Постанова № 65006874, 22.02.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року №813/4577/16

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.,

представника позивача Горбань М.І.,

представника відповідача Сміхури В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

27 грудня 2016 року на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» із вимогою стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014-2015 роках у розмірі 457 624,80 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до положень статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для відповідача у 2014-2015 роках було встановлено певний норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, який ним не виконано. Враховуючи виявлені порушення, позивач вважає, що відповідач, згідно зі статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зобов'язаний сплатити на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014-2015 роках та пеню за порушення цих термінів сплати.

Ухвалою судді від 28.12.2016 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків.

У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалами судді від 10.01.2017 року було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримала й просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення та вказав, що позов визнає у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, прийнявши до уваги усну заяву представника відповідача про визнання позову, дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII (надалі по тексту - Закон №875-XII).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №875-XII, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно із ч.3 ст.18 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.19 Закону №875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Крім того, згідно до ч.5 ст.19 згаданого Закону, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частинами 4, 5 цієї ж статті встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.8 ст.19 Закону №875-XII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.

Як встановлено із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» є юридичною особою та перебуває на обліку у Львівському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Головним управлінням Держпраці у Львівській області було проведено перевірку додержання ТзОВ «Радехівський цукор» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та складено відповідний акт №13221381955. А акті ГУ Держпраці у Львівській області зафіксовано, що відповідачем не виконується норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2014-2015 роки.

Із акту перевірки, проведеної за 2014 рік вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2014 році становила 558 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 20 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році для відповідача становив - 22 особи. Отже, Товариством не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості - 2 особи. При цьому, заробітна плата штатного працівника за 2014 рік у відповідача становила - 65 520,07 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті за недотримання нормативу робочих місць для інвалідів у 2014 році становить 131 040,14 грн.

Так, останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій було 15.04.2015 року. Тож, згідно з розрахунком заборгованості, сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2015 року по 19.12.2016 року (614 днів) складає - 40 229,28 грн.

При цьому, оскільки відповідач у встановлений термін не сплатив вищевказані суми, тому загальна заборгованість останнього перед позивачем за 2014 рік становить 171 269,42 грн. (у тому числі: адміністративно-господарські санкції - 131 040,14 грн., пеня - 40 229,28 грн.

Відповідно до акту перевірки за 2015 рік, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2015 році становила 544 особи, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 19 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році для відповідача становить 22 особи.

Отже, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 3 осіб. При цьому, середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2015 рік у відповідача становила 84 921,50 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті за недотримання нормативу робочих місць для інвалідів у 2015 році становить 254 764,52 грн.

Так, останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій було 15.04.2016 року. Тож, згідно з розрахунком заборгованості, сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2016 року по 14.12.2016 року (248 дні) складає - 31 590,24 грн.

При цьому, оскільки відповідач у встановлений термін не сплатив вищевказані суми, тому загальна заборгованість останнього перед позивачем за 2015 рік становить 286 354,76 грн. (у тому числі: адміністративно-господарські санкції - 254 764,52 грн., пеня - 31 590,24 грн.

Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів направлявся запит до Львівського обласного центру зайнятості щодо надання відповідачем звітності форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» до установи у 2014-2015 роках.

Листом від 19.12.2016 року Львівський обласний центр зайнятості повідомив Фонд, що відповідачем у 2014-2015 роках звітність не подавалась; упродовж 2014-2015 років Товариством до Радехівського районного центру зайнятості було подано загалом 922 звіти за формою 3-ПН без зазначення окремих категорій громадян.

Частинами 9, 10 ст.20 Закону №875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що відповідач допустив заборгованість перед Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на загальну суму 457 624,80 грн., що підлягає стягненню з такого в користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статі 136 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно із ч.3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Отже, за наведених обставин та зважаючи на те, що, згідно усної заяви представника відповідача, сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях та пені ним фактично визнається, а така заборгованість є не погашена, тому суд прийшов до висновку про обгрунтованість й підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 19, 69-72, 86, 94, 143, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (код ЄДРПОУ 36153189) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13817458) адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 457 624 (чотириста п'ятдесят сім тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 лютого 2017 року.