Ухвала суду № 65008744, 22.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

22 лютого 2017 р.Справа № 576/2162/16-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

За участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Сумської митниці Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07.11.2016р. по справі № 576/2162/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Сумської митниці Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

07 листопада 2016 року постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного стягнення задоволено.

На зазначену постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу. Скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, встановлений ст. 186 КАС України.

Водночас з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного процесуального строку зазначено, що Сумська митниця Державної фіскальної служби України є державним органом і фінансується за рахунок бюджету, тому сплатити судовий збір з'явилася можливість лише зараз.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Матеріали справи свідчать, що копію постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07.11.2016 року отримано заявником 09.11.2016 року (а.с. 70), апеляційну скаргу на зазначену постанову було подано відповідачем 02.02.2017 року.

Отже, з апеляційною скаргою відповідач звернувся майже через три місяців після отримання копії оскаржуваного рішення.

Подаючи апеляційну скаргу, відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи своє клопотання тим, що тільки зараз податковий орган отримав змогу сплатити судовий збір.

Подаючи апеляційну скаргу, відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи своє клопотання тим, що тільки зараз податковий орган отримав змогу сплатити судовий збір.

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Зі змісту клопотання заявника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення.

Враховуючи викладене, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

У даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника та поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2016 року.

Керуючись ст.ст. 100-102, ч. 2, ч. 3 ст.167, ч.1 та ч.2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні заяви Сумської митниці Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 листопада 2016 року по справі № 576/2162/16-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2017р