Постанова № 65007366, 21.02.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року справа № 823/1660/16

12 год. 55 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого - судді Тимошенко В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

представників позивача - Давіденко Н.І. (за довіреністю), Колесника А.В. (за посадою),

представника відповідача - Топора А.І. (за довіреністю),

представника третьої особи - Киви О.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, третя особа Фонд державного майна України про визнання незаконними та скасування постанов про арешт коштів та опису й арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2016 року до суду з позовною заявою звернулося публічне акціонерне товариство "Черкаський приладобудівний завод", в якій просить:

1) визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів боржника, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Горбатюк В.П. від 28 жовтня 2016 року за зведеним виконавчим провадженням № 34171917 в частині накладення арешту на рахунок №26000230322 в ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629;

2) визнати незаконною та скасувати постанову опису й арешту майна, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яжук С.С. від 28 жовтня 2016 року за зведеним виконавчим провадженням № 34171917.

14 грудня 2016 року позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, яка розцінена судом як заява про зміну предмету позову, в якій позивач просив:

1) визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів боржника, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Горбатюк В.П. від 28 жовтня 2016 року за зведеним виконавчим провадженням № 34171917 в частині накладення арешту на рахунок №26000230322 в ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629;

2) визнати незаконними та скасувати постанови опису й арешту майна (транспортних засобів) за зведеним виконавчим провадженням № 34171917:

- винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Горбатюк В.П. від 25 жовтня 2016 року якою накладено арешт на автотранспортні засоби зареєстровані за ПАТ «Черкаський приладобудівний завод», а саме: МАЗ 54323 (1988) днз НОМЕР_4 НОМЕР_6 від 11.04.2002 та МАЗ 9397 (1988) днз НОМЕР_5 НОМЕР_7 від 27.04.2001;

- винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Горбатюк В.П. від 28 жовтня 2016 року якою накладено арешт на автотранспортний засіб ГАЗ САЗ 3307 ДНЗ НОМЕР_8 зареєстрований за ПАТ «Черкаський приладобудівний завод»;

- винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській Яжук С.С. від 28 жовтня 2016 року якою накладено арешт на автомобіль Chevrolet Lacetti X4MS554 номер НОМЕР_9.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження 34171917 від 30.07.2009 року, боржником по якому є публічне акціонерне товариство «Черкаський приладобудівний завод».

28 жовтня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській Горбатюк В.П. по вищезазначеному зведеному виконавчому провадженні винесено постанову про арешт коштів боржника в сумі 8646157,42 грн на які раніше вже накладалися арешти, крім рахунку № 26000230322 в ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629. Крім того постановами державних виконавців від 25.10.2016 та 28.10.2016 накладено арешт на наведені транспортні засоби, які належать позивачу.

Позивач вважає наведені постанови протиправними, оскільки є товариством, у статутному капіталі якого частка держави становить 99,455359 %, а тому згідно Закону України «Про введення мораторію за примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Також позивач стверджує, що виконує мобілізаційне завдання, згідно з планом затвердженим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, яке частково фінансується із Державного бюджету України на рівні 5-10% від потреби, а недофінансування виконується за рахунок власних коштів для чого відкрито рахунки в ПАТ «Мегабанк» і їх арешт призвів до блокування роботи підприємства по виконанню поставлених перед ним державою мобілізаційних завдань в період загострення військових дій на сході країни.

Позивач зазначає, що згідно наказу голови правління ВАТ «Черкаський приладобудівний завод» від 22.01.2009 №21 арештовані автомобілі включені в розрахунок транспортних засобів в перевезенні особового складу та вантажів на особовий період, перебувають на балансі та в мобілізаційному резерві підприємства, а тому відповідно до статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не можуть бути арештовані і на них не може бути накладено стягнення.

Окрім наведеного позивач вказує, що державними виконавцями не враховано вимоги постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 № 823/920/15, якою відмовлено в задоволенні позову управління ПФУ в м. Черкасах Черкаської області до Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії. Постанова суду ґрунтується на тому, що накладення арешту на рахунки ПАТ «Черкаський приладобудівний завод», які відкриті останнім в ПАТ «Мегабанк» для виконання мобілізаційного завдання унеможливить своєчасне та в повному обсязі виконувати завдання, яке поставлене Міністерством оборони України, знищить мобілізаційні потужності на підприємстві, що як наслідок вплине на обороноздатність країни в цілому, а тому не накладення державним виконавцем управління ДВС ГУЮ в Черкаській області арешту на вказані рахунки є правомірним, обґрунтованим та таким, що обумовлено особовим періодом, який діє в державі.

На підставі наведених обставин позивач вважає, що спірні постанови прийняті всупереч вимог чинного законодавства та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти позову, в яких зазначив, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 № 823/920/15 не містить заборони щодо накладення арешту на рахунки боржника в ПАТ «Мегабанк». Державними виконавцями при винесенні оскаржуваних постанов враховано вимоги ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Зокрема, 11.11.2016 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшло повідомлення ПАТ «Мегабанк» про те, що рахунок №26044230322 відкрито, як окремий рахунок для зарахування страхових коштів, які можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. А тому 14.11.2016 у відповідності до п.п.1 п. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову, якою знято арешт з р/р № 26044230322, відкритому в ПАТ «Мегабанк».

Відповідач стверджує, що у вказаному повідомленні банку відсутня інформація про те, що рахунки №№26000230322, 2600464320010 боржника мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, а тому підстави зняття арешту відповідно до пп. 1 п. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні.

В додаткових поясненнях представник відповідача зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну «Укроборонпром»; майно, передане в установленому порядку Державному концерну «Укроборонпром»; пакети акцій, що належать державі в статутних капіталах акціонерних товариств, що провадять діяльність в оборонно-промисловому комплексі, та передані в установленому порядку в управління Державного концерну «Укроборонпром». Оскільки, ПАТ «ЧПЗ» не входить до Державного концерну «Укроборонпром», до нього не застосовуються положення даного Закону, а натомість застосовуються норми Закону України «Про управління об'єктами державної власності». Водночас, даний ні даний Закон ні Закон України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII) у жодній статті не містять вимог щодо звернення про надання дозволу на відчуження майна державним виконавцем у процедурі виконавчого провадження до Фонду державного майна.

На думку представника відповідача, відповідно до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, позивач не має стратегічного значення. Даною постановою визнано такою, що втратила чинність іншу постанову - постанову Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», у списку якої позивач був серед стратегічних.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.07.2006 № 379-рт за яким позивач повинен виконувати мобілізаційне завдання введено в дію іншим розпорядженням КМУ від 14.07.2006 № 404-р, яке відповідно до розпорядження КМУ від. 14.11.2006 № 556-р втратило чинність. Отже, позивач не виконує мобілізаційного завдання.

В будь-якому випадку, виконання мобілізаційного завдання не впливає на можливість чи неможливість накладення арешту державним виконавцем. Застережень щодо цього законодавство не містить. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на який вказує позивач не містить будь-яких заборон щодо примусового відчуження майна.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Третя особа Фонд державного майна України направив до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що позивачу дійсно доведено мобілізаційне завдання, яке частково фінансується із Державного бюджету України на рівні 5-10% від потреби, а недофінансування виконується за рахунок власних коштів, а тому державні виконавці протиправно арештували кошти на рахунках, які використовуються для виконання цього завдання та безпідставно наклали арешт на транспортні засоби позивача, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав необхідність задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Черкаський приладобудівний завод" засноване за рішенням Фонду державного майна України (наказ №40-АТ від 11.09.1998), зареєстроване 19.07.1993, ідентифікаційний код 14309572, у статутному капіталі якого частка держави становить 99,455359 %.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області знаходиться виконавче провадження №34171917 про стягнення з публічного акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" на користь юридичних осіб заборгованості в сумі 7 860 143 грн 11 коп.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Горбатюк В.П. від 28.10.2016 у наведеному виконавчому провадженні накладено арешт на кошти позивача в сумі 8 646 157 грн. 42 коп., зокрема, що містяться на рахунках ПАТ «Мегабанк», м. Харків, за №№26000230322, 26004643230010, 26044230322.

Постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Горбатюк В.П. від 25 жовтня 2016 року та 28 жовтня 2016 року накладено арешт на автотранспортні засоби зареєстровані за ПАТ «Черкаський приладобудівний завод», а саме: МАЗ 54323 (1988) днз НОМЕР_4 НОМЕР_6 від 11.04.2002 та МАЗ 9397 (1988) днз НОМЕР_5 НОМЕР_7 від 27.04.2001; ГАЗ САЗ 3307 ДНЗ НОМЕР_8.

Крім того старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській Яжук С.С. 28 жовтня 2016 року прийнято постанову, якою накладено арешт на автомобіль Chevrolet Lacetti X4MS554 днз НОМЕР_9.

У зв'язку з надходженням до Відділу примусового виконання рішень повідомлення ПАТ «Мегабанк» про те, що рахунок №26044230322 є окремим рахунком на якому обліковуються кошти, які можуть бути використані страхувальником виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, постановою головного державного виконавця Горбатюк В.П. від 14.11.2016 знято арешт з наведеного рахунку.

Вирішуючи спір по суті, з огляду на аргументацію позивача, суд зазначає, що у зв'язку з військовими діями на сході України економіка держави функціонує в умовах особливого періоду. Так, указами Президента України від 17.03.2014 №303/2014 та від 14.01.2015№15/2015 (затверджених Законами України від 17.03.2014 №1126-VII та від 15.01.2015 №113- VIIІ) на території України оголошено часткову мобілізацію, в зв'язку з чим виконання передбачених мобілізаційним планом заходів залучаються підприємства, установи і організації приватного сектору економіки.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.07.2006 №379-рт «Про уточнення та часткове скасування мобілізаційного завдання, затвердження номенклатури і норм накопичення та розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, створеного на промислових підприємствах» ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» установлено мобілізаційне завдання з виробництва продукції та виконання робіт в особливий період.

Листом Міністерство промислової політики України №13/1-5-1803-дск від 15.09.2014 повідомило відповідача, що встановлене наведеним розпорядженням мобілізаційне завдання позивача не скасоване та є дійсним.

Згідно відомостей, які містяться в листі Фонду державного майна України від 22.12.2015 № 10-25-23293 ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» доведено мобілізаційне завдання, яке частково фінансується із державного бюджету України на рівні 5-10% від потреби, а недофінансування виконується за рахунок власних коштів для чого відкрито рахунки в ПАТ «Мегабанк» і їх закриття призведе до знищення мобілізаційних потужностей на товаристві та зменшення обороноздатності країни.

Проаналізувавши зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем виконується мобілізаційне завдання за програмою Міністерства промислової політики України на період дії в Україні особливого періоду у зв'язку з військовими діями на сході країни.

В контексті наведеного суд звертає увагу, що в розумінні положень статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Аналіз наведених положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дає підстави для висновку, що з моменту оголошення рішення про мобілізацію національна економіка України спрямовує всі свої сили та засоби для забезпечення обороноздатності країни. Як наслідок усі без виключення державні органи діють як цілісна система, дії якої спрямовані на задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

За таких обставин арешт рахунку позивача, за №№26000230322, який відкрито в ПАТ «Мегабанк», м. Харків, призводить до порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки перешкоджає виконанню мобілізаційних завдань позивачем.

В силу положень частин 1, 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Окремо суд зазначає, що частина 5 ст. 97 Кодексу Законів про працю України встановлює, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до частини 2 ст. 10 Конвенції «Про захист заробітної плати» заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Крім того, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» закріплено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч. 7 ст. 9 ). Платники єдиного внеску, зазначені у п.1 ч. 1 ст. 4 цього Закону (роботодавці), під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі (ч. 8 ст. 9).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що внаслідок арешту коштів на рахунках позивача в нього виникла заборгованість з виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску та інших відрахувань із заробітної плати, а тому арешт коштів на спірному рахунку позивача є неправомірним, оскільки спричиняє невиплату працівникам заробітної плати, чим порушує їхні права, передбачені Конституцією та Законами України, а також призводить до невиконання підприємством визначеного законом обов'язку щодо своєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо позовних вимог про скасування постанов відповідача про накладення арешту на транспортні засоби суд зазначає, що у відповідності до вимог статей 1, 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, мораторій на примусову реалізацію майна позивача поширює свою дію в тому числі на транспортні засоби, які перебувають у власності підприємства. Виключенням є лише виконання рішень судів щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного соціального внеску.

В той же час, спірне виконавче провадження передбачає одночасне виконання виконавчих документів щодо яких не поширюється дія мораторію та тих на які дія мораторію поширюється, а тому звернення стягнення на спірні транспортні засоби може спричинити погашення заборгованості за виплатами на які поширюється дія мораторію, що є порушенням вимог Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Крім того, п.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, передбачено, що постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа; за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

Суд врахував, що всупереч наведеним нормам оскаржувані постанови опису й арешту майна не містять дати об'єднання виконавчих проваджень, мотивів прийнятого рішення та не скріплені печаткою.

Крім того, у них не зазначено об'єм двигуна арештованих транспортних засобів, пробіг, комплектацію, тощо.

Суд також звернув увагу, що суми коштів, які підлягають стягненню в оскаржуваних постановах відрізняються. Так, у постанові від 25.10.2016 зазначено суму 9853258,96грн, у постанові від 28.10.2016 - 7860143,11грн.

При цьому, з матеріалів справи не зрозуміло, яка дійсно суму коштів підлягає примусовому стягненню з позивача.

У сукупності викладеного, суд приходить до висновку, що спірні постанови відповідача прийняті всупереч вимог чинного в Україні законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Зважаючи, що позивачем не сплачено судовий збір за подання заяви про зміну предмету позову в сумі 2756,00 грн, вказана сума судового збору підлягає стягненню з позивача.

В той же час, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5512,00 грн пов'язані зі зверненням до суду слід стягнути відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 11, 94, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" задовольнити повністю.

Визнати незаконними та скасувати постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області:

від 28.10.2016 про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні №34171917 в частині накладення арешту на рахунок №26000230322 в ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629;

від 28.10.2016 опису й арешту майна, якою накладено арешт на автомобіль Chevrolet Lacetti X4MS554, номер НОМЕР_9

від 25.10.2016 опису й арешту майна, якою накладено арешт на транспортні засоби: МАЗ 54323 (1988 р.в., д.н.з. НОМЕР_4, НОМЕР_6 від 11.04.2002), МАЗ 9397 (1988 р.в. д.н.з. НОМЕР_5, НОМЕР_7 від 27.04.2001);

від 28.10.2016 опису й арешту майна, якою накладено арешт на транспортний засіб ГАЗ-САЗ 3307 (д.н.з. НОМЕР_10).

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14309572) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Черкаського окружного адміністративного суду (р/р №31212206784002, отримувач - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області, код отримувача 38031150, МФО 854018) судовий збір за подання позову в сумі 2756,00 грн (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (код ЄДРПОУ 34924330) на користь публічного акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14309572) сплачений судовий збір за подання цього позову в сумі 5512,00 грн (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять гривень).

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 27.02.2017