пройшов, тому позивача було позбавлено можливості скоригувати валові доходи (відобразити результати перевірки) в бухгалтерському обліку за відповідний період.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що завищення валового доходу за 2009 рік, на підставі акта від 18.11.2010 р., було правомірно відображено позивачем у рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» податкової декларації, яка була надана за наступний період, що слідує за періодом підписання акта перевірки.

Щодо застосування штрафної санкції в розмірі 170 грн. за порушення термінів подання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2013р. у справі №815/5057/13-а, яку ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 р. залишено без змін, серед іншого скасовано рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси №18038/10/15-01 від 26.04.2013 р. щодо невизнання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року від 23.04.2013 р., №18724/10/15-01 від 08.05.2013 р. щодо невизнання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року від 07.05.2013 р. та №167/10/18-4 від 27.06.2013р. щодо невизнання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року від 18.06.2013р.; зобов'язано ДПІ визнати декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року від 23.04.2013 року та декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 18.05.2013 року СП «Татра-Юг» податковою звітністю та такими, що подані у день фактичного їх отримання ДПІ у Приморському районі м. Одеси, із відображенням цих даних в особовій картці платника податку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що порушення термінів подання підприємством податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року спростовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

2.Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Г.К. Голубєва

Ю.І. Цвіркун