Вирок № 65005175, 24.02.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1018/16-к

Провадження № 1-кп/645/85/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого -Горпинич О.В.,

секретар судового засідання Денісенко О.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Михайленка Д.П.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, що має середню спеціальну освіту, не одруженого, на момент затримання не працюючого, зареєстрованого за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 123, раніше судимого 25.04.2016 року вироком Люботинського міського суду Харківської області за ч.1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, із застосуванням ст. 76 КК України; 14.06.2016 року Московським районним судом м. Харкова ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

по обвинуваченню у вчиненні кримінальний правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 17 серпня 2015 року о 21 годині, знаходився на вулиці біля будинку № 4 по вул. Ферганській в м. Харкові, де у нього раптово виник з корисливих мотивів умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, в результаті чого, ОСОБА_2, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вищевказаного будинку, відкрив вікно та потрапив до середини будинку. Переконавшись, що в будинку нікого немає, в одній із кімнат ОСОБА_2 побачив ноутбук «Lenovo V580», вартістю 3216 грн. та фотоапарат «Casio Exilim EX-Z88», вартістю 719 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1005 від 11.02.2016 року. Зайшовши до іншої кімнати ОСОБА_2 в коробці з-під парфумів виявив грошові кошти в сумі 6000 грн., взяв вище перелічені речі та грошові кошти і покинув будинок. Наступного дня, ОСОБА_2, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме: продав фотоапарат за 150 грн., а через декілька днів продав ноутбук невстановленій особі за 1700 грн., спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2, посилаючись на щире каяття та часткове визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину пояснив, що дійсно 17.08.2015 року о 21 годині він заліз до будинку № 4 по вул. Ферганській у м.Харкові, де викрав ноутбук «Lenovo V580», та фотоапарат «Casio», проте грошові кошти в розмірі 6000 грн. він не брав. Фотоапарат він продав за 150 грн., а потім продав ноутбук невідомій особі за 1700 грн..

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї провини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, його вина підтверджується наступними, дослідженими судом доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні пояснила, що вона станом на серпень 2015 року мешкала у будинку № 4 по вул. Ферганській у м. Харкові разом із чоловіком ОСОБА_4. 17.08.2015 року приблизно о 18 годині її чоловік пішов на роботу, після чого вона також пішла по своїх справах. Потерпіла повідомила, що в будинку знаходилися грошові кошти в сумі 6000 грн., наявність яких вона перевірила в цей день. Коли виходила із будинку, то закрила вхідні двері на замок, були зачинені вікна, тільки хвіртка на кухні була відчинена. Коли цього ж дня пізно ввечері вона повернулася до додому, то виявила, що замок в калитці був відчинений. Коли вона зайшла до будинку, виявила відсутність ноутбука «Lenovo V580», а також виявила пропажу фотоапарату «Casio Exilim EX-Z88», після цього вона вирішали перевірити наявність грошових коштів, які знаходилися в будинку в сумі 6000 грн., але грошові кошти також були відсутні. Потерпіла повідомила, що вона знає ОСОБА_2, який неодноразово був у них в гостях у будинку № 4 по вул. Ферганській у м. Харкові, оскільки він був колишнім учнем її чоловіка ОСОБА_4;

- показаннями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що станом на серпень 2015 року він мешкав разом із дружиною за адресою: м. Харків, вул. Ферганська, 4. 17.08.2015 року в будинку знаходилися грошові кошти в сумі 6000 грн., наявність яких було перевірено цього дня, ноутбук «Lenovo V580», а також фотоапарат «Casio Exilim EX-Z88». Ввечері цього ж дня він пішов на роботу. Приблизно о 22 годині йому на роботу зателефонувала дружина та запитала чи не брав він ноутбук, він повідомив, що ні, після цього дружина повідомила, що з будинку зник ноутбук та фотоапарат. Він запропонував перевірити наявність грошових коштів, але дружина повідомила, що грошей в сумі 6000 грн., також не має. Свідок повідомив, що ОСОБА_2 його колишній учень, та він неодноразово був у них в гостях.

- витягом з кримінального провадження № 12015220460002215, відповідно до якого на підставі заяви ОСОБА_1 були внесені наступні відомості: 17.08.2015 року невстановлена особа проникла до домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Ферганська, 4, де здійснила крадіжку майна та грошових коштів (том 1 а.с. 1);

- змістом протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (том 1 а.с.8), відповідно до якого ОСОБА_1 повідомила, що 17.08.2015 року, в період часу з 19 години до 22 години, невстановлена особа проникла на територію домоволодіння № 4 по вул. Ферганській у м. Харкові та здійснила крадіжку ноутбуку, фотоапарату та грошових коштів в сумі 6000 грн.;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_5, який на фото № 2 впізнав особу, що продала йому фотоапарат «Casio Exilim» (том 1 а.с.41,42);

- змістом протоколу огляду місця події від 09.02.2016 року та ілюстративним матеріалам до нього, відповідно до якого огляд проведено у кіоску «Ремонт телефонів», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Познанська, 2. Справа на столі знаходиться фотоапарат «Casio Exilim EX-Z88» чорного кольору (том 1 а.с.43-47);

- змістом протоколу огляду предметів від 09.02.2016 року, відповідно до якого проведено огляд цифрового фотоапарата «Casio Exilim EX-Z88» в корпусі чорного кольору, без видимих пошкоджень та ілюстративним матеріалом до нього (том 1 а.с. 48,49);

- речовим доказом цифровий фотоапарат «Casio Exilim EX-Z88» в корпусі чорного кольору (том1 а.с. 50);

- висновками судової товарознавчої експертизи № 1005 від 11.02.2016 року відповідно до яких, ринкова вартість ноутбука «Lenovo ІdеаРаd V580А (59-342660)», у повному комплекті, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 17.08.2015 року, з урахуванням зносу, за умов (обмежень), вказаних в дослідницькій частині, складає 3216 грн., ринкова вартість фотоапарата «Casio Exilim EX-Z88», без урахування вартості комплектуючих пристроїв, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 17.08.2015 року, з урахування зносу, за умов (обмежень), вказаних в дослідницькій частині складає 719 грн. (том 1 а.к.п. 55,56);

- висновками судової товарознавчої експертизи № 1198 від 19.02.2016 року, відповідно до яких ринкова вартість ноутбука «Lenovo ІdеаРаd V580А (59-342660)», у повному комплекті, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 17.08.2015 року, з урахуванням зносу, за умов (обмежень), вказаних в дослідницькій частині, складає 3216 грн., ринкова вартість фотоапарата «Casio Exilim EX-Z88» , без урахуванням вартості комплектуючих пристроїв, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 17.08.2015 року, з урахуванням зносу, за умов (обмежень), вказаних в дослідницькій частині, складає 710 грн. (том 1 а.с. 60-63);

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 25.02.2016 року, під час проведення якого ОСОБА_2 розповів яким чином він заволодів ноутбуком, фотоапаратом а також грошовими коштами потерпілої та ілюстративним матеріалом (том1 а.с.86-88).

Згідно ч.1ст. 323 КПК Українивирок суду повинен бути законним і обґрунтованим і лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність підсудного.

Доказуванняце єдиний спосіб встановлення обєктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.

Відповідно до вимогст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_2 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

У відповідності до вимог ст.ст. 85,86 КПК України, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені ним, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Часткове визнання ОСОБА_6 своєї вини, суд розцінює, як обрану форму захисту від предявленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Суд розглянув справу виключно лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, тобтовідповідно доположеньст. 337КПК України, та вину в межах висунутого обвинувачення вважає, доведеною.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий,на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частиниКК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частиниКК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Відповідно дост. 65 КК України, пункту 1Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до тяжкого злочину, особу винного, який раніше судимий, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи, що обвинувачений вчинив вказаний вище злочин до постановлення вироку Московського районного суду м.Харкова від 14.06.2016 року, при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів суд застосовує положення ч.4 ст.70 КК України, та визначає його шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. При цьому в строк покарання, призначеного за новим вироком, зараховується покарання, частково відбуте за попереднім вироком Московського районного суду м.Харкова від 14.06.2016 року.

Саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати вимогам кримінального закону і є необхідним та достатнім для досягнення його мети.

Крім того, ОСОБА_2 був засуджений вироком Люботинського міського суду Харківської області 25.04.2016 року за ч. 1 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки, із застосуванням ст. 76 КК України.

Відповідно доп. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року№ 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»із наступними змінами та доповненнями, колиособа,щодоякоїбулозастосованетаке звільнення, вчиниладопостановлення вироку в першій справі інший злочин, за який воназасуджуєтьсядопокарання,щоналежитьвідбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_1, то він підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оцінюючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з положеньст. 1167 ЦК України, Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що від дій ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_1 безумовно зазнала страждань пов'язаних з втратою її майна.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн..

Що стосується матеріальної шкоди,то фотоапарат було повернути потерпілій, а вартість ноутбуку відповідно до експертизи становить 3216 грн., дану суму суд стягує з ОСОБА_2, а також стягує грошові кошти в сумі 6000 грн., якими також заволодів ОСОБА_2.

Запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження не обирався, проте ОСОБА_2 відбуває покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 14.06.2016 року у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, та перебуває під вартою з 18.03.2016 року.

Витрати у кримінальному провадженні на проведення судових товарознавчих експертизи під час здійснення досудового розслідування суд покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України

Строк відбування покарання ОСОБА_2 суд рахує з моменту затримання, а саме з 18.03.2016 року.

Відповідно до абз.1 ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення ОСОБА_2 з 18 березня 2016 року по день ухвалення вироку з розрахунку одного дня попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.368-371,374,395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання - 3 роки 5 місяців позбавлення волі.

З підстав, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі, більш суровим покаранням призначеним за вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Початок відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 18 березня 2016 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 перебування в установі попереднього ув'язнення з 18 березня 2016 року по день ухвалення даного вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (з урахуванням змін, що набрали чинності згідно із Законом України від 26.11.2015 року №838-VIIІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання»).

Вирок Люботинського міського суду Харківської області від 25 квітня 2016 року виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру (код доходів 240060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) витрати за проведення у кримінальному провадженні № 12015220460002215 судової дактилоскопічної експертизи № 328 від 02.09.2015 року в сумі 368,28 грн., судової товарознавчої експертизи № 1005 від 11.02.2016 року в сумі 368,28 грн., судової товарознавчої експертизи № 1198 від 19.02.2016 року в сумі 419,66 грн..

Речовий доказ фотоапарат «Casio Exilim EX-Z88», переданий не відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили, вважати повернутим останній.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 9216 (девять тисяч двісті шістнадцять) грн., на відшкодування моральної шкоди - 2000 (дві тисячі) грн..

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області черезсуд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.В. Горпинич