Справа № 815/1745/15
УХВАЛА
20 лютого 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Завальнюка І.В.,
суддів - Єфіменка К.С., Потоцької Н.В.,
за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування висновків перевірки, наказу про звільнення та поновлення на посаді,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду перебуває зазначена адміністративна справа.
Ухвалою суду від 29.04.2015 року провадження у справі зупинено до вирішення справи за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII.
13 лютого 2017 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке обґрунтовано тривалим розглядом Конституційним Судом України справи щодо конституційності деяких положень закону «Про очищення влади», до вирішення якої провадження по справі № 815/1745/15 зупинено. Представник позивача послався на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті розумного строку справи, який в даному випадку не дотриманий.
До суду з'явився представник позивача, який вищезазначене клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти поновлення провадження заперечувала, зважаючи на те, що обставини, які були підставою для зупинення провадження, не відпали.
Як встановлено судом, з 16.04.2015 р. на розгляді колегії суддів Конституційного Суду України перебуває справа за об'єднаними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» та щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади»; 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
Згідно з ч.3 ст.46 Закону України «Про Конституційний Суд України» справа, за якою відкрито конституційне провадження, розглядається Конституційним Судом України на пленарному засіданні у порядку та в строк, установлені цим Законом.
Частиною 1 статті 57 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено, що строк провадження у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями не повинен перевищувати трьох місяців, однак станом на 20 лютого 2017 р. розгляд вищезазначеної справи не закінчений.
Викладена вище ситуація фактично позбавила позивача можливості захистити свої права та інтереси, порушило його право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У постанові від 1.02.2017 р. по справі № 6-1957цс16 Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Крім того, встановлюючи скорочені строки розгляду справ щодо звільнення з публічної служби, законодавець підкреслює особливу значимість цих справ та необхідність захисту порушених прав у найкоротший термін.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 р.).
У справі Беллет проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також гарантується право на розгляд справи судом у розумні строки. У своїй практиці Європейським судом з прав людини встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі Странніков проти України, де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі розумності строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону. У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, допоки Конституційним Судом України не визнано неконституційність Закону чи окремих його положень він є чинним на території України і спірні правовідносини слід вирішувати на підставі нині діючого законодавства.
В той же час, суд враховує, що сторони у справі не позбавлені права на звернення до суду у разі встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (п.5 ч.1 ст.245 КАС України).
Згідно з ч.5 ст.156 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що Конституційним Судом України майже два роки не вирішує справу щодо конституційності деяких положень Закону України «Про очищення влади», до вирішення якої провадження по даній справі зупинено, - в результаті чого порушуються права позивача по даній справі на розгляд справи судом у розумні строки, - суд вважає за необхідне провадження у справі поновити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 156 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання представника позивача про поновлення провадження по справі задовольнити.
Провадження у справі № 815/1745/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування висновків перевірки, наказу про звільнення та поновлення на посаді - поновити та продовжити судовий розгляд справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 27 лютого 2017 р.
Головуючий суддя І.В. Завальнюк
Суддя К.С. Єфіменко
Суддя Н.В. Потоцька
Судове рішення № 65007070, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 20.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/1745/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: