Ухвала суду № 65008132, 28.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/21909/15

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

28 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 379/26-57-23-01-10 від 29.07.2015р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві не було подано до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із зазначенням поважних причин його пропуску; не долучено документ про сплату судового збору, а також апеляційна скарга не була належним чином оформленою.

У зв'язку з цим, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення, зазначених в ухвалі, недоліків.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, від апелянта - Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на адресу суду 21 лютого 2017 року надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку, клопотання про відстрочення сплати судового збору, а також уточнена апеляційна скарга.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню про відстрочення сплати судового збору, судом враховується, що, відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Разом з тим, п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року №484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, надіслане апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору, є безпідставним, а, відтак у суду апеляційної інстанції відсутні належні правові підстави для відстрочення сплати судового збору.

Крім цього, зі змісту поданої апелянтом уточненої апеляційної скарги не можливо зрозуміти, в чому конкретно полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів, встановлення обставин у справі та застосування норм права судом першої інстанції, відсутні посилання на норми законодавства, якими відповідач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем не виконана.

На підставі ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108, 189 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя Вівдиченко Т.Р.