Постанова № 65007819, 28.02.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Капітонов В.І.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року справа №242/5696/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Блохіна А.А., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Козлової О.Л.,

розглянувши у режимі відео конференції у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 20 січня 2017 року в адміністративній справі №242/5696/16-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.57-58) просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.09.2016 року про відмову в призначенні пенсії; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 31.07.2000 року по 02.12.2000 року на ДП « Шахта імені Челюскінцев» ДВО «Донецьквугілля» прохідником підземним, з 17.11.1996 року по 19.04.1997 року в ПП «Юг» гірничим майстром підземним, з 01.03.2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01.11.2015 року по 31.08.2016 року на ВП « Шахта « Україна» ДП «Селидіввугілля» до страхового стажу; зобов'язати додатково зарахувати до стажу позивача 2 роки 06 місяців за час роботи за провідною професією відповідно до роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року; зобов'язати відповідача призначити пенсію відповідно до ст. 14 Закону України « Про пенсійне забезпечення» з 12 вересня 2016 року.

В обґрунтування зазначив, що звернувся до УПФУ в м. Селидове Донецької області з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням відповідача відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на відсутність 25-річного стажу в підземних умовах.

Пенсійний орган не зарахував спірні періоди до страхового та пільгового стажу позивача в зв'язку з недійсністю довідки підприємства, відсутністю відомостей про сплату підприємством страхових внесків, відсутністю відомостей про нараховану заробітну плату.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 20 січня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії УПФУ в м. Селидове Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_3 та скасовано рішення від 21.09. 2016 про відмову в призначенні пенсії відповідно до ч.1 ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» .

Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.09.2016 року №1931 та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_3 з 31.07.2000 року по 02.12.2000 року на ДП «Шахта імені Челюскінців» ДВО « Донецьквугілля»; з 17.11.1996 року по 19.04.1997 року на ПП «Юг»; до страхового стажу з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2015 року по 31.08.2016 року на ВП « Шахта «Україна» ДП « Селидіввугілля».

Зобов'язано УПФУ в м. Селидове Донецької області при повторному розгляді заяви позивача врахувати роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та додатково до стажу роботи зарахувати 2 роки 06 місяців за час роботи за провідною професією.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що трудовою книжкою підтверджується тільки загальний стаж, а не пільговий,зарахувати спірні періоди праці позивача не має можливості, оскільки підземний стаж не підтверджено належними документами. Надані документи є недійсними, оскільки видані підприємствами, які не перереєструвалися на підконтрольній українській владі території. За певний період спірного періоду не сплачені страхові внески підприємством.

Також всупереч вимогам законодавства, яким відповідача звільнено від сплати судового збору, суд стягнув з пенсійного органу на користь позивача судові витрати по справі.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова не оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, поясненя учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановила наступне.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_3 він працював:

гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті з 17 листопада 1996 року по 19 квітня 1997 року на ПП « Юг»; (а.с.11)

прохідником підземним з повним робочим днем під землею з 31 липня 2000 року по 02 грудня 2000 року на підприємстві «Шахта ім. Челюскінців» Донецького виробничого обєднання по видобутку вугілля « Донецьквугілля»; (а.с.13)

прохідником підземним з повним робочим днем під землею з 05.02.2008 року по по 31.08.2016 року на ВП « Шахта «Україна» ДП « Селидіввугілля». (а.с.18)

12 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до УПФУ в м. Селидове з заявою № 1931 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV Закону України « Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». (а.с.45)

Рішенням УПФУ в м. Селидове від 21 вересня 2016 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю 25 років пільгового стажу на підземних роботах. (а.с.19)

В рішення зазначено, що страховий стаж ОСОБА_3 складає 27 років 04 місяці 28 днів, пільговий стаж складає 24 роки 05 місяців 25 днів, з яких: за ст.ст. 14-25 шахтарі - 11 років 05 місяців 16 днів, за ст.. 14-20 шахтарі 09 років 08 місяців 05 днів, військова служба - 02 роки 01 місяць 14 днів, 14-25 - 01 рік 02 місяця 20 днів.

До пільгового стажу не зараховано період роботи позивача на ПП « Юг» з 17 листопада 1996 року по 19 квітня 1997 року гірничим майстром підземним, оскільки не надана пільгова довідка , яка підтверджує зайнятість повний робочий день шахті, період роботи на ДП « Шахта імені Челюскінців» з 31 липня 2000 року по 02 грудня 2000 року, оскільки пільгова довідка видана підприємством , яке не пройшло переатестацію на підконтрольній українській владі території.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 листопада 2015 року по 31 серпня 2016 року на ВП « Шахта « Україна» ДП « Селидіввугілля» , оскільки відсутні відомості про сплату підприємством внесків до ПФУ за березень-грудень 2010 року, листопад- грудень 2015 року , січень- липень 2016 року, відсутня сума нарахованої заробітної плати за серпень 2016 року.

Згідно п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-У1, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення".

На підставі ч.1 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а робітники провідних професій, зокрема, гірники очисного забою за умови зайнятості на цих роботах не менше 20 років .

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів праці позивача в ПП «Юг» та на ДП «Шахта ім. Челюскінців в зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок, оскільки наявний трудовий стажу позивача повний робочий день під землею підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Враховуючи, що в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу за спірні періоди часу гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті, прохідником підземним з повним робочим днем під землею, які підтверджують, що професія та посада, на якій працював позивач відповідає Списку №1, відповідач неправомірно відмовив зарахувати в пільговий стаж позивача періоди його роботи з 17 листопада 1996 року по 19 квітня 1997 року на ПП « Юг»; з 31 липня 2000 року по 02 грудня 2000 року на підприємстві «Шахта ім. Челюскінців» Донецького виробничого обєднання по видобутку вугілля « Донецьквугілля».

З огляду на зазначене судова колегія не приймає доводи апелянта, що пільговий стаж роботи позивача за спірний період не підтверджений належними документами.

На підставі п.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як вбачається з з довідки ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» № 1-1666 від 05 грудня 2016 року, єдиний внесок за період з березня 2010 року по грудень 2010 року, а також з листопада 2015 року по грудень 2015 року перерахований до Пенсійного Фонду України в повному обсязі, в тому числі і внески, утримані із заробітної плати позивача.

Страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обовязок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

За таких обставин колегія суддів не приймає доводи апелянта, що певний період стаж позивача не може бути зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.

Роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до нього:

-кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

Умовою для застосування цієї норми щодо додаткового зарахування певної роботи, у відповідності до її змісту, є наявність 10-тирічного стажу роботи за частино 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, відповідач при обчисленні позивачу страхового стажу мав застосувати правила щодо додаткового зарахування стажу згідно з цим роз'ясненням. Тому підлягає додатковому зарахуванню з урахуванням правил, визначених Роз'ясненням № 8 за повних 10 років 06 місяців роботи за провідною професією, в тому числі, спірного періоду роботи прохідником підземним з 31 липня 2000 року по 02 грудня 2000 року у на підприємстві «Шахта ім. Челюскінців».

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неправомірність прийнятого пенсійним органом рішення про відмову в призначенні пенсії та скасував його, зобов'язавши відповідача включити до пільгового та страхового стажу позивача певні періоди його праці на підземних роботах.

Проте, стягуючи з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, суд першої інстанції порушив норми процесуального права з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Проте, суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, стягнув на користь позивача судовий збір безпосередньо з УПФУ в м. Селидове.

Тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача судового збору відповідно до п.4 ст.202 КАС України, з постановленням в цій частині нового судового рішення про стягнення судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про неможливість стягнення з нього судового збору внаслідок звільнення від його сплати, оскільки в даному випадку йдється про стягнення судових витрат по справі на користь позивача, а процесуальні норми не передбачають звільнення суб'єкта владних повноважень від їх сплати внаслідок задоволення позову.

Керуючись статтями 24, 94, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 20 січня 2017 року в адміністративній справі №242/5696/16-а - задовольнити частково.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 20 січня 2017 року в адміністративній справі №242/5696/16-а - скасувати в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на користь ОСОБА_3 витрат по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

В цій частині прийняти нову постанову.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області судові витрати по справі в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок (код ЄДРПОУ 23336854, адреса: вул. Героїв праці, 6, м. Селидове, Донецька область, 85400).

В іншій частині постанову Селидівського міського суду Донецької області від 20 січня 2017 року в адміністративній справі №242/5696/16-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 28 лютого 2017 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді А.А. Блохін

Л.В. Ястребова