Постанова № 65006637, 27.02.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

27 лютого 2017 року Справа № 814/2519/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, пр. відповідача Мерзлікіна О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1

доГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 провизнання протиправним та скасування рішення від 28.09.2016 р. № 000143/11-40, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.09.2016 р. № 000143/11-40.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що викладені в акті перевірки обставини порушення законодавства України не обґрунтовані. На момент перевірки позивач мала ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Перевіряючими встановлено лише факт роздрібного продажу пива, а не його споживання.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких зазначає, що споживання на місці алкогольних напоїв передбачає його споживання з відкритого посуду, тому вважає безпідставним твердження позивача щодо відсутності факту продажу пива на розлив для споживання на місці, лише через те, що придбання напою здійснено перевіряючими без його вживання (а. с. 24).

Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

На підставі направлень на перевірку від 25.08.2016 р. фахівцями Головного управління ДФС у Миколаївській області 26.08.2016 р. проведена фактична перевірка магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить позивачу, результати якої оформлені актом від 26.08.2016 р. № 0178/14/29/14/НОМЕР_1 (а. с. 6-7, 25).

Перевіркою встановлено порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481), а саме: здійснення продажу пива на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, який не має статусу підприємства громадського харчування.

Згідно фіскального чеку від 26.08.2016 р. № 310003 було продано пиво кегове 0,5 л за ціною 10,00 грн. (а. с. 26).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 28.09.2016 р. № 000143/11-40, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. (а. с. 8).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон № 481.

Стаття 1 вказаного закону визначає роздрібну торгівлю як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Місцем торгівлі є місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів

Пункт 11 ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481 забороняє продаж пива (крім безалкогольного) у невизначених для цього місцях торгівлі.

За порушення вимог ст. 15-3 цього Закону, на підставі ст. 17, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Позивач надала суду ліцензію № 143292 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, видану Головним управління ДФС у Миколаївській області, зі строком дії з 09.07.2016 р. по 08.07.2017 р. (а. с. 9). У додатку до ліцензії місцем торгівлі зазначено магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2 (а. с. 10).

Таким чином, позивач на момент проведення відповідачем перевірки здійснювала торгівлю пивом за адресою місця торгівлі, яка зазначена у виданій відповідачем ліцензії на такий вид діяльності.

Як зауважили представники позивача в судовому засіданні та не заперечив представник відповідача, позивач не провадить роздрібну торгівлю алкогольними напоями для споживання на місці, оскільки магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" не є закладом громадського харчування та не має столів, стільців чи барних стійок. Продаж алкогольних напоїв відбувається роздрібно, на розлив, що відповідає виду діяльності згідно отриманої ліцензії. Придбані напої споживаються відвідувачами поза межами магазину. Самі перевіряючі також не споживали придбане пиво та не вказали про факт його споживання третіми особами.

На відповідача, як суб'єкта владних повноважень, приписами ч. 2 ст. 71 КАС покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість позивач не довів суду наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 15-3 Закону № 481, а відтак і законність рішення від 28.09.2016 р. № 000143/11-40, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 551,21 грн. (а. с. 3), що й підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 000143/11-40 від 28.09.2016 року.

3. Присудити на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 коп.), сплачений квитанцією № 30 від 23.11.2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 28.02.2017р.