Постанова № 65008464, 01.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 р.Справа № 2-а-7405/10/1570

Категорія:8.2.4Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Турецької І.О.

ОСОБА_2

за участю секретаря -Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ЗАТ «Одеський коньячний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ «Одеський коньячний завод»звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 20.08.2009 року № 0000961620/0, яким товариству визначено податкове зобовязання зі сплати акцизного збору в сумі 9 708,44 грн. та 26 317,40 грн. штрафних санкцій, в частині визначення штрафної санкції в розмірі 21 463,18 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган помилково визначив розмір штрафних санкцій, адже сума недоплати становить 9 708,44 грн., відповідно, сума штрафних санкцій не може перевищувати 4 854,22 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі зясовано, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Одеський коньячний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення ЗАТ «Одеський коньячний завод» п. «а»ст.3 Декрету КМ України «Про акцизний збір», пп.2.1 п.2 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 року № 111, ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», що призвело до заниження податкового зобовязання з акцизного збору на суму 9 708,44 грн., про що 10.08.2009 року складено акт № 487/16-2/00412056/56/10.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000961620/0 від 20.08.2009 року, яким визначено податкове зобовязання з акцизного збору на загальну суму 36025,84 грн., у тому числі за основним платежем 9 708,44 грн. та штрафні (фінансові) санкції 26 317,40 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Одеський коньячний завод»протягом жовтня 2007 року грудня 2008 року не включало у Розрахунки акцизного збору зобовязання з акцизного збору, обчислені у звязку зі зміною ставок акцизного збору, затверджених ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої».

Позивач не заперечує факту порушення ним вимог чинного законодавства при обчисленні зобовязання з акцизного збору, проте предметом спору у даній справі є правильність обчислення штрафних санкцій за виявлені порушення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні розміру штрафних санкцій відповідач мав виходити з суми податкового зобовязання, яка становить 9 708,44 грн.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі ЗУ № 2181) контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з пп.7.1.3 п.7.1 ст.7ЗУ № 2181 у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у пп. «б»пп.4.2.2.п.4.2. ст.4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Податковим періодом для подачи Розрахунку суми акцизного збору, згідно ч. 6 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», є строк, визначений законом для місячного звітного періоду. Не сплачена до визначеного строку сума акцизного збору стягується з підприємства-виробника відповідно до чинного законодавства.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110 затверджено Інструкцію про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.

Згідно абзацу другого пп.6.1.3 п.6.1 ст.6 зазначеної Інструкції якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій

1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;

2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;

3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

Як вбачається з акту перевірки, позивач не включав у Розрахунки акцизного збору зобовязання з акцизного збору за зміненими ставками впродовж декількох податкових періодів, тому колегія суддів приходить до висновку, що податковий орган правомірно нарахував штрафні (фінансові) санкції за кожен податковий період, в якому були виявлені недоплати, та визначив максимальний і мінімальний розмір цих санкцій від сукупної суми недоплат за всі податкові періоди, в яких таки недоплати були виявлені.

Таким чином, розмір штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26 317,40 грн. визначено податковим органом правильно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суд першої інстанції дав їм неправильну правову оцінку та допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу та скасувати судове рішення із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ЗАТ «Одеський коньячний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ЗАТ «Одеський коньячний завод»- відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

(повний текст постанови виготовлено 02.03.2012 року)

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

ОСОБА_2.