Ухвала суду № 65008632, 22.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 663/2122/16-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кустов О.Ю. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Димерлія О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 29 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у поновленні виплати йому пенсії з 01.06.2015 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити йому виплату пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII з 01.06.2015 року.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 29 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, зазначений адміністративний позов в частині вимог за період з 01.06.2015 року по 05.03.2016 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 29 листопада 2016 року у задоволенні заявленого позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про задоволення заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.

У зв'язку з тим, що позивач перебуває на посаді судді Високопільського районного суду Херсонської області, виплата пенсії останньому припинена з 01.04.2015 року згідно ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.

02.08.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати йому пенсії з 01.06.2015 року, посилаючись на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», за правилами яких, на думку позивача, з 01.06.2015 року скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.

Листом від 25.08.2016 року № 104/Д-99-1 відповідачем відмовлено ОСОБА_2 у поновленні виплати пенсії, посилаючись на те, що на період роботи на посаді судді виплата пенсії припиняється та поновлюється в повному обсязі з наступного дня після звільнення з робити.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявлених позивачем вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для зобов'язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії з 06.03.2016 року (розглядаємі вимоги судом) та про правомірність дій останнього щодо припинення її виплати за вказаний період.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.

Предметом даного спору, з урахуванням часткового залишення без розгляду заявленого позивачем адміністративного позову, є наявність підстав для поновлення з 06.03.2016 року виплати позивачу пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка була припинена з 01.04.2015 року на підставі ст. 54 цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992 року № 2262-XII, чинного та в редакції на момент призначення позивачу пенсії (в редакції з 29.04.2006 року № 3591-15 - Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.

За правилами ст. 54 наведеного Закону, із змінами внесеними Законом № 901-VIII від 23.12.2015 року, що набрав чинності 01.01.2016 року, тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Згідно вимог цієї ж статті в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016 року, що набрав чинності з 01.01.2017 року, тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії не виплачуються.

З аналізу наведених правових норм, що набрали чинності з 01.01.2016 року, вбачається, що у період роботи особи на посадах та на умовах, зокрема, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені, в тому числі, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не виплачуються.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, станом на даний час позивач перебуває на посаді судді Високопільського районного суду Херсонської області.

Тобто, позивач працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні підстави для поновлення позивачу виплати пенсії, а відмова відповідача у такому поновленні є правомірною.

Колегія суддів вважає помилковими посилання апелянта, як на підставу для поновлення йому виплати пенсії, на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з огляду на викладене.

Так, згідно наведених положень п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Тобто, вказані положення стосуються саме пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до переліку наведених у цих положеннях законів.

В той же час, положення наведених вище вимог ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII, що набрали чинності з 01.01.2016 року та є чинними, як починаючи із спірного періоду (06.03.2016 року), так і на теперішній час, пов'язують припинення виплати пенсії особам, в тому числі, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», саме з умовами, на яких працює особа, яка отримує пенсію, та посадою, що вона обіймає, а не з її правом на призначення пенсії, зокрема, згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів», внаслідок заняття такої посади. Зокрема, такі умови і посада повинні бути згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, колегія суддів враховує, що наведені положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року.

Таким чином, за встановлених у справі обставин щодо перебування станом на даний час позивача на посаді судді Високопільського районного суду Херсонської області, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення йому виплати пенсії та задоволення заявлених вимог.

Що стосується посилань апелянта на постанову Верховного Суду України від 24.05.2016 року № 333/6710/15-а, колегія суддів вважає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаному рішенні, безпосередньо не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами у цій адміністративній справі, оскільки такі висновки стосуються застосування положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII, а не Закону № 901-VIII від 23.12.2015 року, що підлягає застосуванню до розглядаємого позову. Крім того, Верховним Судом України у цій справі аналізувалось положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» без рішенням Конституційного Суду № 4-рп/2016, яке прийнято 08.06.2016 року, та, яким вказані положення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З тих самих підстав, колегія суддів вважає помилковими посилання апелянта на рішення судів апеляційної та касаційної інстанції, прийнятих у справах, не між тими ж сторонами, що і у цій справі.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 29 листопада 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 29 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату пенсії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Димерлій