Ухвала суду № 65008584, 23.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 р.Справа № 820/6643/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2016р. по справі № 820/6643/16

за позовом Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2016р. позов Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 39137, 00 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2 ) не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин по справі, що мають значення для справи, а саме наявність встановлених судовим рішень обставин щодо неправомірності перевірки, на підставі якої прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та виник податковий борг, пропущення позивачем строку звернення до суду, відсутності у позивача права на звернення до суду при наявності судового рішення про залишення без розгляду таких саме позовних вимог податкового органу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 18.09.2014р. № 210 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які не є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавства України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

На підставі висновків акту фактичної перевірки Індустріальною об'єднаною державною податкової інспекцією м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області складено:

- податкове повідомлення-рішення від 09.10.2014р. №0001262250 про застосування штрафних санкцій у розмірі 18737,00 грн.;

- рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. від 22.09.2014 № 4/20-36-21-14/2553317125;

- рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. від 22.09.2014 № 5/20-36-21-14/2553317125;

- рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. від 23.09.2014р. № 6/20-36-21-14/2553317125,

- рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. від 23.09.2014р. № 7/20-36-21-14/2553317125;

- рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. від 23.09.2014р. №8/20-36-21-14/2553317125;

- рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. від 23.09.2014р. №9/20-36-21-14/2553317125.

У зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом встановленого законодавством строку, Індустріальною об'єднаною державною податкової інспекцією м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкову вимогу від 28.10.2014р. № 4302-25. , яка отримана відповідачем особисто 25.11.2014р.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 09.10.2014р. №0001262250; рішення про застосування фінансових санкцій від 22.09.2014р. № 4/20-36-21-14/2553317125; від 22.09.2014 № 5/20-36-21-14/2553317125; від 23.09.2014р. № 6/20-36-21-14/2553317125, від 23.09.2014р. № 7/20-36-21-14/2553317125; від 23.09.2014р. № 7/20-36-21-14/2553317125; від 23.09.2014р. №8/20-36-21-14/2553317125; від 23.09.2014р. №9/20-36-21-14/2553317125, в судовому порядку не скасовані, є чинними, проте в добровільному порядку відповідачем не сплачені.

Враховуючи, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 39137,0 грн.,який в добровільному порядку не сплачений, Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, як правонаступник Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулася до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд виходив з того, що вимоги податкового органу є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом та неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. "е" п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз. 1 п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до абз. 1 п.п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Судом першої інстанції вірно та встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 09.10.2014р. №0001262250; рішення про застосування фінансових санкцій від 22.09.2014р. № 4/20-36-21-14/2553317125; № 5/20-36-21-14/2553317125; від 23.09.2014р. № 6/20-36-21-14/2553317125, № 7/20-36-21-14/2553317125; №8/20-36-21-14/2553317125; . №9/20-36-21-14/2553317125 за наслідками їх оскарження в судовому порядку ФОП ОСОБА_2 не скасовані, а отже є чинними, що також підтверджується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р., яка набрала законної сили згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015р., ухвали Вищого адміністративного суду від 30.06.2015р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що податковий борг є узгодженим, в добровільному порядку не сплачений, а тому вимоги податкового органу, щодо стягнення коштів є законними та обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги щодо звернення податкового органу до суду поза межами строку, встановленого ст.99 КАС України, колегія суддів вважає помилковими.

Відповідно до ч.1, абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 99 цього Кодексу.

Зокрема, такі спеціальні строки визначені в п. 102.1 ст. 102 ПК України, де зазначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється приписами Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За таких обставин строк, протягом якого податковий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків визначено спеціальним законом, що регулює вказані спірні відносини та становить 1095 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг у відповідача виник з 20.05.2015р. (дата набрання законної сили рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду), до суду із даним адміністративним позовом позивач звернувся 06.12.2016р., тобто без пропуску строку звернення до суду встановленого ст. 102 ПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції , встановлених постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2016р. обставин щодо проведення перевірки з порушенням процедури, колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи.

З постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2016р. по справі № 820/7054/16 за позовом ФОП ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішень про застосування штрафних санкцій, вбачається, що предметом позову біли лише рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій від 02.12.2014р. Дії податкового органу під час проведення перевірки позивачем не оскаржувалися, та судове рішення не містить висновку про визнання дій податкового органу незаконними.

З огляду на вищевикладене, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2016р. по справі № 8207054/15 не має преюдиціального значення для даної справи, а отже правомірно не врахована судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача права на звернення до суду, оскільки існує ухвала суду про залишення такого самого позову до тієї ж особи без розгляду , колегія суддів також вважає помилковими.

Згідно ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2016р. по справ № 820/2647/16 вбачається, що Індустріальна ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області зверталася до ФОП ОСОБА_2 з позовом про стягнення податкового боргу в сумі 39 137,90 грн. Проте зазначений позов залишено без розгляду з підстав повторної неявки в судове засідання позивача.

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини не позбавляють податковий орган повторно звернутися до суду з таким саме позовом та не є підставою для відмови в відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі чи відмови в позові, відповідно до норма Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2016р. по справі № 820/6643/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Курило Л.В. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2017 р.