Постанова № 65008243, 23.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа №876/937/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника відповідача Рибака Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у адміністративній справі №809/1469/16 за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування картки відмови №206050001/2016/00358 та рішення №206050001/2016/000313/2 від 18.08.2016.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206050001/2016/00358 від 18.08.2016р.. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000313/2 від 18.08.2016р.. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1102,42 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що позивачем не були представлені документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому оскаржені картки відмови №206050001/2016/00358 та рішення №206050001/2016/000313/2 від 18.08.2016р. винесені митним органом правомірно. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Позивачем 08.08.2016 придбано у нерезидента транспортний засіб марки SKODA ROОMSTER, 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, вартістю 2850,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс).

Представником позивача, декларантом - приватним підприємством «СМС» 18.08.2016 було подано до Івано-Франківської митниці ДФС Митного поста «Івано-Франківськ-центральний» електронну митну декларацію №206050001/2016/401725 для митного оформлення транспортного засобу марки SKODA ROОMSTER, 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1.

Посадовою особою Івано-Франківської митниці ДФС України відповідно до згенерованих форм контролю автоматизованої системи управління ризиками «Інспектор» та відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, наказу Державної митної служби України «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів» від 13.10.2006 №885, з використанням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, листами Державної Фіскальної служби України від 17.11.2014 № 10738/7/99-99-26-01-02-17 та від 18.08.2016 №28001/7/99-99-19-01-02-17, було встановлено, що митна вартість зазначеного вище автомобіля позивача відрізняється від вартості ідентичних або подібних транспортних засобів у джерелах, які містяться в ЄАІС, та довідниках «Superchwacke», «Schwackeliste».

За результатами встановлення правильності визначення митної вартості, тому 18.08.2016 Івано-Франківською митницю ДФС прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000313/2, за яким було визначено митну вартість даного легкового автомобіля за резервним методом у розмірі 4328,00 ЄUR, та картку відмови в прийнятті митої декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206050001/2016/00358.

Згідно вказаної картки відмови митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). При визначенні митної вартості товару перший метод не застосований, у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. 2-5 методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті59, 60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно четвертого та п'ятого методів (статті 62, 63 Митного кодексу України).

Джерело інформації: каталог «Schwackeliste» 07/2015 ст. 2248, з врахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини другої статті 55 та главою ІV Митного кодексу України.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не надано доказів недостовірності заявленої вартості транспортного засобу марки SKODA ROОMSTER, 2011 року виготовлення та не спростовано відповідності документів наданих позивачем для митного оформлення для визначення вартості автомобіля за основним методом.

Проте, апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать норма матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України, передбачено, що серед іншого, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що представником позивача разом з митною декларацією №206050001/2016/401725 для митного оформлення транспортного засобу марки SKODA ROОMSTER, 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 було подано: акт проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.08.2016 №209090004/2016/00912, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.02.2011 № НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.08.2016 № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.02.2011 НОМЕР_3, рахунок-фактуру (інвойс) №453 від 08.08.2016, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №9/98/3552 від 16.08.2016, декларацію про походження товару №3105 від 08.08.2016, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_4 від 24.04.1996, митну декларацію №20605001/2016/401683 від 18.08.2016.

Проте, з аналізу та переліку поданих документів до митного оформлення слідує, що не було подано первинних документів, підтверджуючих митну вартість даного вказаного транспортного засобу.

Зокрема декларантом не було подано документи, які підтверджують заявлену митну вартість: у випадку якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МКУ контроль правильності митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, в разі не подання декларантом або уповноваженою ним особою будь-якого документу, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Івано-Франківська митниця ДФС відмовляє у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Не зважаючи на те, що декларанту було роз'яснено вимогу згідно ч. 1 та ч. 8 ст. 55 надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються, проте на цю вимогу декларантом або уповноваженою ним особою не було надано жодних відповідей щодо надання додаткових документів.

Відповідно до ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Декларантом або уповноваженою ним особою на протязі 80 днів не було надано додаткових документів, у зв'язку з цим посадовою особою Івано-Франківської митниці не було скасовано рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

Згідно ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору(контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно ч. 3 ст. 58 МКУ, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за: основним та другорядними методами. Першим (основним) методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються, є метод за ціною договору (вартість операцій). Кожний наступний (другорядний) метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що в даному випадку інспектор не міг застосувати жоден із другорядних методів, крім резервного, з урахуванням наступного.

Як зазначено у рішенні про коригування, основний метод не застосований, у зв'язку з відсутністю в документах, зазначених в ч. 2 ст. 53 МК України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з цим посадовою особою і було направлено повідомлення з вимогою додаткових документів.

У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміють товари, які хоч і є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна походження; виробник.

Використання двох попередніх методів відповідачем не здійснювалось через те, що не було можливості знайти ідентичний, аналогічний або подібний товар, оскільки критерії, які зазначені суттєво різняться.

Метод на основі віднімання вартості не був використаний у зв'язку із відсутністю в органу доходів і зборів інформації щодо основи для віднімання вартості.

Метод на основі додавання вартості не був використаний у зв'язку із відсутністю в органу доходів і зборів інформації щодо основи для додавання вартості.

Методи на основі віднімання або додавання вартості теж не могли бути використані в даному випадку з аналогічних підстав, тому ціна транспортного засобу була зкоригована і приведена у відповідність залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу, отже, митна вартість визначена за резервним методом, про що і проводились консультації між органом доходів і зборів та декларантом.

Івано-Франківською митницею ДФС прийнято картку відмови №206050001/2016/00358 від 18.08.2016, рішення про коригування митної вартості №206050001/2016/000313/2 від 18.08.2016.

Декларантом на наступний день було подано нову МД №206050001/2016/401725, за якою було оформлено даний товар за резервним методом, таким чином погодився з рішенням про коригування митної вартості.

Судом першої інстанції зазначено, що із наявних в матеріалах справи письмових доказів встановлено, що подані до митного оформлення документи містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Однак, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що відповідачем вимагались документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Не подання повного переліку, зазначеного у ч. 2 ст. 53 МК України є підставою для відмови у митному оформленні товару.

Позивачем надано квитанцію про внесення застави по рахунку №453 від 08.08.2016 р. Проте, надана квитанція не є підтвердженням заявленої митної вартості декларантом, оскільки це лише квитанція, в якій зазначена сума, що була сплачена Позивачем для фінансової гарантії, відповідно до ст. 55 МК України.

Аналогічно, не є підтвердженням заявленої митної вартості декларантом, представлений позивачем меморіальний ордер №616795 від 16.09.2016 р.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що прийняті картка відмови №206050001/2016/00358 та рішення про коригування митної вартості №206050001/2016/000313/2 від 18.08.2016 р. є обґрунтованим, прийнятими з дотриманням норм чинного законодавства.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову задоволенні позову з наведених вище підстав.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС - задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у адміністративній справі №809/1469/16 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

Р.М. Шавель

Повний текст постанови складено 28.02.2017р.