Постанова № 65007975, 27.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 709/2583/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Синецька Л.А.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Шутовської І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесенні змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та їх сімей» від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно Закону України «Про внесенні змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та їх сімей» від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 січня 2017 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 січня 2017 року - скасувати, прийняти нову постанову якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України та відповідно до наказу УМВС України в Черкаській області від 25 червня 2002 року №86 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ України.

З 26 червня 2002 року відповідачем призначено позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У зв'язку з втратою чинності Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року та набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ , позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Листом від 01 листопада 2016 року № 551/Г-10 пенсійний орган повідомив позивача про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії з посиланням на те, що Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для поліцейських не приймалось.

Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. N 988.

Щодо даного висновку колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають на пенсію за цим законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок і провадиться у порядку, встановленому КМУ, у строки, передбачені ч.2 ст.51 даного закону.

З наведеної норми права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2016 року (справа 461/2167/14-а).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» поліцейським установлено грошове забезпечення та визначено схему окладів.

Згідно з п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення.

Після прийняття такого рішення, державні органи, згідно Порядку, повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям, а Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм територіальним органам про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

У подальшому Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Лише після надходження вказаних списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України, що передбачено пунктом 3 Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент виникнення спірних правовідносин, рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення або введення нових місячних додаткових видів грошового забезпечення для поліцейських Кабінет Міністрів України не приймав, повідомлення про перерахунок пенсії пенсіонерів органів внутрішніх справ до органів Пенсійного фонду не надходило.

Враховуючи той факт, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, безпідставною є вимога позивача про видачу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії в якій зазначити види грошового забезпечення, а саме розмір посадового окладу, розмір окладу за спеціальним званням та розмір надбавки за стаж служби з урахуванням рівнозначної посади в апараті Національної поліції України та спеціального звання відповідно до схеми співвідношення, визначеної Законом України «Про Національну поліцію».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що предметом даного спору є саме перерахунок пенсії позивача, а не бездіяльність щодо неповідомлення Пенсійного фонду України про підстави перерахунку пенсії колишнім працівникам міліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, а постанови суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям у цій частині нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Керуючись ст. 160, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 січня 2017 року - задовольнити.

Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 січня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 27.02.2017

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Безименна Н.В.