Ухвала суду № 65008569, 22.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 р.Справа № 816/1275/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016р. по справі № 816/1275/16

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (надалі - позивач, ПАТ "Гадячгаз") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.12.2016 /том 2 а.с. 3-4/, до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2016 №0002341401 в частині визначення суми штрафних санкцій у розмірі 1694014,15 грн; № 0000361300 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7197,45 грн, з них за основним платежем - 2424,56 грн, за штрафними санкціями - 4470,13 грн, пені - 302,76 грн; № 0000371300 про застосування штрафних санкцій на суму 170 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що відповідачем в акті перевірки зроблені необґрунтовані висновки та не вказано документів, на підставі яких безпідставно визначено суму грошового зобов'язання та які б підтверджували наявність порушень з боку позивача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 року позовні вимоги було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 25.07.2016 № 0002341401 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 1694014,15 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 25.07.2016 № 0000361300 в частині нарахування основного платежу 2424,56 грн, штрафних санкцій 4470,13 грн, пені 302,76 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Дана справа переглядається в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період із 30.05.2016 по 29.06.2016 ГУ ДФС у Полтавській області проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ "Гадячгаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період із 01.04.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 05.07.2016 № 253/16-31-14-01-09/05524660 /том 1 а.с. 17-70/.

Згідно із висновками акта від 05.07.2016 № 253/16-31-14-01-09/05524660 під час перевірки встановлені такі порушення:

- підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим агентом ПАТ "Гадячгаз" не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 4144,54 грн із суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені строки;

- пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 23487,14 грн;

- пункту 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні на загальну суму 336054,83 грн;

- пункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, а саме: встановлено несвоєчасну подачу декларації від 24.12.2015 № 92604966898, з граничним терміном подачі - 20.02.2015.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 25.07.2016 винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0002341401, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1703761,29 грн. /том 1 а.с. 98/;

- № 0000361300, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, у загальному розмірі 12303,31 грн., з них 7641,24 грн. - за основним платежем, 517,53 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями /том 1 а.с. 100/;

- № 0000371300, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн. /том 1 а.с. 103/.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, частково довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для часткового задоволення адміністративного позову.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийнято ним правомірно, у межах, встановлених законодавством, а тому вони скасуванню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 25.07.2015 № 0002341401, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1703761,29 грн /том 1 а.с. 98/, колегія суддів зазначає таке.

Так, згідно з розрахунком штрафних санкцій за порушення пунктів 2.6, 3.1, 3.2, 7.15, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні /том 1 а.с. 99/ застосовано санкції на загальну суму 1703761,29 грн, з них: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, застосовано 23487,14 грн; за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО - 1680274,15 грн.

Стосовно порушення вимог пунктів 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме: несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 336054,83 грн. колегією суддів встановлено такі обставини.

Зі змісту акта вбачається, що в ході перевірки встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій № 1607000902р/2, зареєстрованої 20.11.2014, що використовувалась в касі підприємства за адресою: АДРЕСА_1, з РРО MINI-ФП 6, фіскальний номер НОМЕР_4, заводський номер НОМЕР_5, а саме: готівка на загальну суму 336054,83 грн за період із 06.11.2014 по 19.11.2014 включно оприбуткована в КОРО після дати реєстрації, тобто 20.11.2014.

Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України (пункт 6 частини першої статті 33 Закону України "Про Національний банк України").

Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (надалі - Положення №637).

За приписами пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книжки).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітніх чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 11.12.2012 у справі за позовом Республіканського підприємства "Курортно-оздоровчий комплекс "Росія".

Згідно із пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 №614 (чинного до 18.10.2013), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Пунктом 6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, який набрав чинності з 18.10.2013, також встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З копій витягів з книг обліку розрахункових операцій підтверджено, що позивачем забезпечено вклеювання фіскальних звітних чеків, а також виконання у КОРО записів щодо оприбуткування готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків за період із 06.11.2014 по 19.11.2014 включно у загальній сумі 336054,83 грн. /том 1 а.с. 145-150/.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пунктів 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в сумі 1680274,15 грн (336054,83 грн х 5).

Крім того, під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 23487,14 грн.

Згідно із заявою про зменшення позовних вимог позивач не погоджується із застосуванням штрафних санкцій щодо нього на суму 13740 грн.

Згідно з пунктом 3.1 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до пункту 3.2 Положення №637 касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно з пунктом 3.3 цього Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Відповідно до пункту 7.39 Положення №637 під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Пунктом 7.40 Положення №637 передбачено, що до уваги береться також і те, що не повинні порушуватися строки та умови видачі готівки під звіт, визначені законодавством України, зокрема пунктом 2.11 цього Положення.

Згідно з пунктом 7.41 Положення №637 під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою придбання авіаквитків у ТОВ "Пілот-1" ОСОБА_1 позивачем перераховано 13740 грн. під звіт про використання коштів від 01.07.2015 № АО-0000280 /том 1 а.с. 176/.

До зазначеного звіту додано рахунок на оплату від 24.06.2015 № 1811 /том 1 а.с. 177/ та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 01.07.2015 № 381 /том 1 а.с. 106/.

Використання коштів у сумі 13740 грн. підтверджується авіаквитками /том 1 а.с. 247/.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення №637 передбачено, що готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;

розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України;

касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що документи, долучені позивачем до авансового звіту, є платіжними документами та підтверджують сплату отримувачем готівкових коштів, відповідно, застосування спірним рішенням від 25.07.2016 № 0002341401 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13740 грн. є безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 25.07.2016 № 0002341401 у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1694014,15 грн.

Крім того, контролюючим органом встановлено порушення підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, у результаті чого додатково рішенням від 25.07.2016 № 0000361300 визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 12303,31 грн, у тому числі за основним платежем - 4144,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 7641,24 грн, пені - 517,53 грн.

Відповідно до підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом ІІІ цього Кодексу; б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Згідно з підпунктом а пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

З урахуванням попередньо встановлених обставин справи та висновків суду, зроблених під час дослідження обставин прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.07.2016 № 0002341401 щодо підтвердження звіту про використання коштів платіжними документами та заяви позивача про зменшення позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУДФС у Полтавській області від 25.07.2016 № 0000361300 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування основного платежу - 2424,56 грн., штрафних санкцій - 4470,13 грн. та пені - 302,76 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи в частині, що оскаржується, не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016р. по справі № 816/1275/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2017 р.