Ухвала суду № 65008702, 23.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 р.Справа № 818/1588/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі № 818/1588/16

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Терра", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2016 року № 0010041520/48915 про застосування штрафу в розмірі 84750,33 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі № 818/1588/16 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали до суду клопотання про розгляд за відсутності сторін.

Позивач надіслав до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи відкласти, обґрунтовуючи вказане клопотання тим, що директор Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" 23.02.2017 року буд перебувати у відрядженні. На підтвердження вказаних доводів надав копію наказу.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що в судових засіданнях суду першої інстанції участь приймав представник позивача ОСОБА_1, довіреність на ім'я якого міститься в матеріалах справи та є дійсною до 31.12.2017 року (а.с. 33), доказів неможливості прибуття вказаного або іншого представника позивач суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між ПВКП "Терра" та Сумською міською радою 08.12.2005 року укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27, площею 1,0114 га строком до 05.07.2015 року (а.с.23-26).

За умовами п. 3 вказаного договору, орендна плата на рік становить 1 % від нормативної грошової оцінки землі. На даний час позивач орендує вищевказану земельну ділянку.

Позивач, ПВКП "Терра", 12.01.2015 року подав до ДПІ у м. Сумах уточнюючу декларацію за 2014 рік № 1500001583 (а.с.44-45).

Крім того, 16.06.2016 року позивачем подано уточнюючі декларації за 2014 рік № 9082255405 (а.с.46), за 2015 рік № 9159607723 (а.с.47-48) та № 9276842519 (а.с.49).

В уточнених податкових деклараціях ставка податку зазначена в розмірі 1 % нормативної грошової оцінки землі. При поданні звітних декларацій підприємством було визначено суму податку, виходячи із розміру 3% нормативної грошової оцінки землі.

Такі дії позивач пояснив тим, що підприємством помилково визначило завищену суму (3%), оскільки договором передбачена ставка податку, виходячи із розміру 1%.

ДПІ у м. Сумах 15.07.2016 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014-2015 роки.

Результати перевірки оформлені актом від 15.07.2016 року № 1987/18-19-12-03/30991890 (а.с.16-17).

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про те, що ПВКП "Терра" порушено приписи: п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень-грудень 2014 року та січень-серпень 2015 року, заявлених в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік на 16152,06 грн. та за 2015 рік на 40438,16 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 року № 0006081203/39262, яким ПВКП "Терра" нараховано суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 84885,33 грн., в тому числі 56590,22 грн. основного платежу та 28295,11 грн. штрафних (фінансових) санкцій. (а.с.11).

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Сумській області від 02.11.2016 року № 11100/10/18-28-10-01-04-78/93/ск скаргу позивача частково задоволено, а податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 року скасовано в частині нарахування грошового зобов'язання в сумі 135,00 грн. (а.с.13-15).

З урахування рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 02.11.2016 року, 22.11.2016 року ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010041520/48915, яким ПВКП "Терра" нараховано суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 84750,33 грн., в тому числі 56500,22 грн. основного платежу та 28250,11 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.12). Не погодившись із таким рішенням відповідача, ПВКП "Терра" звернулось до суду.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим за результатами проведення перевірки податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" користування землею в Україні є платним. З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136. п. 14.1 ст. 14 ПК України). Аналогічне визначення міститься у ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 зазначеного пункту).

Таким чином, законодавчо визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Доводи позивача про те, що зміни щодо збільшення розміру орендної плати до договору не вносились спростовуються матеріалами справи, а саме рішенням господарського суду Сумської області від 09.09.2014 року по справі № 920/1265/14, яким встановлено вважати укладеними зміни до розділу 3 договору оренди земельної ділянки від 08.12.2005 року в частині розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі, шляхом викладення першого абзацу розділу 3 договору в наступній редакції: "Орендна плата на рік становить 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі" (а.с.62-64).

Відповідно до листа господарського суду Сумської області від 20.12.2016 року вищевказане рішення суду набрало законної сили 23.09.2014 року (а.с.61).

З приводу доводів позивача про те, що податковим органом збільшено розмір орендної плати за вересень 2014р., тобто в той період, коли судове рішення не набрало законної сили, колегія суддів зазначає наступне.

Незалежно від існування рішення суду про внесення змін до договору щодо розміру орендної плати, з набранням чинності у 2011 році ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК , до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 02 грудня 2014 року (справа № 21-274а14), 7 квітня 2015 року (справа № 21-117а15), 14 квітня 2015 року (справа № 21-165а15), 24 квітня 2015 року (справа № 131а15), 16.03.2016р. (справа №1170/2а-3151/12).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі № 818/1588/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 28.02.2017 р.