Ухвала суду № 65006085, 21.02.2017, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду

21 лютого 2017 року Справа № 803/1871/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Тарасенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2016 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Чернігівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України (далі Чернігівський прикордонний загін, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів від 11.02.2016 року №59-КП "Про результати службового розслідування", від 23.05.2016 року №239-КП "Про результати оперативно-службової діяльності прикордонного загону за тиждень", від 15.07.2016 року №341-КП "Про результати службового розслідування" та від 23.08.2016 року №417-КП "Про результати перевірки матеріалів справ про адміністративні правопорушення" в частині накладення на ОСОБА_4 дисциплінарних стягнень.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивував тим, що згідно статті 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу командирові або звернутися до суду у визначений законом строк. ОСОБА_1 ознайомився із змістом оскаржуваних наказів 01.09.2016 року, а звернувся до суду лише у кінці грудня 2016 року, тобто з пропуском місячного строку, передбаченого частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а тому його позовну заяву слід залишити без розгляду.

Позивач та його представник заперечили проти заявленого клопотання та просили визнати поважними причини пропуску звернення до суду, оскільки з 01 вересня 2016 року по 21 грудня 2016 року у ОСОБА_1 не було можливості звернутись до суду з метою захисту свого права. Зокрема, позивач вказує на те, що у періоди з 5 по 13 вересня та з 23 вересня по 13 жовтня 2016 року перебував на лікуванні, з 13 по 23 вересня 2016 року знаходився у додатковій відпустці за сімейними обставинами та доглядав за хворою матір'ю. З листопада 2016 року позивач постійно перебуває з матір'ю, оскільки вона потребує стороннього нагляду у зв'язку із захворюванням.

Заслухавши думку позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно із пунктом 15 частини першої статті 3 цього ж Кодексу публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За приписами частини третьої статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV, передбачено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Таким чином, публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу проходження публічної служби, відтак, для звернення до суду для захисту прав, свобод та інтересів позивача встановлений місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено частиною першою статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно із частиною другою статті 100 цього ж Кодексу позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 з наказами від 11.02.2016 року №59-КП "Про результати службового розслідування", від 23.05.2016 року №239-КП "Про результати оперативно-службової діяльності прикордонного загону за тиждень", від 15.07.2016 року №341-КП "Про результати службового розслідування" та від 23.08.2016 року №417-КП "Про результати перевірки матеріалів справ про адміністративні правопорушення" ознайомився 01 вересня 2017 року ( а.с. 38 (зворот), а.с. 40 (зворот), а.с. 43 (зворот), а.с. 45 (зворот)).

Таким чином, про порушення своїх прав під час проходження публічної служби позивач дізнався 01 вересня 2016 року, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників позивача та відповідача.

Разом з тим, із позовом про визнання протиправними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень позивач звернувся 21 грудня 2016 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною третьою статті 99 КАС України.

Необхідною умовою поновлення процесуального строку є поважність причин пропуску процесуального строку, тобто існування об'єктивних обставин, які всупереч волі позивача позбавляли останнього можливості скористатися своїм правом подачі позовної заяви до суду у встановлений процесуальний строк.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що тривалий час знаходився на лікуванні, що перешкоджало йому звернутися до суду з адміністративним позовом. При цьому, до позовної заяви були долучені: паспорт здоров'я ОСОБА_1, згідно якого вбачається, що позивач перебував на лікарняному з 05.09.2016 року по 13.09.2016 року (а.с. 11-13); довідка Державного закладу «вузлова лікарня» станції Ковель ДТПО «Львівська залізниця» про те, що позивачу призначалось амбулаторне лікування з приводу ГРВІ з 23.09.2016 року по 29.09.2016 року (а.с. 14); довідка Ковельського міськрайонного територіального медичного об'єднання про те, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 30 вересня 2016 року по 13 жовтня 2016 року (а.с. 15).

Із вказаних довідок вбачається, що позивач в період з вересня по грудень 2016 року тривалий час знаходився на лікуванні у зв'язку із незадовільним станом здоров'я, а відтак, не мав об'єктивної можливості своєчасно звернутися до суду з позовом.

З листопада 2016 року позивач постійно доглядав за хворою матір'ю ОСОБА_5, інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідками, наявними у матеріалах справи (а.с. 16, 17).

Таким чином, причини пропуску строку звернення до суду наведені позивачем, є поважними, оскільки, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень ст.55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем та підтверджені належними доказами, є поважними, а тому клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 99, 100 частинами третьою та сьомою статті 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів.

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук

Повний текст ухвали виготовлений 27 лютого 2017 року.