Ухвала суду № 65007988, 22.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1648/16 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Черкаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Черкаська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2016 р. №0001581300, №0001571300.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Черкаської ОДПІ від 18.07.2016 р. №0001581300, №0001571300.

На вказану постанову Черкаська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.06.1996 р., ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Черкаською ОДПІ 29.06.2016 р. проведена камеральна перевірка даних ФОП ОСОБА_3, задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за лютий 2016 року, за наслідками якої складено акт камеральної перевірки від 29.06.2016 р. № 74/23-25-13-013.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 368695,00 грн.; порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ФОП ОСОБА_3 зменшується сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 368695,00 грн.

На підставі акта перевірки, 18.07.2016 р. Черкаською ОДПІ винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0001581300 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 368695,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 184347,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0001571300 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 368695,00 грн.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

З наведених норм вбачається, що до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ можуть включатися такі суми, які були нараховані в зв'язку з придбанням основних засобів, за умови їх використання суб'єктом господарювання в своїй господарській діяльності та подальшого документального підтвердження використання таких засобів.

Однак, як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача про допущені ФОП ОСОБА_3 порушення ґрунтуються на тому, що законодавчих підстав вважати майно, яке знаходиться у приватній власності фізичної особи основними фондами фізичної особи-підприємця, якщо такий громадянин реєструється підприємцем - не передбачено, тому позивачем неправомірно включено суму ПДВ в розмірі 45000,00 грн. за ввезений на митну територію України сідловий тягач DAF, модель ХF 460 FT.

Такий висновок відповідача колегія суддів вважає помилковим враховуючи наступне.

Згідно витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарська діяльність ФОП ОСОБА_3 пов'язана, зокрема з вантажним автомобільним транспортом, торгівлею іншими автотранспортними засобами, технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів.

Отже, необхідність придбання позивачем транспортних засобів обумовлена видами його діяльності за КВЕД.

Разом з тим, відповідно ч. 1, 2 ст. 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна, а згідно ч. 1 ст. 320 цього Кодексу власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до абз. 2 п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. №1388, транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

З наведених норм вбачається, що реєстрація транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями законодавством не передбачена, така реєстрація можлива лише за фізичною або юридичною особою.

В той же час, відсутність можливості державної реєстрації транспортних засобів за ФОП не означає відсутності права на податковий кредит з ПДВ, внаслідок використання у своїй господарській діяльності транспортних засобів, що зареєстровані як за фізичною особою.

Отже, реєстрація сідлового тягача DAF, модель ХF 460 FT за фізичною особою - ОСОБА_3 жодним чином не свідчить про те, що придбаний транспортний засіб не може використовуватися суб'єктом господарювання у своїй діяльності.

Колегія суддів зазначає, що факт використання вказаного транспортного засобу у господарській діяльності ФОП ОСОБА_3 підтверджується: договорами про перевезення, заявками на перевезення, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт, договорами-заявками. З таких документів, копії яких містяться в матеріалах справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 у своїй господарській діяльності дійсно використовується напівпричеп загальний Н/П-БОРТОВИЙ-Е, марка SCHMITZ, модель SPR 24L, днз НОМЕР_2 разом із спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, марка DAF, модель ХF 460 FT, днз НОМЕР_3.

Також, відповідно до листа Черкаської митниці ДФС від 11.11.2016 р. №1211/10/23-70-10-43, за митною декларацією від 25.02.2016 р. №902050000/2016/001228 позивачем оформлено у митному режимі імпорт товару «сідельний тягач марки DAF, модель XR 460 FТ. За вказаною митною декларацією були сплачені митні платежі, у т.ч. податок на додану вартість із ввезених на митну територію товарів у сумі 457695,23 грн.

Кошти за сідловий тягач DAF, модель ХF 460 FT, в т.ч. ПДВ сплачувались ОСОБА_3, як приватним підприємцем, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень наявних в матеріалах справи.

Отже, ФОП ОСОБА_3 заявивши бюджетне відшкодування внаслідок придбання зазначеного транспортного засобу жодним чином не порушив норм Податкового кодексу України, так як транспортні засоби, які зареєстровані за фізичною особою вважаються і власністю ФОП, а тому є його основними фондами і можуть використовуватись у його господарській діяльності та в господарських операціях, що дає правові підстави для віднесення сум ПДВ, сплачених такою особою у ціні товару до податкового кредиту.

Проте, як вбачається з акту перевірки, відповідачем під час опрацювання декларації позивача було використано лише: податкову звітність з податку на додану вартість за лютий 2016 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 21.03.2016 №9039259530 та уточнюючий розрахунок декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 01.06.2016 р. №9088327690, акт камеральної перевірки за лютий 2016 року від 20.04.2016 р. №49/23-25-13-013); платіжні документи; інформацію комп'ютерних баз та автоматизованих інформаційних систем ДПС: АС «Податковий блок», АС «Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних».

Документи, які підтверджують використання вказаного транспортного засобу в межах господарської діяльності, Черкаською ОДПІ у позивача не витребовувались та не досліджувались.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Предметом дослідження камеральної перевірки може бути лише правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

Оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки), а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача, однак не вчинив таких дій.

Отже, податкові повідомлення-рішення Черкаської ОДПІ від 18.07.2016 р. №0001581300, №0001571300 є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 р. Черкаській ОДПІ відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі. Станом на 22.02.2017 р. судовий збір заявником апеляційної скарги не сплачено, тому він підлягає стягненню судом, в розмірі встановленому ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", - 4055,64 грн. (110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви). Згідно із ч. 1 ст. 9 цього Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в оскаржуваній частині, тому апеляційну скаргу Черкаської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Черкаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року - без змін.

Стягнути з Черкаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4055,64 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвал складено 27.02.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.