Ухвала суду № 65004601, 27.02.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/459/17

Номер провадження 1-кс/623/89/2017

УХВАЛА

іменем України

27 лютого 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Красилі І.І.,

слідчого СВ Ізюмського ГУНП Міщенко К.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Міщенко К.І., погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Красилею І.І., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 10.01.2017 року за № 12017220320000035 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сочі Краснодарського краю, РФ, росіянина, громадянина Російської Федерації, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2017 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Міщенко К.І. звернулась до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Красилею І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилався на те, що в провадженні слідчого відділу Ізюмського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12017220320000035 від 10.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з неустановленою досудовим розслідуванням особою 09.01.2017, близько 13-оо години, діючи з корисливих мотивів, розбивши скло віконної рами, проник до приміщення кафе «Асторія», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5, звідки намагався таємно викрасти три решітки-гриль «GRILLY BBQ-721V» вартістю 309 грн., решітку-гриль «F-PLUS 1839» вартістю101 грн., решітку-гриль «STENSON MH-0086», вартістю 86 грн., електрочайник «MAGITEC SN-5188», вартістю 40 грн., фен «SCARLET SC-HD-С-РВ70109», вартістю 79 грн., 19 металевих ножів вартістю 228 грн., 35 металевих чайних ложок вартістю 595 грн., а також дві алюмінієві каструлі об'ємом 2,5 л. кожна, металеву каструлю об'ємом6 л., металеву емальовану каструлю об'ємом 10 л. з кришкою, два металевих таза об'ємом 4 л кожен, металевий емальований таз об'ємом 2,5 л., сім металевих шампурів, три металевих половники, металевий дур шлаг, металевий котелок об'ємом 5л., тридцять сім металевих столових ложок, тридцять дві металеві виделки, металевий штопор, вартість яких встановити не представилось можливим, чим намагався завдати потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди, згідно з висновком товарознавчої експертизи № 718 від 15.02.2017 на загальну суму 1438 грню., однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був застигнутий ОСОБА_5 під час спроби покинути місце події.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не було закінчено з причин, що не залежали від волі особи, яка не вчинила усіх дій, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні вказаного вище злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України свою вину визнав повністю.

Слідчий також вважає, що вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події, допитами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5

27 лютого 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України,

Таким чином, у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Сочі Краснодарського краю, РФ, росіянин, громадянин Російської Федерації, з вищою освітою, не одружений, не працюючий, в силу ст. 89 КК України не судимий, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

За ч. 3,4 ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення - відноситься до тяжкого злочину, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років.

Слідчий вважає, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 не має постійного місця мешкання, ніде не працює, тобто не має постійного джерела доходу, вчинив тяжкий умисний злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, раніше вчиняв корисливий злочин, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного, та є підстави вважати, що підозрюваний, який є громадянином Російської Федерації, буде переховуватись від органів досудового розслідування, суду, виїхавши за межі України, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам відповідно до ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні стосовно застосування до нього виду запобіжного заходу поклався на розсуд суду.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 10 січня 2017 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12017220320000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

27.02.2017 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під варто є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події, допитами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються, принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_2, вчинив тяжкий умисний злочини, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, виїхавши за межі Харківської області, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, не має постійного місця проживання, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Разом з тим, обставини, які зазначені підозрюваним не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України незаконно вчиняти вплив на потерпілих, свідків, переховуватися від суду та органів досудового розслідування, вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 64 000,00 грн. (1600 х 40 = 64 000 грн.).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Мацнеттер проти Австрії», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі, проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд.-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Міщенко К.І.- задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 на 60 днів, а саме: з 15 години 45 хвилини 27 лютого 2017 року до 15 години 45 хвилин 27 квітня 2017 року.

Визначити суму застави у розмірі 64 000,00 (шістдесят чотири тисячі) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/459/17; н/п - 1-кп/623/89/2017 від ОСОБА_2 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: Т.Д. Бєссонова