Постанова № 65006846, 28.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1644/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщені суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом заступника ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третьої особи на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16441750 від 13.10.2014 року по об`єкту АДРЕСА_1, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно №28636596 від 27.10.2014 року по об`єкту АДРЕСА_1,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Заяць Костянтина Вікторовича, за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16441750 від 13.10.2014 року по об'єкту АДРЕСА_1, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно №28636596 від 27.10.2014 року по об'єкту АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 07.12.2016 року, відповідно до положень ст.55 КАС України, проведена заміна відповідачів на Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, до якого перейшли повноваження органу реєстрації прав на нерухоме майно на території м.Одеси.

В судовому засіданні 17.02.2017 року позивачем та представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи, але подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.238 т.2). Третя особа на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та його представник заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову, а тому, відповідно до положень ч.6 ст.128 КАС України, суд ухвалив рішення щодо розгляду справи в порядку письмового провадження 28.02.2017 року за наявними в справі письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, на підставі ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади і її посадовою особою, які згідно ст.ст.4,8,15,16,19 цього ж Закону здійснюють повноваження щодо реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна, а тому його рішення, дії чи бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, ч.1, п.2 ч.1 ст.17, ст.104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

При розгляді справи судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1, на праві власності належало бабусі ОСОБА_3 та матері позивача ОСОБА_1, ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданного Першою Одеською державною нотаріальною конторою 12.10.1988 року та складалося з житлового будинку літера «А», жилою площею 14,6 кв.м. в двох кімнатах; надвірних господарчих споруд: літньої кухні під літерою «Б»; льоху під літерою «Г»; 1-6 огорожі; 1-мостіння, 11-цистерни, розташованих на земельній ділянці, площею 900 кв.м., та зазначених на плані технічного паспорту від 17.04.1998 року, виконаного Одеським МБТІ та РОН.

В зазначеному домоволодінні проживали та були зареєстровані ОСОБА_5, її два сини: ОСОБА_1, ОСОБА_6 та онук ОСОБА_3, які біля спірного спадкового майна, самовільно побудували житлове приміщення під літерою «В»; господарчі споруди: сараї під літерами «Ж,З,І», душ під літерою «К», вбиральню під літерою «Е», на плані технічного паспорту, зазначеного вище та довідкою №4 від 22.04.2005 року виданої головою органу самоорганізації населення мікрорайону «Крива Балка».

ОСОБА_5, 27.06.1998 року, в приватній нотаріальній конторі Одеського нотаріального округу (нотаріус Орзіх В.М.) склала заповіт (а.с.217 т.2), яким все свое майно на випадок смерті, заповідала онуку - ОСОБА_3, про що повідомила своїх синів, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, обставинами викладеними ОСОБА_1 у своїй зустрічній позовній заяві, поясненнями в судовому засіданні позивача та свідченням допитаного свідка, протии яких ОСОБА_1 в цій частині не заперечував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 04.03.2001 року (а.с.217 т.2).

ОСОБА_3 разом зі своїм батьком ОСОБА_6В, поховавши бабусю, в строки, встановлені законом, звернувся до нотаріальної контор из заявою про прийняття спадщини за заповітом.

30.01.2002 року, після спливу 6 місячного строку з дня смерті спадкодавця, і у зв`язку з відсутністю заяв від інших спадкоємців, які мали право і могли претендувати на спадкове майно, йому було видано свідоцтво про право власності за заповітом на домоволодіння АДРЕСА_1 (спадкова справа №279/2001 рік - а.с.216 т.2), яке було зареєстровано Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 16.04.2003 року.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 28.09.2006 року по справі №2-3082/2006 (а.с.152-154 т.1) було відмовлено ОСОБА_9 у продовженні строку щодо прийняття спадщини від померлої матері та задоволений зустрічний позов ОСОБА_10 про виселення його із приміщень вказаного домоволодіння житлового будинку літера «А», жилою площею 14,6 кв.м. в двох кімнатах; надвірних господарчих споруд: літньої кухні під літерою «Б»; льоху під літерою «Г»; 1-6 огорожі; 1-мостіння, 11-цистерни без надання іншого житла.

Вказане судове рішення набрало законної сили 21.11.2006 року та ухвалою того ж суду від 22.07.2013 року по справі №2-3082/2006 позивача було повторно виселено із вказаних приміщень, оскільки він повторно самовільно вселився до них.

У 2014 році ОСОБА_9 звернувся до Суворівського районного суду м.Одеси з позовом до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на жилу будівлю літ. «В», яка є самовільною домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

З метою недопущення задоволення вказаних позовних вимог ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 звернувся до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції для реєстрації своїх прав у Реєстрі прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, 13.10.2014 року третя особа ОСОБА_10 подав заяву до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (а.с.73 т.1) про реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності за заповітом від 30.01.2002 року та технічного паспорта КП «ОМБТІ та РОН» від 04.03.2010 року (а.с.79-84 т.1).

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Зайця Костянтина Вікторовича від 13.10.2014 року №16441750 (а.с.90 т.1) за заявником зареєстровано право власності на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1, яке складалось з наступного: з житлового будинку літера «А», жилою площею 14,6 кв.м. в двох кімнатах; надвірних господарчих споруд: літньої кухні під літерою «Б»; льоху під літерою «Г»; 1-6 огорожі; 1-мостіння, 11-цистерни, розташованих на земельній ділянці, площею 900 кв.м. (а.с.91 т.1).

27.10.2014 року ТОВ «АРКС-ГРУП» на замовлення третьої особи ОСОБА_10 виготовила технічний паспорт на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-11 т.1), згідно якого, на час його виготовлення, в цьому домоволодінні були: житловий будинок літ. «А» 1920 року, житловий будинок літ. «В» 1968 року, літня кухня літ. «Б», сараї літ. «Ж», «З», «І», душова літ. «К», вбиральня літ. «Л», льох літ. «Г», котельня літ «Е», огорожа №1-3,7, вимощення - І, цистерна - ІІ.

27.10.2014 року третя особа ОСОБА_10 подав заяву до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (а.с.96 т.1) про видачу свідоцтва про права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності за заповітом від 30.01.2002 року, рішення державного реєстратора від 13.10.2014 року №16441750 та технічного паспорта ТОВ «АРКС-ГРУП» від 27.10.2014 року (а.с.9-11 т.1).

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Зайця Костянтина Вікторовича від 27.10.2014 року №16761041 (а.с.115 т.1) за заявником зареєстровано право власності на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1, яке складалось з наступного: будинок літ. «А» 1920 року, житловий будинок літ. «В» 1968 року, літня кухня літ. «Б», сараї літ. «Ж», «З», «І», душова літ. «К», вбиральня літ. «Л», льох літ. «Г», котельня літ «Е», огорожа №1-3,7, вимощення - І, цистерна - ІІ, та видано свідоцтво про право власності від 27.10.2014 року індексний номер: 28636596 (а.с.116 т.1) в підтвердження наявності права власності на вказане майно.

В зв'язку із оформленням ОСОБА_3 свого права власності на спірне майно, рішенням Суворівського районного суду м.Одеси від 10.11.2014 року по справі №523/10219/13-ц (а.с.146-147 т.1) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Вказане судове рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.03.2015 року по справі №22-ц/785/941/15 (а.с.148-151 т.1) та з цієї дати набрало законної сили.

Тобто, вказані судові рішення підтверджують, що вчинені Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Зайцем Костянтином Вікторовичем реєстраційні дії 13.10.2014 року та 27.10.2014 року безпосередньо зачіпляють права та інтереси ОСОБА_1, адже ними було оформлено право власності на нерухоме майно, на яке він претендував та вказані рішення є підставою для виселення його із зайнятого ним приміщення, що згідно положень ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, ст.55 Конституції України та ч.1 ст.6 КАС України, надають йому право на оскарження вказаних реєстраційних дій та рішень безпосередньо до суду.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд погоджується з позицією позивача про наявність підстав для часткового визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав власності на нерухоме майно від 27.10.2016 року та свідоцтва про право власності на це майно від 27.10.2014 року з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 6 цього ж Закону зазначено, що система органів державної реєстрації складає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.

Держателем Державного реєстру прав є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України.

Статтею 8 Закону передбачено, що орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону держана реєстрація прав здійснюється на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (далі - Порядок) визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з п.6 Порядку документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, несе заявник.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Зайця Костянтина Вікторовича від 13.10.2014 року №16441750 (а.с.90 т.1) про реєстрацію за заявником права власності на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1, яке складалось з наступного: з житлового будинку літера «А», жилою площею 14,6 кв.м. в двох кімнатах; надвірних господарчих споруд: літньої кухні під літерою «Б»; льоху під літерою «Г»; 1-6 огорожі; 1-мостіння, 11-цистерни, розташованих на земельній ділянці, площею 900 кв.м. відповідає наведеним вище вимогам законів, адже вказаним рішенням державного реєстратора за ОСОБА_3 зареєстровано у Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності, яке вже виникло у нього на підставі свідоцтва про право власності за заповітом на домоволодіння АДРЕСА_1 (спадкова справа №279/2001 рік - а.с.216 т.2), яке було зареєстровано Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 16.04.2003 року.

Не змінює цього висновку суду й та обставина, що висновком Будівельно-технічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.08.2016 року №207 (а.с.139-145 т.2) встановлено, що зазначені у технічному паспорті ТОВ «АРКС-ГРУП» від 27.10.2014 року житлова будівля літ. «А» 1920 року знаходиться у непридатному стані, має фізичний знос 100%, окремі елементи будівлі повністю ліквідовані та вона не відповідає визначенню житлового приміщення, наведеного у ДСТУ 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд», оскільки акт про знищення вказаної будівлі не складався, відповідний орган державної виконавчої влади його затверджував, реєстраційний розділ не закривався та власник має можливість відновити вказану будівлю за даними технічних паспортів.

Разом з тим, суд вважає, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Зайця Костянтина Вікторовича від 27.10.2014 року №16761041 (а.с.115 т.1) про реєстрацію за заявником зареєстровано права власності на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1, яке складалось з наступного: будинок літ. «А» 1920 року, житловий будинок літ. «В» 1968 року, літня кухня літ. «Б», сараї літ. «Ж», «З», «І», душова літ. «К», вбиральня літ. «Л», льох літ. «Г», котельня літ «Е», огорожа №1-3,7, вимощення - І, цистерна - ІІ, та видано свідоцтво про право власності від 27.10.2014 року індексний номер: 28636596 (а.с.116 т.1) в підтвердження наявності права власності на вказане майно частково не відповідає законові з наступних підстав.

Згідно п.49 Порядку у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Як встановлено перевіркою, для проведення державної реєстрації права власності документи щодо права власності або оренди/користування земельною ділянкою не надано.

В силу вимог ч.2 ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст.16 Закону України «Про оренду землі», особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Порядок надання земельних ділянок у власність, в постійне користування, а також в оренду визначено нормами ЗК України, зокрема, ст.ст. 118, 123, 124 та Законом України «Про оренду землі».

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.

Згідно приписів ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

27.10.2014 року третя особа ОСОБА_10 подав заяву до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції м.Одеси (а.с.96 т.1) про видачу свідоцтва про права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності за заповітом від 30.01.2002 року, рішення державного реєстратора від 13.10.2014 року №16441750 та технічного паспорта ТОВ «АРКС-ГРУП» від 27.10.2014 року (а.с.9-11 т.1).

Відповідно до рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28.09.2006 року по справі №2-3082 (а.с.152-154 т.1) встановлено, що біля спірного спадкового майна, самовільно побудувані житлове приміщення під літерою «В»; господарчі споруди: сараї під літерами «Ж,З,І», душ під літерою «К», вбиральню під літерою «Е» в період з 1998 по 2001 роки.

Вказана обставина була повторно встановлено ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.03.2015 року по справі №22-ц/785/941/15 (а.с.148-151 т.1).

Вказані судові рішення набрали законної сили 21.11.2006 року та 11.03.2015 року відповідно, а тому, відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України, вказані обставини не підлягають повторному доведенню чи встановленню під час розгляду цієї справи.

Таким чином, на час подання заяви ОСОБА_3 27.10.2014 року зазначені споруди були самовільно побудованими, що також підтверджується листом Суворівської районної адміністрації у м.Одесі від 09.06.2010 року №20-М-2498 (а.с.99 т.1).

Заявником не надано документів про прийняття вказаних самовільно побудованих будівель та споруд до експлуатації у встановленому законом порядку та наявність у нього зареєстрованого права власності чи користування на земельну ділянку на якій вони були самовільно побудовані чи згоди власника землі на їх будівництво.

До того ж, висновком Будівельно-технічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.08.2016 року №207 (а.с.139-145 т.2) встановлено, що зазначені у технічному паспорті ТОВ «АРКС-ГРУП» від 27.10.2014 року зблоковані будівлі: літ. «З» сарай, літ. «І» сарай, літ. «К» душова, літ. «Л» вбиральня взагалі відсутні (знесені) та це знесення відбулось значно раніше ніж 27.10.2014 року.

За вказаних обставин, враховуючи, що заявлені до реєстрації права власності на нерухоме майно не виникли в зв'язку із тим, що вони були самовільно побудованими та на час подання заяви по реєстрацію цього права 27.10.2014 року були взагалі відсутні (знесені), державний реєстратор повинен був відмовити у державній реєстрації заявлених права за цих обставин, але цього зроблено не було, в зв'язку із чим, суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги про визнання протиправними дій Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Зайця Костянтина Вікторовича щодо винесення 27.10.2014 року №16761041 (а.с.115 т.1) про реєстрацію за заявником зареєстровано права власності на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1, яке складалось з наступного: будинок літ. «А» 1920 року, житловий будинок літ. «В» 1968 року, літня кухня літ. «Б», сараї літ. «Ж», «З», «І», душова літ. «К», вбиральня літ. «Л», льох літ. «Г», котельня літ «Е», огорожа №1-3,7, вимощення - І, цистерна - ІІ, та видано свідоцтво про право власності від 27.10.2014 року індексний номер: 28636596 в підтвердження наявності права власності на вказане майно, відповідно до положень ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправним й скасувати рішення, з яким позивач є не згодним, але не простить його скасувати у прохальній частині позову - рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Зайця Костянтина Вікторовича 27.10.2014 року №16761041 та скасувати свідоцтво про право власності від 27.10.2014 року індексний номер: 28636596 в підтвердження наявності права власності на вказане нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1, в частині будівель та споруд: житловий будинок літ. «В» 1968 року, сараї літ. «Ж», «З», «І», душова літ. «К», вбиральня літ. «Л» згідно положень ч.2 ст.162 КАС України.

В задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Зайця Костянтина Вікторовича від 13.10.2014 року №116441750 слід відмовити повністю на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України .

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати частково протиправними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Зайця Костянтина Вікторовича щодо винесення 27.10.2014 року №16761041 (а.с.115 т.1) про реєстрацію за заявником зареєстровано права власності на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1, в частині будівель та споруд: житловий будинок літ. «В» 1968 року, сараї літ. «Ж», «З», «І», душова літ. «К», вбиральня літ. «Л» та видачі свідоцтва про право власності від 27.10.2014 року індексний номер: 28636596 в підтвердження наявності права власності на вказане майно.

3. Скасувати частково рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області Зайця Костянтина Вікторовича 27.10.2014 року №16761041 та скасувати свідоцтво про право власності від 27.10.2014 року індексний номер: 28636596 в підтвердження наявності права власності на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1, в частині будівель та споруд: житловий будинок літ. «В» 1968 року, сараї літ. «Ж», «З», «І», душова літ. «К», вбиральня літ. «Л».

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.