Ухвала суду № 65008456, 22.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 р.Справа № 636/3707/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 08.12.2016р. по справі № 636/3707/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд скасувати рішення № 1958-02/23 про відмову у призначені пенсії; визнати право на призначення пенсії як матері дитини-інваліда віком до 16 років з моменту виникнення права - 12.08.2009р. з моменту подачі - 04.04.2016р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 04.04.2016р. вона звернулась до Чугуївського ОУПФ України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як матері дитини інваліда віком до 16 років по досягненню віку 50 років у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Чугуївського ОУПФ України № 1958-02/23 від 30.04.2016р. в призначенні пенсії відмовлено, однак вважає це рішення неправомірним, прийнятим з порушенням норм та положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому вона вимушена звернутися з позовом до суду.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 08.12.2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позивач 04.04.2016р. звернулася до Чугуївського ОУПФ України із заявою про призначення їй дострокової пенсії за віком як матері дитини-інваліда віком до 16 років по досягненню 50 років. Рішенням Чугуївського ОУПФ України №1958-02/23 від 30.05.2016р. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні дострокової пенсії як матері інваліда з дитинства по досягненню 50 років згідно з абз. 4 п. 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю підтвердження факту настання інвалідності дитини до досягнення нею шестирічного віку (а.с. 14).

Позивач не погодився з таким рішенням відповідача та оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, обґрунтованості доводів щодо правомірності свого рішення суду довів, а тому суд, враховуючи доводи заперечень відповідача, як такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, вважає що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

У доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення відповідача про відмову є протиправним та таким, що порушує його права, а тому воно підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Так, відповідно до ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Пунктом 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належить також діти-інваліди віком до 16 років.

Відповідно до п. 25 Постанови правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» із змінами, внесеними Постановою правління ПФУ від 07.07.2014 року № 13-1 «Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення і перерахунку) пенсій» відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 31.07.2014р. № 895/25672, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною інвалідом засвідчується випискою з акту огляду МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що якщо дитина визнається дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку, то мати дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що ця дитина мала медичні показання для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 27.09.1999р. встановлена третя група інвалідності безстроково. У довідці Чугуївської МСЕК серії НОМЕР_1 від 27.09.1999р., зазначено, що огляд проведено вперше і причина інвалідності - інвалід з дитинства (а.с. 57).

Представником позивача надані медичні документи щодо хвороби доньки з 1983р., а саме: довідка про перебування доньки у Харківській міській дитячій лікарні № 5 з 14.01.1983р. по 02.02.1983р. (а.с. 8), медичний висновок від 07.10.1992р. (а.с. 9), протокол засідання комісії по медичним відводам від привичок від 30.09.1984р. (а.с. 13), виписка з історії хвороби доньки, яка перебувала на стаціонарному лікування у Харківській міській лікарні швидкої медичної допомоги № 4 з 14.11.1988р. по 08.12.1988р. (а.с. 24), довідка дитячої міської спеціалізованої клінічної лікарні № 14 м. Києва від 02.01.1982р. про перебування на лікуванні доньки у ортопедо-травматологічному відділенні з 18.12.1984р. по 02.02.1985р. (а.с. 27) та копії амбулаторної картки доньки про хворобу у 1986р., 1989р. (а.с. 11, 31). Також надано копію довідки про призначення допомоги по догляду за дитиною інвалідом, видану 19.10.1999р. ОСОБА_1 (а.с. 30).

Колегією суддів також встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні та отримувала допомогу по догляду за дитиною інвалідом з 01.11.1994р., яка припинена у зв'язку з досягненням дитиною 16 річного віку.

Також в матеріалах справи містяться копії документів про призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду з дитиною - інвалідом з дитинства, а саме: розпорядження про призначення допомоги з 1993р. по 1996р. (а.с. 62, 63, 66), медичний висновок дитини інваліда у віці до 16 років від 07.10.1992р. (а.с. 65).

Таким чином, позивач отримувала допомогу з 11-річного віку доньки та до 16-річного віку, а відомості про встановлення доньці інвалідності до 6 річного віку в Управління відсутні.

Окрім того, відповідачем надана копія відповіді головного лікаря КЗОЗ «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І.Кононенка» № 1067 від 16.04.2016р., згідно з якою висновок чи мала ОСОБА_2 захворювання до 6-ти річного віку, що надавало право на отримання соціальної пенсії до 16 років, надати неможливо у зв'язку з відсутністю медичної документації (а.с. 37).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач до ЛКК з медичною документацію про визнання доньки інвалідом з дитинства до шестирічного віку не зверталась, і враховуючи, що донька позивача визнана інвалідом з дитинства після досягнення шестирічного віку, а позивачем не надано висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що її дитина мала медичні показання для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку, підстави для призначення позивачу дострокової пенсії за віком відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що якщо дитина визнається дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, то мати дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише в разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Доказів того, що донька позивача мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку позивач не надав.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову дострокового призначення позивачу пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2014 року № 21-133а14 та від 2 грудня 2014 року №21-534а14.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 08.12.2016р. по справі № 636/3707/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Ральченко І.М. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2017 р.