Постанова № 65007231, 27.02.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2339/16

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - ДПІ у м. Полтаві, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 59/.

Відповідач заперечення на позов не надав. Ухвала та повістка суду, направлені відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, 36021, повернулись до суду з відміткою поштового відділення про невручення листа адресатові "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 49-53/.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як визначено абзацом 2 частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, cудове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім того, 10 лютого 2017 року в газеті "Зоря Полтавщини" за № 19-20 (22951-22952) надруковано оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 /а.с. 61-62/.

Враховуючи те, що відповідач повідомлений належним чином, а також зважаючи на не надання останнім заперечень чи заяви про визнання позову, суд дійшов висновку про вирішення спору на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних відносин.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 29 червня 2016 року № 2007/16-01-13-05-10/2728020812 /а.с. 13-17/.

На підставі вищевказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2016 року № 0055481305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 40953,15 грн, в тому числі: за податковими зобов'язаннями 32762,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 8190,63 грн /а.с. 20/.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2016 року № 0055481305 направлялося рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте вказаний лист повернувся до контролюючого органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 21/. З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 12 серпня 2016 року № 0055481305, а також його оскарження до суду.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пунктом 129.4 Податкового кодексу України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, на підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня у розмірі 13636,39 грн.

З огляду на викладене, станом на момент розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача становить54589,54 грн, що підтверджується витягом з облікової картки платника податків /а.с. 57-58/.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми, ДПІ у м. Полтаві сформовано податкову вимогу від 07 жовтня 2016 року № 3314-17, яка направлялася відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте поштове відправлення повернулося до контролюючого органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 9/. З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 та пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога від 07 жовтня 2016 року № 3314-17вважається врученою платнику податків.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) кошти на погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 54589,54 грн (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 54 копійки) на р/р 33116341700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко