Постанова № 65007103, 27.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4723/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільного підприємства "Аквавінтекс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2016р. №0000244600, від 29.04.2016р. №0000264600,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільного підприємства "Аквавінтекс" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби від 29.04.2016р. №0000244600, від 29.04.2016р. №0000264600, посилаючись на те, що ТОВ "Спільного підприємства "Аквавінтекс" повністю сплачено усі суми узгодженого податкового зобов'язання по ПДВ за звітний податковий період. Також, позивач стверджує, що Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2017р. порушено провадження у справі №916/177/17 про банкрутство ТОВ "Спільного підприємства "Аквавінтекс" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому з урахуванням приписів ч.3 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визначені спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 29.04.2016р. №0000244600, від 29.04.2016р. №0000264600 суми штрафних (фінансових) санкцій не можуть бути застосовані до Товариства. Крім того, ТОВ «СП «АКВАВІНТЕКС» є одним з найбільших платників податків на території Овідіопольського району Одеської області, та як і інші підприємства відчуває складнощі від сьогоденних політичних, територіальних та економічних процесів у державі, а тому вважає, що контролюючі органи повинні йти на поступки до таких платників податків. Оскільки, якщо у даній складній ситуації контролюючі органи не надаватимуть підтримку, та не будуть іти на порозуміння, підприємства вимушені будуть припиняти свою роботу, що призведе лише до занепадання і так нестабільного економічного та соціального стану у регіоні.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 10.11.2016р. вихід.№302/9/10-029), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.04.2016р. №0000244600, від 29.04.2016р. №0000264600, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільного підприємства "Аквавінтекс" несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2015р., уточнюючому розрахунку за жовтень 2015р., та по податковому повідомленню-рішенню від 14.08.2014р. №0002942205, внаслідок чого порушено вимоги п.57.1, п.57.3 ст.57, п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що від повноважного представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільного підприємства "Аквавінтекс" до суду надійшла заява (вхід.№5092/17 від 20.02.2017р.) про розгляд справи за відсутності представника Товариства в порядку письмового провадження, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 12.04.2016р. по 14.04.2016р. головним державним ревізор-інспектором відділу податкового супроводження підприємств переробної промисловості та реалізації підакцизної продукції Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби Іванченко А.Ю. проведено перевірку ТОВ "Спільного підприємства "Аквавінтекс" з питань дотримання податкового законодавства з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2015р., уточнюючому розрахунку за жовтень 2015р., та по податковому повідомленню-рішенню від 14.08.2014р. №0002942205.

За наслідками вказаної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби складено Акт №65/28-08-46/25040503/15 від 20.04.2016р. «Про несвоєчасну сплату до бюджету податку на додану вартість», у висновках якого наголошено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільного підприємства "Аквавінтекс" несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2015р., уточнюючому розрахунку за жовтень 2015р., та по податковому повідомленню-рішенню від 14.08.2014р. №0002942205, внаслідок чого порушено вимоги п.57.1, п.57.3 ст.57, п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України

На підставі складеного Акта «Про несвоєчасну сплату до бюджету податку на додану вартість» №65/28-08-46/25040503/15 від 20.04.2016р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби 29.04.2016р. винесено податкові повідомлення-рішення №0000244600, та №0000264600.

Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями від 29.04.2016р. №0000244600, та №0000264600, позивач - ТОВ "Спільного підприємства "Аквавінтекс" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби від 29.04.2016р. №0000244600, та №0000264600, винесено органом доходів і зборів правомірно, та з урахуванням положень чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявного у матеріалах справи Акта «Про несвоєчасну сплату до бюджету податку на додану вартість» №65/28-08-46/25040503/15 від 20.04.2016р., позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільного підприємства "Аквавінтекс" несвоєчасно сплачено суму податкових зобов'язань по податкових деклараціях з податку на додану вартість, а саме: податкова декларація №9153428691 - сума боргу становить 160276грн., кількість днів 92, сума штрафної санкції складає 32055,20грн.; податкова декларація №9174843568 - сума боргу становить 45140грн., кількість днів 61, сума штрафної санкції складає 9028грн.; податкова декларація №9153428691 - сума боргу становить 78587грн., кількість днів 92, сума штрафної санкції складає 15717,40грн.; податкова декларація №9257017615 - сума боргу становить 35014,34грн., кількість днів 90, сума штрафної санкції складає 35014,34грн.; податкова декларація №9195365596 - сума боргу становить 166060,50грн., кількість днів 29, сума штрафної санкції складає 16606,05грн.; податкова декларація №9214694180 - сума боргу становить 625430грн., кількість днів 41, сума штрафної санкції складає 125086грн.; податкова декларація №9257017615 - сума боргу становить 182366грн., кількість днів 85, сума штрафної санкції складає 36473,20грн.; податкова декларація №9045339182 - сума боргу становить 8115грн., кількість днів 30, сума штрафної санкції складає 811,50грн.; податкова декларація №9195365596 - сума боргу становить 240678грн., кількість днів 248, сума штрафної санкції складає 48135,70грн.; уточнюючий розрахунок №9239729361 - сума боргу становить 409001,65грн., кількість днів 31, сума штрафної санкції складає 81800,33грн.; уточнюючий розрахунок №9239729361 - сума боргу становить 46962,35грн., кількість днів 35, сума штрафної санкції складає 9392,47грн.; податкове повідомлення-рішення №2942205 - сума боргу становить 30017грн., кількість днів 52, сума штрафної санкції складає 6003,40грн.; податкове повідомлення-рішення №2942205 - сума боргу становить 34133,65грн., кількість днів 79, сума штрафної санкції складає 6826,73грн.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 49.19 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України).

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в Листі від 18.11.2014р. №1602/11/10/14-14.

Зокрема, судом встановлено, що належних доказів на підтвердження своєчасної сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільного підприємства "Аквавінтекс" сум податкового зобов'язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2015р., уточнюючому розрахунку за жовтень 2015р., та по податковому повідомленню-рішенню від 14.08.2014р. №0002942205, позивачем до матеріалів справи не надано, а відтак суд доходить висновку щодо правомірності винесення Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби спірних податкових повідомлень-рішень від 29.04.2016р. №0000244600, та №0000264600.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача на те, що Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2017р. порушено провадження у справі №916/177/17 про банкрутство ТОВ "Спільного підприємства "Аквавінтекс", та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим, та з урахуванням приписів ч.3 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визначені спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 29.04.2016р. №0000244600, №0000264600 суми штрафних (фінансових) санкцій не можуть бути застосовані до Товариства позивача, оскільки предметом спору в межах даної адміністративної справи є, зокрема, правомірність винесення Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби спірних податкових повідомлень-рішень від 29.04.2016р. №0000244600, №0000264600, та в жодному разі на стягнення відповідних сум штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільного підприємства "Аквавінтекс", та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби від 29.04.2016р. №0000244600, від 29.04.2016р. №0000264600.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільного підприємства "Аквавінтекс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2016р. №0000244600, від 29.04.2016р. №0000264600, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільного підприємства "Аквавінтекс" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2016р. №0000244600, від 29.04.2016р. №0000264600, відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.