Постанова № 65005873, 20.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/8859/16-п Головуючий суддя І інстанції: Короткий І.П.

Провадження: № 33/790/262/17 Суддя доповідач: Чопенко Я.В.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року м. Харків

Суддя апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Московського районного суду м.Харкова від 09.08.2016 року,-

В С Т А Н О В ИВ:

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2016 року на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 275, 60 грн. (двісті сімдесят пять гривень шістдесят копійок).

Судом першої інстанції встановлено, що 08 липня 2016 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_2 в м.Харкові по проспекту Льва Ландау в районі будинку №134, в порушення п.2.9а ПДР України, керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння.

Не погодившись з рішенням районного суду, 13 лютого 2017 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Московського районного суду м.Харкова від 09.08.2016 року в частині накладеного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на менш суворе адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Апелянт, не спростовуючи фактичних обставин адміністративного правопорушення та висновку суду про його винуватість, посилається на те, що стягнення у виді позбавлення його права керування транспортними засобами накладено судом необґрунтовано.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, працює водієм, утримує цивільну дружину з малолітньою дитиною та літніх батьків. Також вказує, що автомобіль є єдиним джерелом матеріального забезпечення та підтримки його родини, а позбавлення права керування транспортними засобами поставить їх у скрутне матеріальне становище.

Також ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Московського районного суду м.Харкова від 09.08.2016 року.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження матеріалами судового провадження не спростовуються; причини пропуску процесуального строку, на які посилається у клопотанні ОСОБА_2, є поважними, а тому строк апеляційного оскарження постанови Московського районного суду м.Харкова від 09.08.2016 року підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З оскаржуваної постанови суду та з апеляційної скарги від 13.02.2017 року вбачається, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_2 розглянута судом за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; матеріали справи не містять жодних відомостей про належне сповіщення ОСОБА_2 про розгляд у судовому засіданні 09 серпня 2016 року матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього, а в оскаржуваній постанові суд взагалі не зазначив про неявку в судове засідання ОСОБА_2 та не обґрунтував своє рішення про можливість розгляду справи за його відсутності.

За таких обставин ОСОБА_2 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. Це є грубим порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня 2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.) Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник за аналогічних обставин стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справи нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Суд визнав що у провадженнях в адміністративній справі щодо заявника не забезпечувалися важливі процедурні гарантії і що, враховуючи обставини справи, ці процедурні недоліки були достатньо серйозними, аби ставити під сумнів справедливість провадження, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, постанова суду першої інстанції від 09 серпня 2016 року підлягає безумовному скасуванню.

Крім того, висновок суду про винуватість ОСОБА_2 немотивований. Зміст пояснень свідків та інших доказів, які суд прийняв до уваги, не розкритий та не проаналізований, оцінка їм не дана. А відтак доводи апелянта щодо неповноти судового розгляду є також обґрунтованими.

Таким чином, всупереч вимогам ст.ст.247, 278, 280, 283, 284 КУпАП і п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яким звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, суддя місцевого суду не забезпечив реалізацію прав учасника процесу, не зясував належним чином обставини, передбачені ст.ст.247, 280 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови Московського районного суду м.Харкова від 09.08.2016 року позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Поновити ОСОБА_2 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Московського районного суду м.Харкова від 09.08.2016 року щодо притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.

Винести нову постанову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у звязку з збігом строків передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Харківської області ОСОБА_3