Ухвала суду № 65008675, 22.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017 р.Справа № 816/2010/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

спеціаліст - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2017р. по справі № 816/2010/16

за позовом ОСОБА_3

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27 липня 2016 року № 41218-13.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: 55 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 33, 35, 49, 128, 155 КАС України, Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду на 15:10 год. 06 грудня 2016 р.

У судове засідання, призначене на 06 грудня 2016 року, явку свого представника позивач не забезпечив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

З огляду на те, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає розгляду справи за відсутності позивача або його представника, крім випадку, коли від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності або за відсутності його представника, суд через неявку у судове засідання позивача відклав розгляд справи на 12 січня 2017 року, про що позивачу направлена судова повістка.

Ухвала та повістки суду направлялись позивачу на адресу: вул. Маршала Рокосовського, 28, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, проте повернулись до суду з відміткою поштового відділення про невручення листа адресатові через закінчення терміну зберігання. Вищевказана адреса місця проживання ОСОБА_4 зазначена останнім у позовній заяві та підтверджена наявною в матеріалах справи копією сторінок паспорта (а.с. 4, 18).

У судове засідання, призначене на 12 січня 2017 року, позивач явку не забезпечив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Протокольною ухвалою від 12 січня 2017 року суд постановив визнати повторну неявку позивача в судове засідання неповажною, у зв'язку з чим судом ініційовано питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без розгляду, виходив з того, що відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відтак, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду його справи. Позивач не прибув у жодне з призначених судових засідань у справі без поважних причин, не надав пояснень на підтвердження причин неприбуття, за умови відсутності клопотання про розгляд справи без його участі, та відсутності у суду, станом на час судового засідання та вирішення питання про відкладення розгляду справа або залишення без розгляду позовної заяви, клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч. 4 ст. 6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є джерелом права.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п. 23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України, суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обгрунтування своїх рішень.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Згідно ст. 35 КАС України повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право: знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Як свідчать матеріали справи 04.11.2016 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду на 15:10 год. 06 грудня 2016 р.

Про дату та час судового засідання, призначеного на 06 грудня 2016 р. позивачу відомо не було.

Згідно письмових пояснень позивача від 18.01.2017 року та його дружини ОСОБА_5 від 18.01.2017 року, жодних поштових відправлень із суду на його адресу не надходило /а.с. 71, 74/.

В матеріалах справи наявний поштовий конверт (а.с. 49 т. 1), в якому суд надсилав повістку та ухвали на адресу позивача. Даний конверт повернувся до суду з відбитком поштового штемпеля та поміткою «не запит».

Згідно довідки від 06.12.2016 року (а.с. 50 т. 1) наступне судове засідання по цій справі було призначено на 14.00. год. 12.01.2017 року.

Поштовий конверт в якому суд надсилав позивачу судову повістку на 12.01.2017 р., згідно наявного на ньому аркушу паперу з відбитком поштового штемпеля, також повернувся до суду з поміткою «не запит» (а.с. 54).

У вище зазначених письмових поясненнях від 18.01.2017 року позивач та його дружина також, вказують на той факт, що про дату та час цього судового засідання по цій справі до них жодної інформації із суду не надходило.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту норм ч. 3 ст. 128 та п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України випливає, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з об'єктивних (не залежних від волі позивача) причин не був належним чином повідомлений про дату, час та місце обох судових засідань по цій справі, оскільки поштові відправлення з повістками та ухвалами суду, з невідомих причин, повернулися без вручення позивачу, а суд першої інстанції, прийнявши оскаржувану ухвалу дійшов помилкового висновку про належне повідомлення позивача про виклик у ці судові засідання та його повторну неявку.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні ухвали були порушені норми чинного процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п.4 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2017р. по справі № 816/2010/16 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення- рішення направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2017 р.